Ухвала КЦС ВС № 509/1124/13-ц

Ухвала Іменем України 06 жовтня 2022 року м. Київ справа № 509/1124/13-ц провадження № 61-9168ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Безверхого Андрія Миколайовича на ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно, ВСТАНОВИВ: У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,150 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:1006, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також земельної ділянки площею 0,150 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:1006, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Це майно було особистою приватною власністю його батька, а тому підлягає спадкуванню в повному обсязі. Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли він (позивач) та дружина батька - відповідач ОСОБА_2 , їх частки у спадщині є рівними. В той же час він не має можливості в нотаріальному порядку оформити свої спадкові права після смерті батька у зв`язку з відсутністю в нього правовстановлюючих документів на спадкове майно. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не надав суду постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , тобто не використав всіх передбачених законом заходів для оформлення в нотаріальному порядку своїх спадкових прав після смерті батька, тому позовні вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно є необґрунтованими. У березні 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 лютого 2021 року. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 лютого 2021 року. В процесі розгляду справи представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 заявив клопотання про зупинення провадження в справі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 лютого 2021 року та постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та на 1/2 частину земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 він та інший спадкоємець ОСОБА_2 отримають право власності на житловий будинку та земельну ділянку по 1/2 частині. Разом з тим у провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 509/6268/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, виключення майна зі складу спадкової маси та визнання права власності на майно. При цьому вказаний позов був поданий ОСОБА_2 як зустрічний позов в цій справі (№ 509/1124/13), однак ухвалою суду був переданий до канцелярії та виділений в окрему справу № 509/6268/20. Враховуючи наведене, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 просив зупинити розгляд цієї справи (№ 509/1124/13) до набрання законної сили рішенням у справі № 509/6268/20. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 задоволено. Зупинено провадження в цій справі до набрання законної сили рішенням в справі № 509/6268/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Овідіопольська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , про визнання майна особистою приватною власністю, виключення майна зі складу спадкової маси та визнання права власності на майно. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що вирішення питання про визнання права власності на спадкове майно безпосередньо залежить від вирішення питання про обсяг спадкової маси, а в межах справи № 509/6268/20 вирішується питання щодо визнання права власності на 1/2 частину майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та одночасно є предметом розгляду в цій справі. За наявними доказами в межах справи неможливо встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, тому клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 необхідно задовольнити і зупинити провадження в цій справі до набрання законної сили рішенням у справі № 509/6268/20. 18 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Безверхий А. М. подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга, подана на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), мотивована тим, що ще у березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. 17 червня 2013 року ОСОБА_2 надала свої заперечення на його позов. Однак, лише у вересні 2020 року, тобто більш ніж через 7 років після відкриття провадження в цій справі, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати її особистою приватною власністю 3/4 частини спірних житлового будинку і земельної ділянки, що є тим самим спадковим майном, яке є предметом позову в цій справі. Тому подане представником ОСОБА_2 клопотання про зупинення провадження у справі є зловживанням процесуальними правами і спрямоване на безпідставне затягування розгляду цієї справи. Зупиняючи провадження в цій справі, апеляційний суд не вказав обставини, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, в чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду справ, в чому полягає неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи. Крім цього, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що справа, до вирішення якої просив зупинити провадження в цій справі представник ОСОБА_1 - адвокат Безверхий А. М., має той самий предмет і ті ж сторони, що й в цій справі. Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. В процесі судового розгляду цієї справи апеляційним судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина. Спадкоємцями ОСОБА_5 є: син ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_2 . У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно, в якому, з урахуванням уточнених вимог просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,150 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:1006, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 послався на те, що вказане майно було особистою приватною власністю його батька ОСОБА_5 . 10 вересня 2020 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Овідіопольська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , про визнання майна особистою приватною власністю, виключення майна зі складу спадкової маси та визнання права власності, в якому просила визнати особистою приватною власністю 1/2 частину земельної ділянки та 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виключити вказане майно зі складу спадкової маси, що залишилася після смерті ОСОБА_5 ; визнати за нею, з урахуванням розміру її частики у спільно набутому майні подружжя в цілому, право власності на 3/4 частини земельної ділянки та 3/4 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 обґрунтувала свій позов тим, що вказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому їй належить 1/2 частина спірного нерухомого майна. Інша 1/2 частина цього майна підлягає поділу в порядку спадкування. Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 грудня 2021 року відкрито провадження в зазначеній справі (№ 509/6268/20). Задовольняючи клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та зупиняючи провадження в цій справі, апеляційний суд виходив з того, що вирішення питання про визнання права власності на спадкове майно безпосередньо залежить від вирішення питання про обсяг спадкової маси, а в межах цивільної справи № 509/6268/20 вирішується питання щодо визнання права власності на 1/2 частину майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та одночасно є предметом розгляду в цій справі. За наявними доказами в межах цієї справи неможливо встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Встановивши, що розгляд цієї справи об`єктивно неможливий до вирішення справи № 509/6268/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Овідіопольська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , про визнання майна особистою приватною власністю, виключення майна зі складу спадкової маси та визнання права власності, в межах якої вирішується питання про обсяг спадкової маси, що підлягає спадкуванню після смерті ОСОБА_5 , апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України. Доводи касаційної скарги про те, що зупиняючи провадження в цій справі, апеляційний суд не вказав обставини, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, в чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду справ, в чому полягає неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи, не заслуговують на увагу, оскільки: 1) суд апеляційної інстанції зазначив, що провадження в цій справі зупиняється до набрання законної сили рішенням у справі № 509/6268/20, в межах якої вирішується питання про обсяг спадкової маси, що підлягає спадкуванню після смерті ОСОБА_5 ; 2) судом обґрунтовано взаємозв`язок предметів позовів у справах, так як позовні вимоги в цій справі та у справі № 509/6268/20 стосуються одного і того ж спадкового майна; 3) судом зазначено в чому полягає неможливість розгляду цієї справи до розгляду справи № 509/6268/20, а саме - визнання майна особистою приватною власністю, виключення його зі складу спадкової маси та визнання права власності вплине на вирішення позовних вимог в цій справі, в якій позивач просить поділити це майно між сторонами. Аргументи заявника на те, що справа, до вирішення якої просив зупинити провадження в цій справі представник ОСОБА_1 - адвокат Безверхий А. М., має той самий предмет і ті ж сторони, що й в цій справі, не свідчать про помилковість висновків апеляційного суду в цій справі щодо зупинення провадження у справі, оскільки обставини, якими обґрунтовано позов ОСОБА_2 у справі № 509/6268/20 (щодо належності 1/2 частини спадкового майна ОСОБА_2 як її частки у спільному майні подружжя), не є предметом доказування в цій справі, в якій ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на 1/2 частину спадкового майна в судовому порядку у зв`язку з відсутністю в нього правовстановлюючих документів, водночас у разі встановлення обґрунтованості позову ОСОБА_1 для задоволення його позовних вимог важливим буде обсяг спадкової маси, на він має право як спадкоємець ОСОБА_5 , і з огляду на наявність спору стосовно обсягу спадкової маси, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість вирішення цієї справи до вирішення справи № 509/6268/20. Посилання заявника на те, що клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі є зловживанням процесуальними правами і спрямоване на безпідставне затягування розгляду цієї справи не стосується питання правильності/неправильності застосування апеляційним судом норм процесуального права щодо зупинення провадження у справі. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення. Тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Безверхого Андрія Миколайовича на ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко