Ухвала КАС ВС № 140/2279/19
від 06.10.2022 · АдміністративнаУХВАЛА 06 жовтня 2022 року м. Київ справа № 140/2279/19 адміністративне провадження № К/990/25411/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 у справі № 140/2279/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання нечинними та скасування вимоги, рішень, ВСТАНОВИВ: 19.09.2022 до вшосте суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 15.09.2022. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 26.01.2022, повний його текст складено 07.02.2022, відповідно останнім днем його оскарження було 09.03.2022, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 15.09.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього. ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що копію постанови апеляційного суду він отримав 01.02.2022 і в межах тридцятиденного строку подав касаційну скаргу вперше, а саме на 24 день. Також приведено практику Європейського суду з прав людини щодо забезпечення доступу до суду. ГУ ДПС просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити його, з огляду на передбачену чинним законодавством можливість для поновлення строку на касаційне оскарження в межах річного строку. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Суд встановив, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі подана 14.02.2022, проте, Верховний Суд ухвалою від 19.04.2022 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 29.04.2022. Вдруге касаційна скарга направлена ГУ ДПС до суду через підсистему «Електронний суд» 03.05.2022, проте, Верховний Суд ухвалою від 11.05.2022 повернув її на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зауважив, що ГУ ДПС не вказує, щодо якого висновку Верховного Суду та щодо застосування якої норми права є необхідність відступу, не наводить будь-яких обґрунтувань визначеної відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України підстави касаційного оскарження. Суд роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 13.05.2022 о 23:27, а паперову копію - 16.05.2022. Аналогічні за змістом касаційні скарги ГУ ДПС подало 20.06.2022, 10.08.2022, 02.09.2022, які Верховний Суд повернув ухвалами від 22.06.2022, 15.08.2022, 13.09.2022 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 330 КАС України, оскільки скаржник так і не врахував роз`яснень, наданих йому Верховним Судом. Копії цих ухвал ГУ ДПС отримало 22.06.2022 о 21:43 (електронний примірник), 22.08.2022, 21.09.2022 відповідно. 15.09.2022 касаційну скаргу подано вшосте, однак, зміст якої в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є ідентичним, тобто, скаржник так і не врахував роз`яснення, надані Верховним Судом, та не усунув недоліків попередніх касаційних скарг, які стали підставою для їх повернення. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, колегія суддів вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення). За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України. Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Приведені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2022 - не більше 49620 грн). Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн). Позов у цій справі заявлено фізичною особою-підприємцем у 2019 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 1402187,32 грн. Відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір, обмежений максимальним розміром 9605 грн (1402187,32 грн * 1 % > 5 РПМПО). Отже, сплаті за подання касаційної скарги у цій справі підлягає судовий збір в сумі 19210 грн (1402187,32 грн * 1 % > 9605 грн) * 200%)). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) Символ звітності банку - 207 Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі, поданій вшосте, аналогічно попереднім касаційним скаргам, міститься посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтування формально зазначеної підстави для касаційного оскарження судових рішень - пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, зводиться до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Суд вчергове звертає увагу, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному застосуванню цієї норми. Вмотивоване обґрунтування необхідності відступу від висновку Верховного Суду полягає у доведенні того, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Обов`язковою умовою для цього є подібність умов її застосування з огляду на конкретні обставини справи та позиції сторін у справі. Тобто, висновок, який викладено у постанові Верховного Суду, і висновок, який, на переконання заявника, має бути здійснений за результатами відступу від правової позиції, повинен стосуватися одних і тих самих норм права (їх сукупності) в ідентичних редакціях. При цьому, зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 у справі № 140/2279/19 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень; - надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI; - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко