Постанова 4805 № 283/3099/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №283/3099/21 Головуючий у 1-й інст. Хомич В. М. Категорія 63 Доповідач Микитюк О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 жовтня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Микитюк О. Ю. суддів Галацевич О.М. Борисюка Р.М. при секретарі Бірюченко Д.А. розглянувши у письмовому провадженні в місті Житомирі справу №283/3099/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 07 червня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Хомич В.М. у м. Малин, встановив: У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначив, що він та відповідачка ОСОБА_2 є співвласниками квартири відповідно 1/3 та 2/3 частин. Квартира складається з двох ізольованих кімнат та допоміжних приміщень. Сторони не можуть дійти згоди щодо користування спільною частковою власністю. Просив встановити такий порядок користування квартирою, при якому йому буде надана кімната площею 11 кв.м., відповідачці 15,2кв.м., а кухня, ванна кімната, вбиральня, коридор і балкон залишатися у загальному користуванні. Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 07 червня 2022 року позов задоволено частково. Встановлено наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : у користування ОСОБА_1 виділено житлову кімнату площею 11,0 кв.м; у користування ОСОБА_2 виділено житлову кімнату площею 15,2 кв.м з балконом; кухню, ванну кімнату, туалет та коридор залишити у спільному користуванні. Вирішено питання судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про залишення позову без задоволення. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачу виділена кімната, яка складає більше, ніж належну йому 1/3 частину у праві власності. Тому встановлений порядок користування порушує її право власності, суперечить ч.1 ст.321 ЦК України. У відзиві представник ОСОБА_1 адвокат Дороздовський Л.П. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 власницею 2/3 частин квартири. Згідно з технічною характеристикою, технічним паспортом квартира житловою площею 26,2 кв.м, загальною площею 46,5 кв.м складається з: кімнати площею 11 кв.м; кімнати площею 15 кв.м; кухні площею 7,2 кв.м; вбиральні площею 1,2 кв.м; ванної кімнати площею 2,7 кв.м; коридору площею 8,3 кв.м; балкону площею 0,9 кв.м. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Ця стаття свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток. Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном. Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників. Зазначений правовий висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі №6-1500цс15. Як роз`яснено у п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року та у п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» встановлення порядку користування приміщеннями квартири можливо, якщо про це заявлено позов її співвласником. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор, тощо) залишаються в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Оскільки в спірній квартирі є дві ізольовані житлові кімнати, з урахуванням розміру часток у спільній частковій власності суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про можливість встановлення такого порядку користування квартирою, при якому кімната площею 11 кв.м. надається в користування позивачу, кімната площею 15,2 кв.м з балконом - відповідачці, а решта приміщень залишаються в загальному користуванні. Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Малинського районного суду Житомирської області від 07 червня 2022 рокубез змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча: Судді: