Ухвала КЦС ВС № 296/8929/20

Ухвала 06 жовтня 2022 року м. Київ справа № 296/8929/20 провадження № 61-6097 ск 22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Луспеника Д. Д. , Гулька Б. І. та Коломієць Г. В. від участі у розгляді справи за позовом Єпархіального управління Одеської Єпархії Руської Православної Церкви Закордоном та Свято-Покровської громади міста Малин Одеської Єпархії Руської Православної Церкви Закордоном до Житомирської обласної державної адміністрації, Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації, Управління культури Житомирської обласної державної адміністрації про визнання неправомірною відмови, зобов`язання зареєструвати статут за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року у справі, ВСТАНОВИВ:

1. Єпархіальне управління Одеської Єпархії Руської Православної Церкви Закордоном та Свято-Покровська громада міста Малин Одеської Єпархії Руської Православної Церкви Закордоном звернулися до суду із зазначеним позовом.

2. Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 08 листопада 2021 року клопотання представника відповідача Житомирської обласної державної адміністрації задоволено. Провадження у справі закрито.

3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням позивач - Свято-Покровська громада міста Малин Одеської Єпархії Руської Православної Церкви Закордоном та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , як особи, які не брали участі в справі, оскаржили його в апеляційному порядку.

4. Постановою Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року апеляційну скаргу Свято-Покровської громади міста Малин Одеської Єпархії Руської Православної Церкви Закордоном залишено без задоволення. Ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 08 листопада 2021 року залишено без змін, а апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 08 листопада 2021 року закрито.

5. У серпні 2022 року, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року, у якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. від 08 вересня 2022 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявнику надати суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу із зазначенням обов`язкових підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а також навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року та надати на їх підтвердження докази. 7. 30 вересня 2022 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. та Коломієць Г. В. від участі у розгляді справи № 296/8929/20.

8. У своїй заяві про відвід ОСОБА_1 , зокрема, висловлює сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. та Коломієць Г. В., оскільки, на його думку, суд безпідставно визнав наведені нею підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними та залишив касаційну скаргу без руху.

9. Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів від участі у розгляді справи № 296/8929/20 визнано необґрунтованою, заяву про відвід суддів передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

10. Автоматизованою системою документообігу суду (протокол автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 05 жовтня 2022 року) визначено суддю Пророка В. В. для розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 .

11. Перевіривши наведені у заяві про відвід судді доводи вважаю, що підстави для її задоволення відсутні з огляду на таке.

12. Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

13. Також частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

14. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

15. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

16. Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

17. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).

18. Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.

19. Отже, проаналізувавши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. та Коломієць Г. В. від участі у розгляді справи № 296/8929/20 варто дійти висновку, що доводи цієї заяви зводяться до незгоди заявника із ухваленим судовим рішенням Верховного Суду - ухвалою від 08 вересня 2022 року про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без руху.

20. Будь-яких інших об`єктивних та обґрунтованих підстав для відводу, передбачених статтями 36 та 37 ЦПК України, ОСОБА_1 не вказав.

21. Також необхідно звернути увагу заявника на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

22. Таким чином, оскільки доводи заявника у заяві про відвід не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності суддів Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. та Коломієць Г. В. і не свідчать про їх заінтересованість у результаті розгляду справи № 296/8929/20, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід суддів є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

23. Окремо Верховний Суд звертає увагу заявника, якщо він вважає, що окремі державні службовці чи органи державної порушили його права, він не позбавлений права звернутися до суду чи адміністративного суду, залежно під підстав та предмета позову, з вимогою про усунення таких порушень. Разом з тим повноваження Верховного Суду обмежені процесуальним законом та не передбачають можливості витребування та дослідження доказів, встановлення фактичних обставин, зміни складу учасників справи. Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д. , Гулька Б. І., Коломієць Г. В. від участі у розгляді справи за позовом Єпархіального управління Одеської Єпархії Руської Православної Церкви Закордоном та Свято-Покровської громади міста Малин Одеської Єпархії Руської Православної Церкви Закордоном до Житомирської обласної державної адміністрації, Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації, Управління культури Житомирської обласної державної адміністрації про визнання неправомірною відмови, зобов`язання зареєструвати статут, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Пророк