Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/11184/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2022 р. Справа № 520/11184/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 16.12.21 по справі № 520/11184/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому прохав суд першої інстанції: - скасувати рішення відділу призначення пенсії управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.03.2021 року №1212 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; - зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 23 лютого 2021 року. В обґрунтування вимог позову посилався на те, що відповідачем було протиправно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу за списком №2 періоди його роботи з 05.09.1986 по 28.05.1987 та з 29.05.1987 по 16.09.1988 на заводі "Елеватормлинмаш"; з 21.09.1988 по 27.04.04.1990 та з 28.04.1990 по 20.05.1991 на СПМ №166 тресту "Южтрансстрой", оскільки позивачем надані всі необхідні документи, що підтверджують загальний та пільговий стаж. Вважає, що рішення відділу призначення пенсії управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.03.2021 року №1212 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 є таким, що підлягає скасуванню. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Скасовано рішення №1212 відділу призначення пенсії управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.03.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 05.09.1986 по 27.05.1987 електрозварником 3 розряду, з 28.05.1987 по 16.09.1988 електрозварником 2 розряду на Харківському електромеханічному заводі "Елеватормлинмаш" та з 21.09.1988 по 27.04.1990 електрозварником 2 розряду, з 28.04.1990 по 20.05.1991 електрозварником 4 розряду на СПМ №166 тресту "Южтрансстрой" до стажу, що дає право на призначення пенсії за ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та додані до неї документи, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог - відмовити. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій прохало суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі №520/11184/21 скасувати. Ухвалити нове рішення у цій справі, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - в повному обсязі. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 р. у справі №520/11184/21 є незаконним, необґрунтованим та таким, яке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення Харківським окружним адміністративним судом було неправильно застосовані положення ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №

442. Посилається на те, що до матеріалів пенсійної та судової справи підприємство Товариством з обмеженою відповідальністю СМП-166, на якому працював позивач знаходиться в стадії ліквідації, що підтверджено витягом з ЄДРПОУ. Вказує, що Головним управлінням не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 21.09.1988 по 27.04.1990, та з 28.04.1990 по 20.05.1991 на підставі довідки від 18.02.2021р. б/н, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю СМП-166, оскільки в довідці відсутні відомості про первинні документи, лише посилання на архівні довідки. В цьому разі підтвердження періодів роботи здійснюється відповідно до Порядок № 18-1. Проте, документи на комісію позивачем не надавалися, рішення Головним управлінням з цього питання не виносилося. Також, немає законних підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 05.09.1986 по 28.05.1987 та з 29.05.1987 по 16.09.1988, оскільки довідка від 24.01.2021 №2021/02, яку видано Приватним акціонерним товариством Елеватормлинмаш не містить підстави її видачі - посилання на первинні документи, а саме: на відомості про нарахування заробітної плати. Також, довідка видана з посиланням на статтю 100 Закону України Про пенсійне забезпечення. Вказує, що зазначені вище періоди роботи не зараховані Головним управлінням до пільгового стажу, проте зараховані до загального страхового стажу. Зазначає, що з урахуванням вищевикладеного та відповідно до наданих документів, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 34 роки 05 місяців 17 днів, з них пільговий стаж по списку №2 складає 06 років 0 місяців 04 дні. Вказує, що беручи до уваги викладене та відсутністю законних підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 05.09.1986 по 28.05.1987 та з 29.05.1987 по 16.09.1988 в ПАТ Елеватормлинмаш та періоду роботи з 21.09.1988 по 27.04.1990, та з 28.04.1990 по 20.05.1991 в ТОВ СМП-166, рішення Головного управління від 03.03.2021 №1212 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 винесено на підставі положень чинного законодавства та є обґрунтованим. Крім того, посилається на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 р. у справі №520/11184/21 позовні вимоги позивача задоволені частково, проте суд всупереч нормам законодавства стягує з Головного управління всю суму судового збору у розмірі 908,00 грн. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість скарги відповідача та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, прохав відмовити у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та залишити без змін рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 року. Крім того, прохав розглянути справу у порядку письмового провадження. Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. З урахуванням клопотання позивача про розгляд даної справи у порядку письмового провадження, а також відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу у порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги оскаржуване рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 23.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, надавши необхідні для цього документи. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.03.2021 №1212 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу пільгової роботи для призначення пенсії. У вказаному рішення відповідач посилається на те, що на підставі наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, пільговий стаж позивача за Списком №2 склав 06 років 0 місяців 04 дні. Вважаючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно відмовило у зарахуванні періодів роботи позивача з 05.09.1986 по 28.05.1987 та з 29.05.1987 по 16.09.1988 на заводі "Елеватормлинмаш"; з 21.09.1988 по 27.04.04.1990 та з 28.04.1990 по 20.05.1991 на СПМ №166 тресту "Южтрансстрой" до пільгового стажу роботи за професією, передбаченою Списком №2, і як наслідок, не призначило пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення №1212 відділу призначення пенсії управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.03.2021 є таким, що прийнято при неповно з`ясованих обставинах, та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, суд першої інстанції також виходив з необхідності зобов`язання відповідача зарахувати позивачу періоди роботи позивача з 05.09.1986 по 27.05.1987 електрозварником 3 розряду, з 28.05.1987 по 16.09.1988 електрозварником 2 розряду на Харківському електромеханічному заводі "Елеватормлинмаш" та з 21.09.1988 по 27.04.1990 електрозварником 2 розряду, з 28.04.1990 по 20.05.1991 електрозварником 4 розряду на СПМ №166 тресту "Южтрансстрой" до стажу, що дає право на призначення пенсії за ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Також, суд першої інстанції, зобов`язуючи Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та додані до неї документи, з урахуванням висновків суду, виходив з того, що прийняття рішення про призначення пенсії на пільгових умовах належить до повноважень відповідача. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 01.01.2004 (далі по тексту - Закон України №1058-IV). Згідно з ч.2 ст.5 Закон України №1058-IV виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років. Приписами частини першою статті 114 Закону України №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті на пільгових умовах пенсія та віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Аналіз наведених вище норм вказує, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України №1058-IV є: 1) зайнятість повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та проведення атестації робочих місць: 2) досягнення 55 років: 3) наявність страхового стажу, а саме: не менше 30 років у чоловіків, у тому числі на роботі із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 12 років 6 місяців. При цьому наведеними вище нормами передбачено можливість призначення пенсії працівникам, які не мають достатнього стажу на роботах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, а саме: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців роботи за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач в зв`язку з досягненням віку, який дає право на пенсію на пільгових умовах, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, до якої було надано, зокрема: трудову книжку, що містить записи про місце роботи позивача та займані посади, уточнюючі довідки з кожного місця роботи, відомості про атестацію робочого місця, відомості про повну зайнятість та нараховану заробітну плату та ін. Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі по тексту - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України. Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При цьому, колегія суддів зазначає, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 20.01.2021 у справі №311/2865/13-а . З матеріалів даної справи вбачається, що позивач у спірні періоди працював на наступних посадах: - період роботи з 05.09.1986 по 27.05.1987 - на посаді електрозварника 3 розряду на Харківському заводі "Елеватормлинмаш"; - період роботи з 28.05.1987 по 16.09.1988 - на посаді електрозварника 2 розряду на Харківському заводі "Елеватормлинмаш"; - період роботи з 21.09.1988 по 27.04.1990 - на посаді електрозварника 2 розряду СПМ №166 тресту "Южтрансстрой"; - період роботи з 28.04.1990 по 20.05.1991 - на посаді електрозварника 4 розряду СПМ №166 тресту "Южтрансстрой". При цьому, пенсійним органом під час розгляду заяви позивача щодо призначення пенсії на пільгових умовах до пільгового стажу не був врахований жоден з зазначених вище періодів. Стосовно зарахування до пільгового стажу позивача періодів з 05.09.1986 по 27.05.1987 та з 28.05.1987 по 16.09.1988 на посаді електрозварника 2 та 3 розряду на Харківському заводі "Елеватормлинмаш", колегія суддів зазначає наступне. Так, 05.09.1986 позивач був прийнятий на роботу електрозварником 3 розряду Харківського електромеханічного заводу Елеватормлинмаш (з 17.05.2016 - ПрАТ Елеватормлинмаш) згідно наказу №179 від 02.09.1986. Звільнений за власним бажанням 27.05.1987 (стаж роботи 8 місяців 22 днів). 28.05.1987 позивач прийнятий на роботу електрозварником 2 розряду Харківського електромеханічного заводу Елеватормлинмаш, згідно наказу №59-к від 28.05.1987. Звільнений за власним бажанням 16.09.1988 року (стаж роботи 1 рік 3 місяців 18 днів). Позивачем на підтвердження наявного пільгового стажу було подано копію трудової книжки, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №2021/02 від 29.01.2021, як зазначає позивач, від 24.01.2021, як вказує відповідач (а.с. 31, друга цифра дати довідки нерозбірлива), виданої ПрАТ "Елеватормлинмаш", архівної довідки №Т-38 від 11.10.2018, довідки про перейменування підприємства від 11.10.2018, довідки №Т-38 від 11.10.2018, довідки №2018/49 від 03.09.2018, особової картки ОСОБА_1 (форма №Т-2). Стосовно зарахування до пільгового стажу позивача періодів з 21.09.1988 по 27.04.1990 та з 28.04.1990 по 20.05.1991 на посаді електрозварника 2 та 4 розряду на СМП-166, колегія суддів зазначає наступне. Так, 21.09.1988 позивач прийнятий на роботу електрозварником 2 розряду СМП № 166 тресту Южтрансстрой (з 04.11.2015 - ТОВ СМП-166), згідно наказу № 71-к від 20.09.1988. З 28.04.1990 - електрозварником 4 розряду СМП № 166 тресту Южтрансстрой. Звільнений за власним бажанням 20.05.1991, згідно наказу №30-к від 20.05.1991 (стаж роботи 2 роки 7 місяців 29 днів). Позивачем на підтвердження наявного пільгового стажу було подано копію трудової книжки, копії довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої КП "Міський архів" від 27.09.2018 №Т-60, довідки про перейменування підприємства, виданої КП "Міський архів" від 27.09.2018 №Т-60, повідомлення, виданого КП "Міський архів" від 27.09.2018 №Т-60, архівної довідки, виданої КП "Міський архів" від 27.09.2018 №Т-60, особової картки ОСОБА_1 . Колегія суддів зазначає, що у спірний період Списки №1 та №2 були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162. Посада електрозварник передбачена Списком № 2 розділу ХХХIII "Загальні професії". Крім того, у зазначених вище довідках визначено, що позивач у спірний період працював повний робочий день та вказані посади відносяться до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Колегія суддів звертає увагу, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення. Наведені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 11.05.2022 року у справі №120/1089/19-а; від 21.02.2018 у справі №687/975/17. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно розділів ІІІ, ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1), відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення. Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями. Колегія суддів акцентує увагу, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії. Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 242/3391/17; від 29 квітня 2020 року у справі № 423/1418/17 від 09 липня 2020 року у справі № 235/7688/16-а. Разом з тим, у спірних правовідносинах у даній справі пенсійним органом не було надано належних доказів на підтвердження вчинення ним дій направлених на перевірку відповідних обставин, які виникли між сторонами у даній справі. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Відсутність уточнюючих довідок про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки не спростовує наявності у позивача відповідного пільгового стажу роботи. Зазначене вище узгоджується з правовою позицією зазначеною у постанові Верховного суду №646/5141/17 від 20.02.2018. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю СМП-166, на якому працював позивач знаходиться в стадії ліквідації, що підтверджено витягом з ЄДРПОУ, то колегія суддів зазначає, що з урахуванням наявності в матеріалах справах відповідних підтверджуючих документів це жодним чином не спростовує право позивача на зарахування стажу роботи на пільгових умовах. Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що Головним управлінням не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 21.09.1988 по 27.04.1990, та з 28.04.1990 по 20.05.1991 на підставі довідки від 18.02.2021р. б/н, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю СМП-166, оскільки в довідці відсутні відомості про первинні документи, лише посилання на архівні довідки, а також доводів апеляційної скарги про те, що немає законних підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 05.09.1986 по 28.05.1987 та з 29.05.1987 по 16.09.1988, оскільки довідка від 24.01.2021 №2021/02, яку видано Приватним акціонерним товариством Елеватормлинмаш не містить підстави її видачі - посилання на первинні документи, а саме: на відомості про нарахування заробітної плати, зазначаючи також, що довідка видана з посиланням на статтю 100 Закону України Про пенсійне забезпечення, то колегія суддів відхиляє наведені доводи, як необґрунтовані та такі, що не впливають на вирішення даної справи, з огляду на таке. Так, відсутність посилання на первинні документи у наданих позивачем довідках про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній не є підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії з урахуванням того, що надані позивачем довідки містять необхідні відомості для врахування періодів його роботи до пільгового стажу, крім того, вказані відомості підтверджені не лише довідками а й записами у трудовій книжці. Колегія суддів звертає увагу, що підставою для видачі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №2021/02, виданої ПрАТ "Елеватормлинмаш", яка була надана позивачем, щодо підтвердження наявного пільгового стажу за період 05.09.1986 р. по 27.05.1987 р.; з 28.05.1987 р. по 16.09.1988 р. була копія трудової книжки, архівна довідка №Т-38 від 11.10.2018, довідки про перейменування підприємства від 11.10.2018, довідка №Т-38 від 11.10.2018, довідки №2018/49 від 03.09.2018, особова картка ОСОБА_1 (форма №Т-2). (а.с.31). Також, підставою для видачі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.02.2021 №б/н ТОВ "СМП-166" щодо підтвердження наявного пільгового стажу за період з 21.09.1988 по 27.04.1990 та з 28.04.1990 по 20.05.1991 була копія трудової книжки, копії довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої КП "Міський архів" від 27.09.2018 №Т-60, довідки про перейменування підприємства, виданої КП "Міський архів" від 27.09.2018 №Т-60, повідомлення, виданого КП "Міський архів" від 27.09.2018 №Т-60, архівної довідки, виданої КП "Міський архів" від 27.09.2018 №Т-60, особової картки ОСОБА_1 (а.с. 38). Окрім того, відповідач не був позбавлений права на витребування та перевірку додаткових документів і довідок і перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Фактично позиція пенсійного органу щодо не зарахування позивачу спірних періодів роботи до пільгового стажу свідчить про формальний підхід та ставить у залежність реалізацію права позивача на соціальний захист від правильності оформлення довідок. Посилання в апеляційній скарзі на те, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом було неправильно застосовані положення ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 колегія суддів відхиляє, як такі, що знайшли свого підтвердження у ході апеляційного перегляду даної справи. Доводи апеляційної скарги про те, що у зв`язку із відсутністю законних підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 05.09.1986 по 28.05.1987 та з 29.05.1987 по 16.09.1988 в ПАТ Елеватормлинмаш та періоду роботи з 21.09.1988 по 27.04.1990, та з 28.04.1990 по 20.05.1991 в ТОВ СМП-166, рішення Головного управління від 03.03.2021 №1212 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 винесено на підставі положень чинного законодавства та є обґрунтованим, колегія суддів вважає помилковими та такими, що суперечать наведеним вище висновкам суду у даній справі. Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення №1212 відділу призначення пенсії управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.03.2021, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначене рішення відповідача підлягає скасуванню. При цьому, з огляду на наведене вже вище, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 05.09.1986 по 27.05.1987 електрозварником 3 розряду, з 28.05.1987 по 16.09.1988 електрозварником 2 розряду на Харківському електромеханічному заводі "Елеватормлинмаш" та з 21.09.1988 по 27.04.1990 електрозварником 2 розряду, з 28.04.1990 по 20.05.1991 електрозварником 4 розряду на СПМ №166 тресту "Южтрансстрой" до стажу, що дає право на призначення пенсії за ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та додані до неї документи, з урахуванням висновків суду, колегія суддів зазначає наступне. Так, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення. Відповідно до ст.58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який, зокрема призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Отже, в даному випадку у спірних правовідносинах відповідач має компетенцію в питаннях призначення пенсії, що включає в себе, у т.ч. розрахунок стажу особи, необхідного для призначення пенсії. Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 07.03.2018 по справі №233/2084/17 вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду, який керуючись приписами ч.2 ст.9 КАС України, зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та додані до неї документи, з урахуванням висновків суду. Колегія суддів звертає увагу, що враховуючи вимоги ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Позивачем не було оскаржено рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його вимог. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 р. у справі №520/11184/21 позовні вимоги позивача задоволені частково, проте суд всупереч нормам законодавства стягує з Головного управління всю суму судового збору у розмірі 908,00 грн., то колегія суддів відхиляє наведені доводи, оскільки в даному випадку, як вбачається з резолютивної частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції, судом було задоволено немайнову вимогу позивача, а тому останнім було правомірно стягнуто у повному обсязі з відповідача сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Правові підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні. Враховуючи те, що відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, і дана справа відноситься до справ незначної складності, а також враховуючи те, що ця справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 по справі № 520/11184/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош