Постанова 4811 № 450/3811/21

Справа № 450/3811/21 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А. Провадження № 22-ц/811/3935/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М. Категорія: 39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2022 року м.Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря - Матяш С.І., з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, в с т а н о в и в: У вересні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 30.09.2017 року в розмірі 54409 доларів США, з яких: 50000 доларів США - основний борг, 4409 доларів США - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання. Разом із позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на кошти ОСОБА_1 , які обліковуються на рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру позовних вимог 54409 доларів США, що еквівалентно 1454896 грн. 66 коп., та накласти арешт на належне ОСОБА_1 майно у межах розміру позовних вимог 54409 доларів США, що еквівалентно 1454896 грн. 66 коп. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовував тим, що сума боргу є значною, яку відповідач в добровільному порядку не повертає, а тому існує загроза відчуження належного йому майна та реалізації належних йому грошових коштів з метою уникнення цивільно-правової відповідальності за порушення умов договору, що може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2021 року заяву представника позивача - адвоката Здрілка Є.Є., який діє в інтересах ОСОБА_3 , про забезпечення позову, задоволено частково. З метою забезпечення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, укладеним у формі складання розписки на суму, еквівалентну на день подання позову 1454896 грн. 66 коп., вжито заходи забезпечення позову до набрання рішенням суду по справі законної сили, а саме: накладено арешт на кошти ОСОБА_1 , які обліковуються на рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, та накладено арешт на майно, що належить/зареєстроване ОСОБА_1 у межах розміру суми позовних вимог 54409 доларів США, що еквівалентно 1454896 грн. 66 коп. Ухвалу суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 , просить її скасувати з підстав порушення норм процесуального права і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Апелянт вважає, що позивачем не надано належних доказів та достатніх обґрунтувань необхідності забезпечення позову і не доведено, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Звертає увагу, що ухвала суду ґрунтується виключно на припущеннях позивача, оскільки ним (відповідачем) не вчинялось та не вчиняється будь-яких дій щодо приховування свого майна або ухилення від виконання будь-якого судового рішення. Крім того, вважає, що вжиті судом заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими позивачем позовними вимогами. В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, у задоволенні клопотання його представника про відкладення розгляду справи з покликанням на введення на території України воєнного стану було відмовлено, зважаючи на предмет апеляційного оскарження та скорочені строки розгляду даної справи, а тому розгляд справи апеляційним судом проведено у відсутності сторони позивача. Заслухавши пояснення сторони відповідача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Як роз`яснено у п.1, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Враховуючи наведені вище норми процесуального закону й те, що між сторонами дійсно виник спір щодо повернення відповідачем боргу, розмір якого є значним, а заходи забезпечення позову судом вжито в межах спірної суми заборгованості, тому підстави для висновку про допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального закону, які регулюють дане питання, в колегії суддів відсутні, оскільки невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити або унеможливити поновлення порушених прав позивача та ефективний їх захист у випадку задоволення позовних вимог, відтак, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 20 травня 2022 року. Головуючий С.М. Бойко Судді: С.М. Копняк А.В. Ніткевич