Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/35216/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/35216/21 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., за участю секретаря: Висоцького А.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Найкращі Логісти 2020" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Найкращі Логісти 2020" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю "Найкращі Логісти 2020" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило: - визнати протиправними дії Головного управління ДПС у місті Києві щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Найкращі Логісти 2020» до Плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у місті Києві від 28 жовтня 2021 року №8523-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Найкращі Логісти 2020».. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від "20" квітня 2022 р. позов задовольнив. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив судові витрати, пов`язані із апеляційним переглядом оскаржуваного рішення, покласти на скаржника. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 лютого 2023 року залишив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "20" квітня 2022 р. - без змін. 03.03.2023 до суду апеляційної інстанції надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Частиною 3 ст. 252 КАС України передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Оскільки розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження, то заява про ухвалення додаткового рішення здійснюється у такому ж порядку. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Колегія суддів зауважує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При цьому, згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2019 року між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЙКРАЩІ ЛОГІСТИ 2020» (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги № б/н. Відповідно до п. 1.1. вказаного вище Договору Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. В п. 1.2 Договору сторонами узгоджено перелік доручень, які будуть надаватися Адвокатом Клієнту. 03 червня 2022 року між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЙКРАЩІ ЛОГІСТИ 2020» (Клієнт) укладено Додаткову угоду № б/н до вказаного Договору. Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № б/н 03.06.2022 сторони дійшли згоди, що Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу, пов`язану з представництвом інтересів Клієнта під час розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2022 у адміністративній справі № 640/35216/21. Також п. 3 Додаткової угоди № б/н від 03.06.2022 визначено, що сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за надання правової допомоги, передбаченої пунктами 1 та 2 даної Додаткової угоди, становить 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень. На підставі вказаного Договору про надання правової допомоги № б/н від 01.04.2019 (з урахуванням змін, внесених до нього Додатковою угодою від № б/н від 03.06.2022) адвокатом в період з 03.06.2022 по 01.03.2023, надана професійна правова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю «НАЙКРАЩІ ЛОГІСТИ 2020», а саме: підготовка відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2022 в адміністративній справі №640/35216/21. 01 березня 2023 року уповноваженими представниками Адвокатського об`єднання «Правова та економічна безпека» (Адвокат) та Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЙКРАЩІ ЛОГІСТИ 2020» (Клієнт) складено та підписано Акт приймання-передачі наданих послуг зо Договором про надання правової допомоги № б/н. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на частини шосту, сьому статті 134 КАС України, якими встановлено право суду за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, за умови недотримання критеріїв співмірності. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 520/14230/19, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21. Відповідач подав до суду апеляційної інстанції заперечення на клопотання про відшкодування витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому, зокрема, зазначив, про те, що адміністративний позов, відповідь на відзив на позовну заяву та відзив на апеляційну скаргу відповідача у цій справі є ідентичними за змістом, а тому витрати на складання відзиву на апеляційну скаргу в розмірі 25000 грн є занадто завищеними та необґрунтованими. Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Дослідивши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, висновки Верховного Суду з даного питання, колегія суддів вважає, що розмір заявлених представником позивача до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами). Водночас, колегією суддів враховано, що дана справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглянута судом без проведення судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, згідно з актом виконаних робіт від 01.03.2023 надані послуги зводились виключно до формування відзиву на апеляційну скаргу, який за обсягом складає 25 аркушів та являє собою розлогий опис обставин справи, встановлених судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги відповідача та цитування позицій Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, постанов Кабінету Міністрів України, Податкового кодексу України. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. З огляду на це, колегія суддів акцентує увагу на тому, що позивач безумовно набув право на відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу, але заявлена ним сума 25 000,00 грн не є співмірною зі складністю цієї справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, реально необхідним на виконання таких робіт (надання послуг) і ціною позову. Ураховуючи наведене, колегія судів дійшла висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок апелянта, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Тож, заявлені представником позивача до відшкодування 25 000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з скаржника становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що справедливим і співмірним відшкодуванням вищевказаних витрат буде сума 5 000,00 грн., яка підлягає розподілу шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь позивача. Отже, зважаючи на наведене у сукупності, враховуючи висновки касаційної інстанції у даній справі, а також, фактичний об`єм виконаної роботи адвоката та її складність, колегія суддів вважає розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу в розмірі 5 000,00 грн. Керуючись ст. ст. 132, 139, 242, 243, 252, 311, 321, 322, 328, 329 КАС України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Найкращі Логісти 2020" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково. Ухвалити додаткову постанову в справі № 640/35216/21 за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "20" квітня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Найкращі Логісти 2020" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ""Найкращі Логісти 2020" (код ЄДРПОУ 40762306) витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) грн. Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька Я.Б. Глущенко О.Є. Пилипенко