LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805284/232/22

від 22.12.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Народицького районного суду Житомирської області від 17 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено…

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №284/232/22 Головуючий у 1-й інст. Діброва О. В. Категорія ч. 4 ст. 130 КУпАП Доповідач Радченко С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2022 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Радченко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Народицького районного суду Житомирської області від 17 листопада 2022 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Народицького районного суду Житомирської області від 17 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. без позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 , 15 травня 2022 року о 21 год. 35 хв., після керування транспортним засобом та скоєнням дорожньо-транспортної пригоди за його участю, в с.Клочки Коростенського району Житомирської області, на вул.Миру, поблизу будинку 58, вжив алкогольні напої до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. У судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Ющенко В.В. не з`явилися, надавши заяви про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість захисника в іншому процесі у Народицькому районному суді Житомирської області. За змістом частини шостої статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Оскільки причини неявки учасників справи, зважаючи на різний час розгляду справ та можливість дистанційного розгляду, не можна вважати поважними, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд даної справи за відсутності учасників. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами. Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення від 15.05.2022 року (а.с.2), результати проведення тесту на приладі «Драгер» (а.с.3), відеозапис з нагрудної камери поліцейського (а.с.10,11) та копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №452734 від 15 травня 2022 року (а.с.12) Оцінивши зазначені докази, суд першої інстанції зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вживанні ним, як особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю. Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного. Так, відповідно до диспозиції ч.4 ст.130 КупАП, встановлена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду За змістом статті 256 КУпАП, якщо протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, то особа має безумовне право ознайомитися зі змістом протоколу, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП. Відповідно до змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, він був складений у присутності останнього. Проте, як вбачається із відеозаписів обставин події, які покладені судом першої інстанції в основу доведеності вини ОСОБА_1 , працівники поліції не складали протокол у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не роз`яснювали йому суті правопорушення, яке йому інкримінується, не зазначили, на підставі яких доказів було зроблено висновок про знаходження особи в стані алкогольного сп`яніння після вчинення ДТП, а також не складали будь-яких інших процесуальних документів, на які суд першої інстанції послався, як на докази вчинення правопорушення. Усі зазначені документи містять відмітку про відмову особи від підпису чи ознайомлення. Проте, відеозапис обставин події свідчить про те, що уповноваженими особами були проігноровані вимоги глави 19 КУпАП, та в спілкуванні з ОСОБА_1 вони обмежилися лише константуванням факту, що останній відмовляється від підписання протоколу. Статтею 62 Конституції Українивстановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В п.39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції. Згідно зі статтею 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Відповідно до змісту частини сьомої статті 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівниками патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП, за яких цей протокол не можна визнати належним та допустимим доказом, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення. Тому апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Народицького районного суду Житомирської області від 17 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн. - скасувати. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.В. Радченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»