Постанова 4811 № 466/4079/18

Справа № 466/4079/18 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л. Провадження № 22-ц/811/1785/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 жовтня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Ванівського О.М., суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., секретаря: Цьони С.Ю. з участю: представника апелянта адвоката Лавринів М.Я., представника відповідача адвоката Мацієвської А.І., представника третьої особи Лильо І.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 05 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до середньої загальноосвітньої школи №100 м. Львова третя особа Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИВ: В травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до середньої загальноосвітньої школи №100 м. Львова третя особа Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 05 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до середньої загальноосвітньої школи №100 м. Львова (м. Львів, вул. Величковського, буд. 58) третя особа Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (м. Львів, пл. Ринок, буд. 9), про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогул залишено без розгляду (п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України). Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 . В своїй апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду незаконна та необґрунтована, ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Покликається на те, що вона не повідомлялася належним чином про розгляд справи 23.05.2022 року, 13.06.2022 року та 05.07.2022 року. Крім того, її представнику також не було скеровано повідомлення про розгляд справи, ні на електронну адресу, ні смс-повідомлення на телефон. Також звертає увагу суду на те, що 05.07.2022 року її представник подала до суду заяву про відвід головуючого судді, і мала намір в судовому засіданні дати пояснення з приводу відводу, однак через зайнятість в іншому судовому процесі не могла цього зробити. Враховуючи наведене просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта адвоката Лавринів М.Я. на підтримання апеляційної скарги, представника відповідача адвоката Мацієвської А.І., представника третьої особи Лильо І.З. на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачка та представник позивача, будучи належно повідомленими про час та місце розгляду справи, повторно не прибули в судові засідання по справі, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали, що є підставою для залишення позову без розгляду. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заявапро розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Для правової кваліфікації та підстави залишення позову без розгляду значення мають два останні судові засідання. Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до середньої загальноосвітньої школи №100 м. Львова третя особа Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17.09.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 31.03.2022р. апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена, ухвала Шевченківського районного суду м. Львова суду від 17.09.2021р. скасована, а справа скерована для продовження розгляду в суді першої інстанції. За правилами ст. 211 ЦПК Українирозгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК Україниучасть особи, яка є стороною у цивільному процесі, в судових засіданнях особисто або через свого представника є процесуальним правом, а не обов`язком, цієї особи. З матеріалів справи встановлено, що після повернення справи з Львівського апеляційного суду справа призначалася до розгляду в судових засіданнях на 23.05.2022 року, на 13.06.2022 року та на 05.07.2022 року. Згідно довідки та протоколів судового засідання, на вказані судові засідання, ні позивачка, ні її представник не прибули (т.2, а.с.178, 188, 201). Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК Україниу спосіб, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику. Згідно довідки про доставку смс повідомлення ОСОБА_1 на мобільний номер телефону, який був вказаний нею в позовній заяві, а саме НОМЕР_1 , про дату та час судового засідання на 23.05.2022 року, доставлено було повідомлення 05.05.2022 року об 17 год. 17 хв. (а.с. 172, т.2) 20 травня 2022 року ОСОБА_1 через електронну пошту суду подала клопотання про відкладення розгляду справи, а відтак їй було відомо про призначення судового засідання на 23.05.2022 року. Крім того, представник ОСОБА_1 в судове засідання 23.05.2022 року в судове засідання не з`явився, причини неявки не пояснив та не подав заяву про відкладення розгляду справи. Згідно довідки про доставку смс повідомлення ОСОБА_1 на цей же номер мобільного телефону, 24.05.2022 року було доставлено смс повідомлення про дату та час наступного судового засідання на 13.06.2022 року. (а.с. 185, т.2) Таке ж смс - повідомлення було скеровано представнику позивача. (а.с. 186, т.2) В подальшому ОСОБА_1 повідомлялась смс повідомленням про призначення справи на 05.07.2022 року. (а.с. 192, т.2) Крім того, в матеріалах справи наявний рекомендований лист, який надсилався позивачу про дату судового засідання призначеного на 05.07.2022 року, який повернувся до суду за закінченням строку його зберігання. (а.с. 194, т. 2) Заяв відповідно до ч.ч.1,2 ст.131 ЦПК України про зміну номерів мобільних телефонів позивач та її представник не подавали. Адреса електронної пошти позивачки у позовній заяві нею не зазначена. Заяв із зазначенням електронної адреси на яку слід скеровувати судові повістки ні позивач, ні її представник не подавали. Також, як вбачається з матеріалів справи, представник позивача ОСОБА_2 05.07.2022р. у день судового засідання у справі подала заяву про відвід головуючої судді Луців-Шумської Н.Л., крім того, подала клопотання, зареєстроване судом о 15год.11 хв., про відкладення засідання у справі через зайнятість у іншій цивільний справі в Галицькому районному суді м.Львова. Доказів на підтвердження поважності причин неявки в суд до клопотання представник позивача не долучила. Відтак, позивач був належним чином повідомлений про судові засідання, призначені на 23.05.2022 року, на 13.06.2022 року та на 05.07.2022 року, про що свідчить зміст поданого нею клопотання про відкладення розгляду справи та довідки про доставку смс - повідомлень, які підтверджують отримання позивачем судових повісток з повідомленням про дату, час та місце судових засідань. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що справа за позовом ОСОБА_1 перебуває в провадженні суду більше 4 років, по справі проводилось близько 30 судових засідань, з яких позивач не була присутньою в жодному з них, а її представник була присутньою в близько 10 судових засідання. Враховуючи наведене, апеляційний суд виходить з того, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк. Беручи до уваги те, що належним чином повідомлений позивач та її представник в судове засідання повторно не з`явилися, в матеріалах справи відсутня заява про розгляд справи за відсутності позивача, а залишення позову без розгляду передбачено ЦПК України незалежно від причин повторної неявки в судове засідання, які можуть бути поважними, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України не перешкоджає їй повторно звернутися до суду з аналогічним позовом. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 69/347/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц, від 01 квітня 2021 року у справі № 2-1676/11, від 05 квітня 2021 року у справі № 524/3347/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п.1, 375, 381 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 05 липня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 21.10.2022 року. Головуючий Ванівський О.М. Судді: Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О.