Постанова 4824 № 755/11875/20

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участі: секретаря судового засідання ? Безчасної О.В., Сидорчук А.М. особи, яка притягується до відповідальності ? ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві в режимі відеоконференц зв`язку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 11.09.2020, - В С Т А Н О В И В Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 11.09.2020 ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок. Не погоджуючись з таким рішення суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 11.09.2020 скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт вказує на те, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 252 КУпАП не забезпечив всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не надав належної оцінки усім доказам по справі, не вірно оцінив наявні у справі докази, не допитав свідків щодо яких було заявлено клопотання про допит, не звернув увагу на розбіжність даних, зазначених поліцейським у протоколі, поясненнях свідків та інших доказах. ОСОБА_1 наголошує, що обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та які встановлені судом не відповідають дійсності, оскільки він не керував транспортним засобом і не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у категоричній формі у медичному закладу, що зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції. Також апелянт зазначає, що судом залишено поза увагою, що він не керував транспортним засобом, а перебував на пасажирському місці в свою чергу транспортним засобом керувала його дружина яка і являється власником автомобіля. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 26 липня 2020 року, о 23 год. 14 хв., керував автомобілем «Citroen С 4 », д/н НОМЕР_1 , у м. Києві по проспекту Соборності, 28 А, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніле обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України. Заслухавши доповідь судді, апелянта в режимі відеоконференц зв`язку, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив суд задовольнити її, пояснення, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах поданої апеляційної скарги, а також доводи апеляції, суд вважає апеляційні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, зважаючи на наступне. П. 2.5 ПДР України встановлено що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частина перша ст. 130 КУпАП передбачає зокрема відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №541898 від 26.07.2020 ставиться в вину відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння згідно виявлених поліцейським у нього ознак у присутності двох свідків. Його вина у вчинені правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованою, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №541898 від 26.07.2020 (а.с. 1); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.07.2020 виданого на ОСОБА_1 (а.с. 2); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 26.08.2020, в яких вони засвідчили своїми підписами факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану сп`яніння (а.с. 3); - рапортом інспектора роти 3, батальйону 3, полку 2 УПП в м. Києві ДПП лейтенанта поліції Колодежного Я.В. відповідно якого, 26.07.2020 по проспекту Соборності , 28А було зупинено транспортний засіб «Citroen С 4 », д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий після зупинки авто одразу пересів на місце пасажира (переднє праве), та почав стверджувати , що не керував автівкою,що єпасажиром. Згодом підійшла невідома,котру ОСОБА_1 назвав дружиною та в ході спілкування невідома зникла (а.с. 4); - відеозаписом з боді камери поліцейських обставин відмови від проходження освідування яке досліджено в суді апеляційної інстанції (а.с. 6) відповідно до якого, на запитання працівника поліції про проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння з використанням приладу "Драгер" за участі двох свідків або проходженні огляду у лікаря нарколога, ОСОБА_1 відповідає «я не буду проходити бо я не водій» (а.с. 6); - відеозаписом з камери відооспостереження з АЗС «Глуско» (а.с. 7), на першому відеозаписі відслідковується як саме заїжджає транспортний засіб «Citroen С 4», д/н НОМЕР_1 на територію АЗС «Глуско» на відеозаписі вбачається відсутній пасажир на передньому правому кріслі і є лише водій, на другому відеозаписі здійснюється зупинка транспортного засобу «Citroen С 4 », д/н НОМЕР_1 за ним одразу зупиняється автомобіль патрульної поліції, з вказаного автомобіля ніхто не виходить, працівники патрульної поліції підійшовши до місця водія помітили його відсутність, в той час на передньому пасажирському місці знаходився ОСОБА_1 пізніше з`явилась невідома жінка з невстановленого напрямку та намагалась зайняти місце пасажира (переднє праве), про те так як там знаходився ОСОБА_1 вона спробувала зайняти місце водія та цьому завадили працівники патрульної поліції. Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, з огляду на що суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5. ПДР України, що як наслідок тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи клопотання ОСОБА_1 про виклик та допит свідків інспекторів роти 3 батальйону 3 полку 2 з ОПБ УПП в м. Києві УПП м. Києві ДПП Данеку І.І., ОСОБА_4 , інспекторів поліції, які прибули на місце події, також свідків зазначених у протоколі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 суд вважає безпідставними, оскільки, щодо існування такого свідка як ОСОБА_5 в момент вчинення правопорушення матеріали справи не містять (а.с. 1-3). Також в судовому засіданні апелянт відмовився від допиту працівників поліції. Так, ОСОБА_1 суду апеляційної інстанції пояснив, що працівники поліції підійшли до автомобіля який не рухався. В автомобілі сидів на місці пасажира, а водієм була його дружина, пояснив дії дружини, а саме те, що вона не сіла на місце водія тим, що у неї психологічний розлад здоров`я, проте вона не позбавлена права керування транспортними засобами. Суд апеляційної інстанції вважає пояснення апелянта спробою уникнення від адміністративної відповідальності, адже дані доводи спростовуються наявними у матеріалах справи відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та з камер відео спостереження АЗС «Глуско» (а.с. 6-7) з яких чітко вбачається, після того, як автомобіль «Citroen С4 », д/н НОМЕР_1 , заїхав на територію АЗС «Глуско» до нього підбігла жінка, яка спочатку намагалася сісти на переднє пасажирське сидіння, проте на ньому знаходився ОСОБА_1 , у наслідку чого вона намагалась зайняти місце водія чому завадили працівники патрульної поліції, згодом невідома жінка зникла у невідомому напрямку. Також апелянт наголошує на тому, що записи інспектора поліції у протоколі про запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та поведінку, яка не відповідає обстановці є лише припущеннями які не відповідають дійсності. Дані доводи ніяким чином не спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка тягне відповідальність не лише за керування транспортним засобом безпосередньо, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду, тому дане твердження не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 11.09.2020 та закриття провадження по справі, як того просить апелянт. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 11.09.2020 якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення і стягненням судового збору, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Р.М. Ігнатов Справа № 755/11875/20 Апеляційне провадження № 33/824/395/2022 Суддя у першій інстанції - Федосєєв С.В. Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.