Постанова 4857 № 380/15801/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/15801/21 пров. № А/857/10755/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Янівської Галини Ярославівни на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року, ухвалене суддею Братичак У.В. у м. Львові порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 380/15801/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,- ВСТАНОВИВ: 17 вересня 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача - Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.26-27) просила визнати протиправною бездіяльність щодо призначення житлової субсидії та зобов`язати призначити житлову субсидію. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням комісії Сихівської районної адміністрації від 15.11.2019 № 28 їй призначена житлова субсидія на період з 01.10.2019 по 30.04.2020. Вказує, що у серпні 2020 року після перебігу строку дії субсидії нею подану заяву про її призначення (продовження) на визначених законом умовах. Зазначає, що Сихівським відділом соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради їй відмовлено у наданні субсидії. При цьому вказаному рішенню відповідача передувало отримання інформації Державної податкової служби та Пенсійного фонду щодо наявності у доньки позивача за визначений період середньомісячного доходу, що становить 383,20 грн, що є менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, та нею або за неї не сплачено єдиного соціального внеску. Водночас, покликаючись на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №247 «Про особливосі надання житлових субсидій», зазначає, що законодавцем встановлено заборону на період карантину припинення надання житлових субсидій та визначено забезпечити призначення житлової субсидії на наступний період усім домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному періоі 2019-2020 років, без заяв громадян про призначення житлових субсидій. Період карантину встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2 (зі змінами), що охоплює період призначення субсидії. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник позивача адвокат Янівська Галина Ярославівна оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав. Судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до заяви про призначення субсидії від 10.10.2019 Сихівським відділом соціального захисту призначено житлову субсидію ОСОБА_1 на період з 01.10.2019 по 30.04.2020, на підставі рішення комісії, утвореної при Сихівській районній адміністрації м. Львова, з питань призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, внесення інформації про пільгові категорії громадян в ЄДАРП, як сім`ї, що перебуває у складних життєвих обставинах, викликаних тривалою хворобою доньки заявниці ОСОБА_2 . Після завершення строку отримання вищевказаної субсидії, ОСОБА_1 звернулася до Сихівського відділу соціального захисту з заявою про призначення житлової субсидії від 25.08.2020. Рішенням Сихівського відділу соціального захисту ОСОБА_1 відмовлено у наданні житлової субсидії з 01.08.2020. Крім того, позивач неодноразово зверталася до відповідача з заявами щодо вирішення питання про призначення субсидії, на які листами Сихівського відділу соціального захисту від 04.11.2020 №260308/11184, від 15.01.2021 №260308/137, управління соціального захисту від 17.11.2020 №260308/12541, від 07.12.2020 №2603-1552, від 11.12.2020 № 2603-1571, від 30.12.2020 №2603-1633, від 03.02.2021 №2603-114, від 18.02.2021 №2603-174 та департаменту гуманітарної політики від 07.04.2021 №260308/1823 ОСОБА_1 неодноразово надавалися відповіді з питань порядку надання житлових субсидій, причини відмови у наданні субсидії та умови, при яких субсидія може бути призначена. ОСОБА_1 вважаючи бездіяльність Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо призначення житлової субсидії протиправною, звернулась до суду за захистом свого порушеного права. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції керувався тим, що за наявності передбачених п. 81 Положення №848 (заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг) автоматичне самостійне призначення житлової субсидії відповідачем в наступному періоді було неможливе. Після завершення строку отримання вищевказаної субсидії, позивач звернулася до Сихівського відділу соціального захисту з заявою про призначення житлової субсидії від 25.08.2020, однак в призначенні житлової субсидії з 01.08.2020 відповідачем було правомірно відмовлено, оскільки наданими до заяви документами підтверджується, що у складі сім`ї члена домогосподарства є особа, що досягнула 18-річного віку, яка працює та середньомісячний дохід якої є меншим за розмір мінімальної заробітної плати, встанолений на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, а тому відповідно до пп.3 п. 14 Положення №848 житлова субсидія не могла бути призначена відповідачем. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 цього Закону до повноважень Кабінету Міністрів України належить, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі. Отже, з аналізу наведених норм спеціального Закону, яким врегульовано правові відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, вбачається, що єдиним органом який може визначати умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій є Кабінет Міністрів України. З метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 затверджено Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, зі змінами та доповненнями, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 807 (далі - Положення). За умовами п. 1 дане Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій, зокрема, щомісячної житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. В розумінні п. 3 Положення №848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Згідно із п. 4 Положення право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках). Відповідно до п. 5 Положення № 848 житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 30, ст. 1129). Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (п.9 Положення). Підпунктом 5 пункту 14 Положення №848 (в редакції Постанови КМ № 329 від 22.04.2020, що діла на час закінчення строку отримання житлової субсидії позивача - станом на 30.04.2020) житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв`язку з приведенням об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, а також заборгованості, що виникла у зв`язку з тим, що управитель, об`єднання, виконавець комунальних послуг не уклали договору з АТ "Ощадбанк" (його установами) для перерахування сум житлових субсидій у грошовій безготівковій формі). У разі отримання інформації про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги та/або внесків/платежів об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, що відповідає вимогам, визначеним у підпункті 5 пункту 14 цього Положення, житлова субсидія на наступний сезон не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує громадянина з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис, або відповідна інформація зазначається у платіжному документі. У відповідності до п. 15 Положення №848 за наявності умов, зазначених у пункті 14 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії з урахуванням конкретних обставин, що склалися, крім випадків, зазначених у підпункті 1 (за винятком житлових приміщень (будинків), на які оформлено два і більше окремі особові рахунки, за умови, що опалювана площа частини житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 120 кв. метрів для квартири, 200 кв. метрів для індивідуального будинку, а також житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках) і підпункті 7 пункту 14 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Судом встановлено, що станом на 01.05.2020 за позивачем рахувалася заборгованість у сумі 4061,92 грн, про що Сихівський відділ соціального захисту поінформував 26.05.2020 позивача за допомогою смс через апарат роботофон 26.05.2020 відправленням на її мобільний номер НОМЕР_1 . Оскільки зв`язку з наявною заборгованістю станом на 01.05.2020 у відповідача не було правових підстав для автоматичного призначення житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг на наступний період без звернення позивача, суд не вбачає в діях відповідача ознак протиправності та порушення в даному випадку прав та охоронюваних законом інтересів позивача. При цьому судом слушно вказано на те, що п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року №247 «Про особливості надання житлових субсидій», на який покликається позивача в обгрунтування протиправності бездіяльності Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівськї міської ради, в період карантину встановлено заборону саме на припинення надання житлових субсидій, у випадках, передбачених Положенням № 848, а не відмову у їх призначенні. В межах розглядуваних правовідносинах спірним є питання не припинення надання житлової субсидії, а її призначення на наступний період, так як попередньо субсидія була призначена позивачу лише на період з 01.10.2019 по 30.04.2020. За правилами пункту 43 Положення для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): -заяву про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява); -декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); -довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; -копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності); -договір наймання (оренди) житла (у разі наявності). Судом встановлено, що після завершення строку отримання вищевказаної субсидії, ОСОБА_1 звернулася до Сихівського відділу соціального захисту з заявою від 25.08.2020 про призначення житлової субсидії, до якої заявником долучено довідку з місця проживання про склад сім`ї і прописку від 26.08.2020 №08, декларацію про доходи та майновий стан, в якій, зокрема, в розділі III «Дані про види та суми доходів осіб, які входять до складу домогосподарства, а також осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації місця їхнього проживання (фактичного проживання), інформація про які відсутня в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнобов`язкового державного соціального страхуванняза період (у тому числі закордонні грошові перекази) з 01.01.2020 по 30.06.2020» позивачем зазначено, що доходом ОСОБА_2 є заробітна плата в ПАТ «Львівській інститут менеджменту», а єдиним доходом ОСОБА_1 є пенсія. Крім того, до заяви про призначення житлової субсидії від 25.08.2020 позивачем додавалися квитанції про оплату заборгованості житлово-комунальних послуг, копії яких наявні в матеріалах справи. Абзацами 1, 4 пункту 22 Положення передбачено, що житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку). Відповідно до пункту 30 Положення для розрахунку житлової субсидії враховуються нараховані доходи членів домогосподарства, членів сім`ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пунктах 24-28 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи. Для призначення житлових субсидій до сукупного доходу осіб враховуються доходи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (п.31 Положення). За змістом пункту 35 Положення для розрахунку житлової субсидії середньомісячний сукупний дохід осіб, зазначених у пунктах 24, 25, 27 і 28 цього Положення, враховується: -за III і IV квартали попереднього календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку неопалювального сезону; -за I і II квартали поточного календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку опалювального сезону; -за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням житлової субсидії, - у разі, коли житлова субсидія призначається не з початку опалювального (неопалювального) сезону. У такому ж порядку розраховується середньомісячний сукупний дохід під час призначення житлової субсидії без звернення на наступний строк, а також під час розрахунку житлової субсидії на опалювальний сезон домогосподарствам, яким призначено її в минулому неопалювальному сезоні. Так, при зверненні у серпні 2020 року позивача згідно з даними, викладеними заявницею у декларації, її дочка ОСОБА_2 працює. Отже, з урахуванням пункту 35 Положення для розрахунку житлової субсидії сім`ї позивача враховується середньомісячний сукупний дохід осіб, зазначених у пункті 31 цього Положення, за період з січня 2020 року по червень 2020 року. Відповідно до п. 50 Положення №848 для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про: доходи осіб та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійним фондом України у порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики. Перелік підстав відмови у призначенні субсидії визначено пунктом 14 Положення №848 та є вичерпним. В даному випадку підставою для відмови у призначенні субсидії з 01.08.2020 слугувала несплата ОСОБА_2 ЄСВ протягом трьох місяців, що відповідає передбаченій пп.3 п. 14 Положення №848: житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), зокрема, якщо у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді: -за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або -нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або -ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами другим - четвертим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду: навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні і в цей період навчалися в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості; отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсію, стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомогу по безробіттю. Суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами доказами, встановив, що за період з січня 2020 року по червень 2020 року ОСОБА_2 (дочці позивача) нараховані доходи лише в травні 2020 року у розмірі 2804,40 грн., з них податок 504,79 грн (довідка про доходи від 27.10.2020 №13201). Оскільки фактично отриманий дохід ОСОБА_2 за період з 01.01.2020 по 30.06.2020 становить: 2804,40 грн (фактично нарахований) - 504,79 грн (податок з доходів) = 2299,61 грн, відтак середньомісячний сукупний дохід ОСОБА_2 становить: 2299,61 грн/ 6 місяців = 383,20 грн. Розмір мінімальної заробітної плати відповідно до cт. 8 Закону України «Про Державний бюджет Україниза 2020 рік», станом на 1 січня 2020 року становив 4723 грн. Таким чином, середньомісячний дохід ОСОБА_2 становить 383,20 грн і є меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, тобто менший ніж 4723 грн, а тому житлова субсидія не могла бути призначена відповідачем. Також відсутні виключні умови, зазначені у підпункті 3 пункту 14 Положення №848. Доказів протилежного на розгляд суду не надано. Крім того, індивідуальними відомостями про застраховану особу Пенсійного Фонду України (ОК-7) підтверджується сплата за ОСОБА_2 вищим навчальним закладом ПАТ «Львівський інститут менеджменту» єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише у травні 2020 року. Слід зазначити, що у поданій позивачем заяві про призначення житлової субсидії від 25.08.2020 відсутня вказівка про бажання передати заяву на розгляд комісії та не надано довідок, зокрема відомостей про перебування у складних життєвих обставинах, викликаних тривалою хворобою, що могло б підтверджуватися висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я встановленого зразка. Наявність встановлених Положенням №848 підстав для відмови в призначенні житлової субсидії, а також відсутність виключних обставин для призначення такої, враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості дій (бездіяльності) та рішення відповідача на відповідність критеріям правомірності, визначених ч.2 ст. 2 КАС України, та стосовно відсутності підстав для визнання їх протиправними. Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Янівської Галини Ярославівни залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року у справі № 380/15801/21 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний