Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/32722/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/32722/21 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Мєзєнцева Є.І. Собківа Я.М. При секретарі: Шепель О.О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичні Інновації 2020» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичні Інновації 2020» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістичні Інновації 2020» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (далі - відповідач), в якому просило: - визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичні Інновації 2020» (код ЄДРПОУ 41737595) до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС від 28 жовтня 2021 року №8486-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичні Інновації 2020» (код ЄДРПОУ 41737595). Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2022 року даний позов задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року - залишено без змін. Справа була призначена до розгляду в порядку письмового провадження. 09 вересня 2022 року до суду від представника позивача надійшла «заява про вирішення питання про судові витрати після винесення постанови по адміністративній справі №640/32722/21». В даній заяві зазначено, що станом на поточну дату позивач позбавлений можливості подати до суду всі належні докази, що підтверджують понесені ним судові витрати під час розгляду справи в Шостому апеляційному адміністративному суді та вказано, що такі докази будуть надані позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч.7 статті 139 КАС України. Надалі 26 вересня 2022 року адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичні Інновації 2020» було подано клопотання про ухвалення додаткової постанови про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. 04 жовтня 2022 року представником Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, було подано заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якому відповідач зазначив, що представником позивача не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, в якому б зазначалось, зокрема, скільки було витрачено часу на надані послуги. Зауважено, що гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У Договорі від 01 квітня 2019 року (б/н) та Додатку до цього договору не зазначено реквізитів для оплати наданих послуг. У відзиві на апеляційну скаргу практично скопійовано зміст позовної заяви, тому сума 25 000 грн., яку позивач бажає відшкодувати, є завищеною щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Також відповідач наголосив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним. Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 20 вересня 2022 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги. Відповідно до ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно п. 1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За правилами ч. ч. 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Приписи ч. 3 статті 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01 жовтня 2018 року. В той же час, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Водночас, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Судом встановлено, що 01 квітня 2019 року між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (Адвокат) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичні Інновації 2020» (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги № б/н. Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. В п. 1.2 Договору сторонами узгоджено перелік доручень, які будуть надаватися Адвокатом Клієнту. 15 червня 2022 року між АО «Правова та економічна безпека» (Адвокат) та ТОВ «Логістичні Інновації 2020» (Клієнт) укладено Додаткову угоду № б/н до вищевказаного Договору. Відповідно до п. 1 Додаткової угоди сторони дійшли згоди, що Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу, пов`язану з представництвом інтересів Клієнта під час розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року у адміністративній справі № 640/32722/21. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди для виконання доручення Клієнта, пов`язаного з наданням правової допомоги, вказаної в п. 1 цієї Додаткової угоди, Адвокат зобов`язується: - підготувати та подати до Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року по адміністративній справі № 640/32722/21; - брати участь у судових засіданнях в приміщенні Шостого апеляційного адміністративного суду під час розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року по адміністративній справі № 640/32722/21; - у разі виникнення необхідності у ході розгляду в Шостому апеляційному адміністративному суді апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року у адміністративній справі №640/32722/21, від імені Клієнта підготувати та подати до суду відповідні клопотання, заяви, письмові пояснення або інші процесуальні документи; - підготувати та подати до Шостого апеляційного адміністративного суду, від імені Клієнта, клопотання про стягнення з Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на користь Клієнта, понесених останнім витрат на правову допомогу пов`язаних із розглядом апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року у адміністративній справі № 640/32722/21. Також п. 3 Додаткової угоди № б/н від 15 червня 2022 року визначено, що сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за надання правової допомоги, передбаченої пунктами 1 та 2 даної Додаткової угоди, становить 25 000,00 гривень. Пунктом 4 Додаткової угоди передбачено, що оплата за послуги Адвоката, передбачені п.п. 1 та 2 цієї Додаткової угоди, здійснюється Клієнтом протягом 10 календарних днів з дня винесення постанови Шостим апеляційним адміністративним судом за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року у адміністративній справі №640/32722/21. Таким чином, оскільки АО «Правова та економічна безпека» та ТОВ «Логістичні Інновації 2020» погодили саме фіксований розмір гонорару адвоката за надання професійної правової допомоги, то кількість витраченого часу на надання такої допомоги не впливає на розмір адвокатського гонорару, який підлягає стягненню з відповідача, та не підлягає доказуванню в даному випадку. На підставі вказаного вище Договору про надання правової допомоги № б/н від 01 квітня 2019 року, адвокатами в період з 15 червня 2022 року по 23 вересня 2022 року, надана професійна правова допомога ТОВ «Логістичні Інновації 2020» у вигляді підготовки відзиву № 0809/7 від 08 вересня 2022 року від імені ТОВ «Логістичні Інновації 2020» до Шостого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року по адміністративній справі № 640/32722/21, що знайшло своє відображення у Акті приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання правової допомоги № б/н від 23 вересня 2022 року, підписаному сторонами договору. Отже, позивачем у відповідності до вимог КАС України були надані всі встановлені та необхідні документи для стягнення витрат на правову допомогу. Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч.5 статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч.6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 статті 134 КАС України). Згідно п. 4 ч. 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до п.п. 9 та 6 ч. 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Згідно статті 30 Закону України «Пуо адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. При цьому, за позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 листопада 2019 року по справі № 826/15063/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Також при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним. Судом проаналізовано зміст наданих позивачем документів щодо підтвердження обґрунтованості заявленого розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та зазначено, що надані докази свідчать про невідповідність заявленої до стягнення суми витрат встановленим ч. 5 статті 134 КАС України критеріям з огляду на складність та об`єм виконаної роботи в суді апеляційної інстанції. Зокрема, судом враховано, що справа розглядалася в порядку письмового провадження, тобто, представник позивача до суду не з`являвся, у відзиві на апеляційну скаргу практично скопійовано зміст позовної заяви, ніяких додаткових заяв та клопотань по суті справи позивачем не заявлялося. Відтак, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на неспівмірності заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу із розглядуваним спором, оскільки предмет спору у справі не є надто складним, містить лише один епізод спірних відносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Таким чином, враховуючи категорію складності даної справи (малозначна), незначний час, витрачений адвокатом на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також немайновий характер спору, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на правову допомогу, які позивач просить компенсувати, не є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, у зв`язку з чим вважає, що присудженню на користь ТОВ «Логістичні Інновації 2020» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) на користь ТОВ «Логістичні Інновації 2020» судових витрат на оплату правничої допомоги у розірі 10 000,00 грн, понесення позивачем яких підтверджується наявними у матеріалах справи документами. Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329, 382 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичні Інновації 2020» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичні Інновації 2020» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити. Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (ЄДРПОУ 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичні Інновації 2020» (ЄДРПОУ 41737595) витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) гривень 00 копійок. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Я.М. Собків