Постанова Львівський апеляційний суд № 944/2344/22

Справа № 944/2344/22 Головуючий у 1 інстанції: Колтун Ю.М. Провадження № 22-ц/811/1701/22 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія: 29 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2022 року й м. Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря - Юзефович Ю.І., з участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , його представника - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 17 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення завданих збитків, в с т а н о в и в: 16.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 9753 доларів США та 30195 грн. завданих збитків, внаслідок невиконання умов договору доручення на придбання та транспортування автомобіля з США в Україну. Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно і грошові кошти (в тому числі ті, що знаходяться на банківських рахунках), які належать відповідачу ОСОБА_3 , в межах заявлених позовних вимог - 9753 доларів США та 30195 грн. В обґрунтування заявлених вимог щодо вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилався на те, що відповідач взятих на себе договірних зобов`язань не виконав, уникає будь-якого контакту з позивачем, не відповідає на телефонні дзвінки та на скеровані йому претензії про повернення грошових коштів, що свідчить про несумлінні дії відповідача, крім того, у позивача відсутня інформація щодо отримуваних відповідачем доходів, а тому існують обґрунтовані ризики невиконання майбутнього рішення про стягнення вказаної суми грошових коштів. Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 17 червня 2022 року заяву про забезпечення позову задоволено. У порядку забезпечення позовних вимог до розгляду справи по суті накладено арешт на рухоме та нерухоме майно та грошові кошти (в тому числі ті, що знаходяться на банківських рахунках), які належать відповідачу ОСОБА_3 , в межах заявлених позовних вимог 9753 доларів США та 30195 грн. Ухвалу суду оскаржив відповідач ОСОБА_3 , просить її скасувати з підстав порушення норм процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Апелянт вважає, що судом забезпечено позов за відсутності обґрунтованих доводів, що невжиття заходів забезпечення може призвести до негативних наслідків для позивача. Наголошує, що суд не перевірив, чи заявлені позивачем вимоги, в межах яких накладено арешт, не є припущенням позивача та чи між сторонами дійсно виник спір. Звертає увагу, що відповідно до укладеного між ним та позивачем договору доручення на придбання та транспортування автомобіля №ЛВ-02/12-3, протягом трьох місяців апелянт зобов`язувався укласти договір на поставку та/або замовити поставку на територію України транспортного засобу, що і було зроблено, однак, в апелянта не було зобов`язання у вказаний строк доставити автомобіль, так як строк дії договору в цій частині ще не закінчився, тому позов до нього є безпідставним та передчасним. Вважає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що обставини цього спору чи характер поведінки відповідача вказують на будь-які обґрунтовані наміри не виконувати рішення суду. Окрім цього, просить врахувати, що накладений арешт на відкриті ним, як фізичною особою-підприємцем рахунки, перешкоджає здійсненню господарської діяльності, призводить до матеріальних збитків та невиконання зобов`язань по сплаті обов`язкових платежів та зборів. Заслухавши пояснення сторони відповідача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони позивача перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Як роз`яснено у п.1, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Судом встановлено, що предметом спору є стягнення матеріальних збитків у розмірі 9753 доларів США та 30195 грн., власне, в межах суми яких накладено арешт на належне відповідачу майно та грошові кошти на рахунках, а тому підстав для висновку про неспівмірність вжитих заходів забезпечення заявленим позивачем позовним вимогам - немає. Також необхідно зазначити, що сума до стягнення за позовними вимогами позивача є значною, а тому невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Безпідставними є й доводи апелянта про помилковість висновків суду першої інстанції в частині накладення арешту на грошові кошти на його рахунках, оскільки на момент вирішення питання забезпечення позову у суду першої інстанції не було в розпорядженні інформації про речові права відповідача на майно та його вартість, а тому, як правильно роз`яснив суд відповідачу, вжиття вказаних заходів забезпечення позову не перешкоджає відповідачу, в подальшому, звернутись із клопотанням про їх заміну чи скасування. Правильними є й висновки суду про те, що при вирішенні питання забезпечення позову суд не перевіряє законності та обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 17 червня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 14 жовтня 2022 року. Головуючий С.М. Бойко Судді: С.М. Копняк А.В. Ніткевич