Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 352/2292/21

Справа № 352/2292/21 Провадження № 22-ц/4808/1063/22 Головуючий у 1 інстанції ХОМИНЕЦЬ М. М. Суддя-доповідач Луганська ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Луганської В.М. суддів: Баркова В.М., Девляшевського В.А. за участю секретаря Мельник О.В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2022 року, ухвалене у складі судді Хоминець М.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на дитину, в с т а н о в и в: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся з зазначеними вимогами, в обґрунтування яких вказав, що з 23 червня 2015 року перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, який відповідно до рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2021 року розірвано. Перебуваючи у шлюбних відносинах у них народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27.12.2017 року з нього стягнуто аліменти на користь позивачки на малолітню дочку у розмірі 45 % всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач зазначив, що на сьогоднішній день його матеріальне становище істотно погіршилося, оскільки він проживає у сім`ї, до складу якої входять дві особи похилого та пенсійного віку. Власником житлового будинку в якому проживає позивач, є його бабуся ОСОБА_5 . У зв`язку з підвищенням тарифів за оплату комунальних послуг члени сімї позивача витрачає значні грошові кошти на утримання житлового будинку. На матеріальний стан позивача також вплинуло як на члена сім`ї додаткові витрати на запобігання профілактичних заходів від COVID -19 і утримання осіб похилого віку, які відносяться до групи ризику від пандемії. Вказана обставина відповідно до вимог ст.192 СК України є підставою для зміни (зменшення) розміру аліментів. У зв`язку з викладеним, після зміни позовних вимог 16 травня 2022 року, просив суд змінити розмір аліментів на дитину, що стягуються з нього на користь відповідачки із 45 % всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до 100 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно. Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції встановлено, але не враховано, що позивач здійснює роботи по монтажу електропроводки в будинках, а тому встановлення відсоткового стягнення аліментів з позивача позбавляє можливості реєстрації його як суб`єкта підприємницької діяльності, і як наслідок в державний бюджет не надходять кошти зі сплати податків. Зазначає, що при надходженні коштів на підприємницький рахунок, частина з яких це витрати на матеріали для здійснення робіт, буде вираховуватись державною виконавчою службою як дохід, відповідно з цих коштів будуть стягуватись аліменти у розмірі 45%. Зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу однобоко, формально, без з`ясування всіх обставин справи та без всебічного розгляду справи, оскільки 16 травня 2022 року у судовому засіданні задоволено клопотання про повернення до підготовчого засідання та перехід до загального провадження, проте в оскаржуваному рішенні зазначено, що справу розглянуто в порядку спрощеного провадження. Призначення аліментів їх розмір і частка судом визналось однобоко без всебічного розгляду справи. В оскаржуваному рішенні зазначено, що справа розглянута в порядку спрощеного провадження. Також звертає увагу, що рішення Тисменицького районного суду датоване 07 липня 2022 року, але справа розглядалась 06 липня 2022 року. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі. У судовому засіданні представник ОСОБА_2 ОСОБА_6 не визнав апеляційну скаргу, вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухав учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України). Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ч.1 ст. 89 ЦПК України). Згідно частин першої, другої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. З матеріалів справи вбачається, що у справі, яка переглядається, заявлено вимоги про зміну розміру аліментів, а саме зменшення розміру аліментів з 45% всіх видів заробітку (доходу) позивача на 100% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Ухвалою Тисменецького районного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Разом з тим відповідно до до ч.4 ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Норми ЦПК України не містять прямої вказівки про те, що справи про зменшення розміру аліментів є малозначними, і вони не є автоматично малозначними. Суд першої інстанції в ухвалі від 29 листопада 2021 року вказану справу малозначною не визнав, тому вказана справа повинна була розглядатися судом за правилами загального позовного провадження. У пункті 7 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. У даній справі спір виник з сімейних відносин, та стосується зменшення розміру аліментівн, а тому ця справа не могла бути розглянутою за правилами спрощеного позовного провадження, і оскільки відповідно до положень п.7 ч.3 ст. 376 ЦПК України зазначена обставина є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення. У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28.12.2015 року. Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2017 року з позивача стягнуто аліменти на користь відповідачки на малолітню дочку у розмірі 45 % всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно довідки про заробітну плату та інші доходи (а.с.61) дохід ОСОБА_1 за період з жовтня 2021 року по березень 2022 року без врахування аліментів становить 58180, 69 грн. Сплачені аліменти за вказаний період складають 36116, 12 грн. Згідно довідки від 26 квітня 2021 року №431 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 та має склад сім`ї: власник будинку, бабуся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; мати- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; батько- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; брат- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів ОСОБА_1 посилався на те, що у нього істотно погіршився матеріальний стан, оскільки проживає в сім`ї до якої входять дві особи похилого віку та пенсійного віку, члени сім`ї позивача витрачають значні грошові кошти на утримання житлового будинку, на матеріальний стан також вплинули додаткові витрати на запобігання профілактичних заходів від COVID -19 і утримання осіб похилого віку які відносяться до групи ризику від пандемії. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що у нього значно погіршився матеріальний стан. Позивач працює, має постійний дохід. Доказів того, що у нього на утриманні знаходяться непрацездатні члени сім`ї, суду не надано. Так само не надано суду доказів того, що позивач витрачає значні кошти на утримання будинку в якому проживає, та ним були витрачені значні кошти у зв`язку з погіршенням здоров`я, чи витрачені кошти для профілактичних заходів від COVID -19. Враховуючи викладене, апеляційний суд зазначає, що відповідно до рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2017 року у справі розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що позивач проживає у складі сім`ї до якої входять дві особи похилого та пенсійного віку, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та суперечитиме її інтересам. Посилання позивача на те, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на одну дитину у розмірі однієї чверті не заслуговує на увагу, виходячи з наступного. Позивач не оскаржував у визначеному законом порядку рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2017 року. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану, така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19, від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20. Разом з тим, позивачем не надано суду належних доказів погіршення його матеріального стану. Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання позивача про те, що встановлення відсоткового стягнення аліментів з позивача позбавляє його можливості реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності і як наслідок в державний бюджет не надходять кошти зі сплати податків, оскільки такими підставами позивач не обґрунтовував свої вимоги про зміну розміру аліментів, відповідно до ч.6 ст.367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються в не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зважаючи на те, що апеляційна скарга задоволена частково, судовий збір не підлягає перерозподілу між сторонами, оскільки у задоволенні позовних вимог скаржнику відмовлено. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382,384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2022 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на дитину відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено - 06 жовтня 2022 року. Головуючий В.М. Луганська Судді: В.М. Барков В.А.Девляшевський В.А.