LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805283/1792/22

від 28.02.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Малинського районного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року, - без змін.

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №283/1792/22 Головуючий у 1-й інст. Саланда О.М. Категорія 21 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С., за участю секретаря Кравчук Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 283/1792/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Малинської міської ради Житомирської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 7 грудня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Саланди О.М., - ВСТАНОВИВ: У вересні 2022 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що після смерті дружини у 2021 році отримав у спадщину будинок та господарські будівлі, розташовані по АДРЕСА_1 . Під будівництво цих споруд надано земельну ділянку площею 960 м2 . Проте можливість будувати господарські будівлі у нього відсутня, оскільки сусід ОСОБА_2 зробив дорогу шириною 7 метрів, насипавши камінного відсіву. На думку позивача, відповідач протиправно приватизував 1000 м2, в тому числі і дорогу, яка надана для під`їзду до гаражів відповідно плану. Розподіл землі під будівництво здійснено Малинською районною радою у 1992 році, коли відповідач ще не набув право на цю земельну ділянку. Таким чином, просив суд зобов`язати ОСОБА_2 прибрати камінний відсів із земельної ділянки, на якій він має право збудувати підсобні приміщення, та яка використовується в якості під`їзду до земельної ділянки по АДРЕСА_2 , про що зазначено в акті. Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 7 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, зазначає, що суд залишив поза увагою ту обставину, що відповідач самовільно користується частиною належної йому земельної ділянки АДРЕСА_1 , на якій написав камінний відсів та використовує її як дорогу до своєї земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Стверджує, що відповідачеві надано можливість під`їзду до його земельної ділянки дорогою, яка проходить біля домогосподарства АДРЕСА_3 , що підтверджується рішенням №292 від 17 грудня 1992 року. Суд не надав належної оцінки акту обстеження земельних ділянок від 23 травня 2016 року, який підтверджує обгрунтованість його позовних вимог. Вважає, що текст наявної в матеріалах справи копії вказаного акта обстеження земельних ділянок є неповним, оскільки у ньому відсутній цілий абзац, адже при приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_3 , частина проектного під`їзду, розміром 3,40 м на 25 м (понад рівчаком), була приватизована та увійшла до складу даної земельної ділянки. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Згідно з положеннями частин 2 та 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 3). Відповідно до державного акта на право на право власності земельну ділянку серії ЯД №157204, ОСОБА_3 за життя набула у власність земельну ділянку площею 0,0881 га ( кадастровий номер 1823410100:01:003:0164), яка розташована в АДРЕСА_1 , та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Відповідачеві належить суміжна земельні ділянка, яка розташована в АДРЕСА_2 . Акт обстеження, складений комісією з питань земельних відносин, містобудування та охорони природного середовища міської ради, спеціалістами відділу містобудування та земельних відносин виконавчого комітету міської ради та спеціалістами ММКП «Земельно-кадастрове бюро» від 23 березня 2016 року, свідчить про те, що комісією проведено контрольні обміри земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_3 , №7-а , №9 , №9-а , №11 , та встановлено факт використання земельних ділянок по АДРЕСА_3 та №9-а з порушенням чинного земельного законодавства, а саме: межі земельної ділянки по АДРЕСА_3 , шириною 26 м. 26,65 м. при необхідності 25 м., (власник ОСОБА_4 ) встановив огорожу на земельній ділянці ОСОБА_2 , зайнявши самовільно зі сторони земельної ділянки по АДРЕСА_3 - 1,00 м., зі сторони рівчака - 1,65 м. на довжину 38,40 м. В свою чергу, суміжний власник ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , порушуючи межі земельної ділянки в бік земель Малинської міської ради, самовільно зайняв 1,30м., що також підтверджується рішенням комісії по врегулюванню земельних спорів та з питань у галузі земельних відносин на території м. Малина від 25 лютого 2015 року, яке на даний час не виконано ОСОБА_2 . Комісією встановлено та підтверджено факт, що при висипці проїзду до існуючих гаражів було частково засипано межі земельної ділянки загальною площею 105,75 кв. м (3 м. на 35,25 м.) по АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_3 . Дана частина земельної ділянки використовується як проїзд мешканцями м. Малина. Встановлено та підтверджено факт розміщення електроопори (ЛЕП 0,4 кВ) та проходження підземного газопроводу( а. с. 10). Таким чином, вищевказаним актом встановлено, що відповідач порушив межі земельної ділянки Малинської міської ради, а не позивача. При цьому, у акті відсутня інформація про те, що саме відповідач порушив межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 при висипці проїзду до гаражів, який використовується мешканцями м. Малина. Клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи від ОСОБА_1 не надходило. Отже, суд позбавлений можливості отримати таку інформацію самостійно. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Малинського районного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»