Постанова Львівський апеляційний суд № 456/1069/22

Справа № 456/1069/22 Головуючий у 1 інстанції: Гула Л.В. Провадження № 33/811/897/22 Доповідач в 2-й інстанції: Маліновська-Микич О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня 2022 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Гавенка Олега Богдановича, розглянувши апеляційну скаргу захисника адвоката Гавенка Олега Богдановича на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2022 року, в с т а н о в и в: постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп. Згідно постанови, ОСОБА_1 24.03.2022 о 19 год. 35 хв. в с. Нежухів Стрийського району Львівської області на вул. Дрогобицька керував автомобілем «Volkswagen Toureg», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився за допомогою пристрою Alcotest «Drager» ARLJ-0195 в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9а ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім цього, ОСОБА_1 24.03.2022 о 19 год. 35 хв. в с. Нежухів Стрийського району Львівської області на вул. Дрогобицька, керуючи автомобілем «Volkswagen Toureg», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 32106», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, в результаті ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 2.3б, 1.5, 12.1, 13.1 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою захисник Гавенко О.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2022 року, мотивуючи тим, що розгляд справи проводився у відсутності ОСОБА_1 та його захисника, копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не отримував, а про постанову дізнався 29.07.2022 після ознайомлення з матеріалами справи іншим захисником адвокатом Гавенком М.Б., про що свідчить розписка про ознайомлення на клопотанні, відтак вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин; змінити дану постанову, вважати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу цього адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова в частині визання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає зміненню з наступних підстав. Зазначає, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його прав і обов`язків передбачених ст. 268 КупАП, про що в протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП свідчить відсутність відповідної відмітки, хоча відповідно до ст. 256 КУпАП та п. 2 розділу II Інструкції № 1395, При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Вказує про те, що ОСОБА_1 не було надано права подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, натомість ця графа в протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП є незаповненою жодним чином, хоча такі права передбачаються ст. 256 КУпАП та п. 2 розділу II Інструкції № 1395 Також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить підписів ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , хоча відповідно до ст. 256 КУпАП та п. 2 розд. II Інструкції № 1395, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. При наявності свідків і потерпілих протокол підписується також і цими особами. Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить запису про відмову від підпису, хоча і відповідно до ст. 256 КУпАП та п. 2 розд. П Інструкції № 1395, у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Стверджує, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, як цього вимагають положення ст. 266 КУпАП та п. 1 розд. X Інструкції № 1395, а матеріали справи не містять доказів, що його транспортний засіб було передано іншій особі. Зазначає, що на відеозаписі події за участю ОСОБА_1 відсутня дата, час, не озвучені ПІБ свідків. Наголошує, що в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння та в протоколі за ст. 124 КУпАП містяться різні, не подібні між собою підписи, які не виконані ОСОБА_1 . Звертає увагу на те, що у протоколах вказаний різний час події за участю ОСОБА_1 : за ст. 124 КУпАП вказано: 19:35, а за ч. 1 ст. 130 КУпАП: 20:45, тоді як в рапорті лейтенанта поліції Галини Чичерської вказано, що водій ОСОБА_1 здійснив ДТП близько 21:00, а з роздруківки приладу Драгер вбачається, що тестування проводилось о 20:38. Окрім цього зазначає, що потерпіла ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 повний розрахунок відшкодування за спричинену внаслідок ДТП шкоду та претензій до ОСОБА_1 не має, що підтверджується розпискою від 26.03.2022. У судове засідання потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції в судове засідання не з`явилася, клопотань про перенесення слухання справи в суд апеляційної інстанції не подавала, натомість подала заяву, в якій зазначила, що претензій до ОСОБА_1 не має. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка вказаної особи в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Гавенка О.Б. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав. Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Частиною 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Наведених вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи та при прийнятті постанови в повній мірі не дотримано, на що обґрунтовано вказується в апеляційній скарзі. Згідно ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів та іншими документами. Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи, та такими, що ніким не оспорюється. Разом з цим, вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного. Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суддя місцевого суду покликався у судовому рішенні на протокол серії ААБ № 171381 від 24.03.2022, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; тестуванням на алкоголь приладом «Drager ARLJ-0195»; письмові пояснення ОСОБА_2 від 24.03.2022 та відеозапис, які підтверджують обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 24 березня 2022 року серії ААБ № 171381, 24.03.2022 о 20 год. 45 хв. в с. Нежухів Стрийського району Львівської області на вул. Дрогобицька водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Toureg», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як встановлено апеляційним судом, у протоколі серії ААБ № 171381 від 24.03.2022, складеного відносно ОСОБА_1 , свідками зазначено ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 (а.с.2). Положеннями п. 7 розділу X Інструкції № 1395 від 07.11.2015 передбачено, що при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, не можуть бути залучені як свідки особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Аналогічні вимоги викладено і у пункті 6 розділу II Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015. Тобто, з вищевказаного вбачається, що свідками у даній справі залучено осіб, щодо неупередженості яких є сумніви, оскільки останні являються потерпілими у ДТП, відтак такі є упередженими особами по відношенню до ОСОБА_1 . Окрім цього, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 171381, 24.03.2022, до матеріалів справи долучено диск з відеозаписом, який не містить достатніх даних для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 171381, 24.03.2022 відсутній підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про ознайомлення з протоколом та отримання копії протоколу. Як вбачається, до протоколу про адміністративне правопорушення долучена копія квитанції про результат проведення тесту на приладі «Драгер» від 24.03.2022 (а.с.4), з якого слідує, що ОСОБА_1 проходив огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер». Поряд з цим, слід відмітити, що в копії квитанції про результат проведення тесту на приладі «Драгер», відсутній власноручний підпис ОСОБА_1 , що є свідченням того, що він не згідний із результатами проведеного огляду. Тобто, ОСОБА_1 не погодився з результатами його огляду, проведеного поліцейським, однак незважаючи на це, поліцейський, в порушення вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП та п.7 Розділу І вищезазначеної Інструкції, не направив ОСОБА_1 до відповідного закладу охорони здоров`я для проведення його огляду на стан сп`яніння. Окрім цього, як вбачається з доданого до матеріалів справи відеозапису події, працівник поліції у присутності двох свідків пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці події, однак останній відмовився і повідомив, що огляд буде проходити в лікарні. Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не звернув на зазначене уваги та послався як на доказ підтвердження винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні на дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 171381, 24.03.2022, а також відеозаписі події. Оцінюючи досліджені відеоматеріали, з урахуванням висловлених апелянтом зауважень та аргументів, суд зазначає наступне. Так, в матеріалах про адміністративне правопорушення наявний диск з відеофайлами, проте у протоколі про адміністративне правопорушення не містяться відомості про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення: номер та серію відеокамери, дату її виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис. Не зазначення таких даних, на думку апеляційного суду, не дає можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру щодо ОСОБА_1 проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху. Ці обставини в свою чергу позбавляють можливості перевірити та зробити висновок про те, чи були поліцейським під час складання даного протоколу, дотримані вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та чи не було порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час його складання. Перевіривши надані працівниками поліції відеофайли встановлено, що вони не відповідають положенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженогоНаказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026. Відповідно до зазначеної вище Інструкції під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. На відомчому рівні регулюють питання використання патрульними нагрудних відеореєстраторів наказ Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» та наказ Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 № 14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису з відеореєстраторів патрульних» . Інструкцією, затвердженою Наказом № 100, передбачено: а) необхідність відеофіксації: «використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції» (п. 1.3 Розділу І Інструкції); б) випадки застосування такого превентивного заходу: «нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно:- при оформленні дорожньо-транспортної пригоди;- при перевірці документів;- при поверхневій перевірці;- при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї;- при наданні допомоги особам;- у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації (п. 3.3. Розділу ІІІ Інструкції). При цьому у вказаній інструкції зазначено, що «після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно» (п. 3.5 Розділу ІІІ Інструкції). Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Тобто, як вбачається з наведеного, відеореєстратор поліцейського повинен бути ввімкнений від самого початку контакту з особою до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно цієї особи. З долученого до матеріалів справи електронного носія (диску) вбачається наявність двох фрагментів відеозапису з нагрудної камери патрульного працівника поліції з якого вбачається, що ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп`яніння на місці події, однак такі не надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, детально відновити послідовність подій, що свідчить про порушення безперервності відеозйомки, а зазначений відеозапис не є цілісним (повним). Також, матеріалами справи не підтверджується того, що перед початком огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 здійснювалося роз`яснення прав і обов`язків, наслідки проходження огляду чи відмови від його проходження. Отже з відеозапису неможливо відтворити обставини адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 . Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами. Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 171381 від 24.03.2022 відповідний запис про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсутній, як і відсутній в матеріалах справи протокол про відсторонення від керування транспортним засобом, або передачу його для керування іншій особі, що також ставить під сумнів обставини, викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 . Відтак відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження доказами по справі. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в такому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду, що в даному випадку відсутнє. На підставі наведеного, даний доказ не може братися до уваги апеляційним судом та бути належним доказом вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відтак, дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції у порушення положень ст. ст. 245, 280 КУпАП повно, всебічно і об`єктивно не з`ясував обставини справи, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на викладене, в діях ОСОБА_1 відсудній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З урахуванням наведеного, як встановлено апеляційним судом, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв`язку з чим апеляційний суд дійшов висновку, що огляд на стан сп`яніння було проведено з істотними порушеннями, що є підставою для визнання огляду на стан сп`яніння недійсним. Отже, доводи захисника Гавенка О.Б. суд апеляційної інстанції вважає такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду та заслуговують на увагу. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності. Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи допущені працівниками поліції порушення під час проведення процедури огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння, які залишились поза увагою суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку (через порушення процедури проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння), такий огляд водія на визначення стану алкогольного сп`яніння, у відповідності до ст. 266 КУпАП, є недійсним, у зв`язку із чим у діях ОСОБА_1 відсутні порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Щодо інших відомостей наявних у матеріалах справи, то такі у своїй сукупності не дають підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. З огляду на викладене, наявні у матеріалах справи докази не є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Ураховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2022 року в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокату Гавенку Олегу Богдановичу строк на апеляційне оскарження постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2022 року. Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гавенка Олега Богдановича задоволити частково. Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2022 року відносно ОСОБА_1 скасувати в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В решті постанову судді залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Маліновська-Микич