Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1722/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/1722/22 пров. № А/857/10233/22 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Довгої О.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 року (рішення ухвалене у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Матуляка Я.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,- ВСТАНОВИЛА: У квітні 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до статті 55 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки ним не подано первинні документи, які б підтверджували, що позивач брав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році. Зазначив, що документом, який підтверджує статус громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є посвідчення учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, надане ним до органу ПФУ. Тому просить визнати протиправною відмову відповідача в призначенні йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Крім того, вказує, що 14.11.2014 позивачу була призначена пенсія із зменшенням пенсійного віку. Однак, розпорядженням пенсійного органу від 17.04.2015 виплату даної пенсії позивачу припинено з 01.05.2015. Тому, позивач вважає що саме з 01.05.2015 слід зобов`язати відповідача призначити та виплачувати йому пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Просив позов задоволити. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за №091630009142 від 02.12.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19.10.2021. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 01.03.1993. Згідно з довідкою Обертинського ремонтно-транспортного підприємства ОСОБА_1 в грудні 1986 року призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на воєнні збори. У період з 24.12.1986 по 02.05.1987 ОСОБА_1 в складі військової частини № НОМЕР_2 (Зелений Мис) виконував завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження: 8 днів в 1986 році та 122 дні в 1987 році; з 12.01.1987 по 26.01.1987 та з 11.02.1987 по 25.02.1987 - безпосередньо на ЧАЕС, що підтверджується архівними довідками за №6469 від 25.02.1993 та №28235 від 29.11.2013. Як вбачається з запису у військовому квитку позивача від 05.05.1980 № НОМЕР_3 , позивач з 24.12.1986 по 02.05.1987 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Доза опромінення - 19 р. 14.11.2014 УПФУ в м. Івано-Франківську ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Питання призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи врегулювано Законом України від 28.02.1991 №796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796). Згідно статті 10 Закону №796 учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій наведено у статті 14 Закону №796. Пунктом 2 частини 1 статті 14 Закону №796 визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження та відносяться до категорії 2, зокрема, з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів та у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи. Згідно статті 55 Закону №796 особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 8 років. Частиною 1 статті 15 Закону №796 передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Згідно 3 статті 65 Закону №796 посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, (далі - Порядок №22-1), яким визначено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону №796-XII). Для виникнення у особи права на призначення пенсії із зменшенням на 8 років пенсійного віку (страхового стажу), встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», така особа повинна довести факт своєї роботи у зоні відчуження (у 1987 році 14 календарних днів). Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження. Законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами. Військовий квиток від 05.05.1980 за НОМЕР_4 містить запис про те, що позивач з 24.12.1986 по 02.05.1987 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Доза опромінення 19 р. 30.11.2021 - на час звернення з заявою про призначення пенсії підтверджено віднесення позивача до 2 категорії таких осіб. Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 11.09.2019 у справі №205/8713/16-а та від 18.09.2018 у справі № 520/9284/17, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Відтак, колегія суддів звертає увагу, що відсутність первинних документів, не може бути підставою для позбавлення позивача права на належне пенсійне забезпечення, оскільки посвідчення позивача недійсним не визнавалось, а його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється. Наявні документи, які долучені до матеріалів справи, містять дані на підтвердження факту його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та є достатніми для призначення йому пенсії із застосуванням зменшення пенсійного віку (страхового стажу), встановленого для пенсій за віком на 8 років, згідно статті 55 Закону №796. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом в постановах від 06.02.2019 у справі №731/120/17, від 24.10.2019 у справі №152/651/17. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати йому пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з 01.05.2015 року, то суд зазначає таке. Пунктом 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Разом з тим, апеляційний суд наголошує, що 19.10.2021 позивачу виповнилось 60 років, а із заявою про призначення пенсії він звернувся до відповідача 30.11.2021, тобто в межах 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, тому суд першої інстанції правомірно зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку (зменшенням страхового стажу) відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19.10.2021. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 року у справі №300/1722/22 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич О. І. Довга