Постанова Київський апеляційний суд № 752/22972/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/11032/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 752/22972/21 28 вересня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Болотова Є.В. - Музичко С.Г. при секретарі - Кіпрік Х.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Волкова Анатолія Володимировича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Чередніченко Н.П., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,- в с т а н о в и в : У вересні 2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача Відділу з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії. Позов мотивований тим, що 12.07.2021 року позивач звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про реєстрацію місця проживання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, відповідачем було прийнято рішення про відмову в реєстрації місця проживання дитини на підставі п. 11 абз. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 року «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру». Позивач зазначав, що в період шлюбу із ОСОБА_1 у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 , який на даний час проживає разом із позивачем в будинку, який належить на праві власності матері позивача. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11.03.2021 року шлюб між позивачем та ОСОБА_1 було розірвано. На даний час на розгляді в Голосіївському районному суді м. Києва перебуває справа про визначення місця проживання дитини. Позивач вказував, що батьки зобов`язані зареєструвати місце проживання дитини впродовж трьох місяців з дня її народження, однак, ОСОБА_1 відмовляється надати дозвіл на реєстрацію дитини, що порушує права малолітньої дитини та документально підтвердити зареєстроване його місце проживання. Відсутність зареєстрованого місця проживання малолітньої дитини суттєво обмежує реалізацію прав, гарантованих законами, в т.ч. на охорону здоров`я, освіту та соціальний захист. Посилаючись на те, що відмовляючи у здійсненні реєстрації місця проживання дитини за місцем проживання позивача, відповідач хоч і діяв на підставі вимог закону, однак, без врахування інтересів дитини, а тому позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просив суд скасувати рішення відповідача про відмову у реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача зареєструвати місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року позов задоволено. Скасовано рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 12.07.2021 року про відмову у реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано Відділ з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації зареєструвати місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Волков А.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що рішення суду ухвалено за участі неналежного відповідача, оскільки Відділ з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації не є юридичною особою. Звертав увагу суду на те, що суд не надіслав ОСОБА_1 позов з додатками, тому остання була позбавлена права надати відповідні пояснення (заперечення) у справі. Зауважував, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, оскільки по суті спірних правовідносин вбачається, що спір фактично виник між позивачем та третьою особою ОСОБА_1 , яка, як вказує позивач, не надала йому згоди на реєстрацію місця проживання дитини. При цьому, Відділ з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації відмовляючи у реєстрації місця проживання дитини діяв в межах закону, та у відповідності до того переліку документів, які повинен надати один із батьків. Вказував на те, що суд першої інстанції не звернув уваги, що відсутність реєстрації місця проживання не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами, або підставою для їх обмеження, з урахуванням того, що між батьками наразі триває судовий спір про визначення місця проживання дитини. Посилався на те, що суд помилково врахував висновок органу опіки та піклування про рекомендацію (доцільність) у визначенні місця проживання дитини з батьком, не врахувавши, що даний висновок наданий в межах іншого судового провадження, є рекомендаційним та не породжує будь-яких юридичних наслідків. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Волков А.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивач ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення. Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із 08.06.2019 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11.02.2021 року у справі № 751/6980/20. В період шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 751/1680/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, управління у справах дітей Чернігівської міської ради про визначення місця проживання дитини, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, управління у справах дітей Чернігівської міської ради про визначення місця проживання дитини. Розгляд справи по суті первісних та зустрічних позовних вимог не завершений. 12.07.2021 року позивач звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , однак, в цей же день позивачу було відмовлено у реєстрації місця проживання дитини, оскільки, не була надана згода матері на реєстрацію місця проживання дитини. В ході розгляду справи матір`ю дитини - ОСОБА_1 не було надано суду обґрунтувань її відмови в наданні згоди на реєстрацію дитини, а також не наведено підстав, які б дійсно з огляду на інтереси дитини унеможливлювали його реєстрацію за місцем фактичного проживання на даний час разом із батьком. Відповідно до копії висновку Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 07.12.2021 року № 100-18541, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_2 , 2020 р.н. разом із батьком ОСОБА_2 (позивачем у даній справі). З мотивувальної частини зазначеного висновку вбачається, що дитина вже більше року проживає разом із батьком та його родиною в комфортному для себе середовищі та у сталому оточенні. Зміна місця проживання дитини та адаптація в іншому середовищі може бути для дитини травматичною та такою, що може призвести до порушення прав дитини. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необхідності захисту прав та інтересів малолітньої дитини, який є громадянином України, і перед яким держава Україна має певні зобов`язання, виходячи з принципу верховенства права та завдань цивільного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення і зобов`язання відповідача зареєструвати місце проживання малолітньої дитини за місцем фактичного проживання, яким є адреса реєстрації місця проживання його батька. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2021 року позивач звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В цей же день, 12.07.2021 року, ОСОБА_2 було відмовлено у реєстрації місця проживання дитини, на підставі п. 11 абз. 2 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02 березня 2016 року № 207, оскільки не надано необхідні документи (відсутня згода матері на реєстрацію місця проживання дитини). Відповідно до п. 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02 березня 2016 року № 207, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, для реєстрації місця проживання особа або її представник подає: 1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8; 2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами; 3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу); 4) документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників); право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах); проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби); 5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); 6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання). У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами). Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників. У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Відповідно до п. 11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02 березня 2016 року № 207, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, орган реєстрації відмовляє в реєстрації місця проживання, якщо особа не подала необхідних документів або інформації. Рішення про відмову в реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику. Встановлено та не заперечувалося позивачем у справі, що він не надав відповідачу належним чином засвідченої в установленому законом порядку письмової згоди матері на реєстрацію місця проживання дитини. Також встановлено, що мати не була присутньою під час звернення позивача до відповідача із заявою про реєстрацію місця проживання дитини. Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, колегія суддів вважає, що після встановлення відсутності всіх документів передбачених п.18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02 березня 2016 року № 207, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відповідач, на який покладено обов`язок реєстрації місця проживання осіб не мав іншого варіанту поведінки ніж та, що встановлена чинним законодавством. Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при прийнятті спірного рішення, діяв правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); своєчасно, тобто протягом розумного строку. Таким чином, суд приходить до переконання про недоведеність позивачем неправомірності прийнятих оскаржуваних рішень та відповідно відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що Відділ з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації відмовляючи у реєстрації місця проживання дитини діяв в межах закону, та у відповідності до того переліку документів, які повинен надати один із батьків, знайшли свої підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Крім того, судом встановлено, що в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 751/1680/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, управління у справах дітей Чернігівської міської ради про визначення місця проживання дитини, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, управління у справах дітей Чернігівської міської ради про визначення місця проживання дитини. Судове рішення у даній справі по суті спору не ухвалено. Тобто, фактично між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існує спір про місце реєстрації та проживання їх спільної дитини, тому саме під час розгляду вищезазначеної цивільної справи має вирішуватися питання щодо реєстрації місця проживання дитини. На підставі ухваленого у справі рішення, мати (у разі визначення місця проживання дитини з матір'ю), батько (у разі визначення місця проживання дитини з батьком) матиме право на реєстрацію місця проживання дитини за місцем свого проживання. Згідно з ч.1 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини. Враховуючи вищезазначені обставини та норми матеріального права, оскільки судом не встановлено порушень відповідачем законодавства щодо відмови у реєстрації місця проживання дитини, а також враховуючи наявність судового спору щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебуває на розгляді Голосіївського районного суду м. Києва, який судом по суті не розглянуто, характер спірних правовідносин, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що відсутність реєстрації місця проживання не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами, або підставою для їх обмеження, з урахуванням того, що між батьками наразі триває судовий спір про визначення місця проживання дитини. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Волкова А.В. підлягає задоволенню, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362,00 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Волкова Анатолія Володимировича задовольнити. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року скасувати та постановити нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_2 до Відділу з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 29 вересня 2022 року. Головуючий: Судді: