Постанова 4821 № 705/3901/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження 33/821/105/21 Справа № 705/3901/20 Головуючий по 1 інстанції Годік Л.С. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПДоповідач в апеляційній інстанції Соломка І.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 березня 2021 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 705/3901/20 відносно ОСОБА_1 , що надійшли з Уманського міськрайонного суду Черкаської області за апеляційною скаргою останнього ,- в с т а н о в и л а: Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 420,40 грн. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 23.09.2020 о 16 год. 10 хв. на 556 км а/д М-12, керував автомобілем AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння,чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager». Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що місцевим судом розглянуто справу за його відсутності, чим порушено його право на захист, 23.09.2020 він знаходився на роботі в м. Рівне, транспортним засобом не керував, жодних адміністративних матеріалів в його присутності та присутності свідків не складалося, посвідчення водія у нього не вилучалося, транспортний засіб AUDI йому не відомий. Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутня інформація щодо документа на підставі якого було встановлено його особу, та до матеріалів справи не долучено відеозапис. Також, вважає, що місцевим судом безпідставно не допитано свідків у справі. Заслухавши думку апелянта ОСОБА_1 та адвоката Цімохи Р.Р., які приймали участь в режимі відеоконференції з Уманським міськрайонним судом, 19.03.2021 адвокат Цімоха Р.Р. приймав участь у розгляді справи безпосередньо в апеляційному суді, та підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані. Висновок місцевого суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку. Обґрунтування невинуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які містяться в апеляційній скарзі ОСОБА_1 ,є безпідставними та спростовуються наявними по справі доказами, зокрема: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 396977 від 23.09.2020, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 23.09.2020 о 16 год. 10 хв. на 556 км а/д М-12, керував автомобілем AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager» (а.с. 1); - даними тесту № 5103 відповідно до якого - результат позитивний 1,13 ‰ ( а.с. 2); - даними акту огляду на стан сп`яніння відповідно до якого ОСОБА_1 в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager», результат тесту - 1,13‰ (а.с. 3); - показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких в їх присутності ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager», результат тесту - 1,13‰ (а.с. 4,5); Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими. Крім того, апеляційним судом витребувано та переглянуто в судовому засіданні відеозапис, який надійшов з ВДП № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, згідно якого ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції в присутності двох свідків продув прилад «Drager», покази якого були - 1,13‰. Також, під час апеляційного розгляду допитано в якості свідка працівника поліції ОСОБА_4 , який складав адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, та підтвердив, що на відеозаписі зафіксований ОСОБА_1 , який в присутності двох свідків погодився продути прилад «Drager», покази якого були - 1,13‰, він його впізнав під час розгляду справи апеляційним судом та стверджував, що саме на апелянта він складав протокол про адмінправопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП . Таким чином, є необгрунтованими посилання апелянта на те, що відносно нього жодні адміністративні матеріали не складалися, та про його відсутність на місці події. Доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом нічим не підтверджені, та не можуть бути підставою для скасування законної постанови місцевого суду. Згідно ч.1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі, тобто виклик в судове засідання свідків є правом суду, а не обов`язком, у зв`язку з чим доводи апелянта про те, що місцевим судом не допитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неспроможними. Апеляційним судом вживалися заходи щодо виклику свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання, однак останні не з`явилися. Твердження апелянта про те, що при складанні протоколу були відсутні свідки є безпідставними та спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 396977 від 23.09.2020, в якому зазначені свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і наявні їх підписи, також в матеріалах справи містяться письмові пояснення вказаних свідків. Крім того, на відеозаписі, який переглянутий апеляційним судом, зафіксовані свідки, в присутності яких ОСОБА_1 продував прилад «Drager». Апеляційним судом не встановлено жодних об`єктивних обставин, які б свідчили про відсутність свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а тому посилання апелянта на їх відсутність є необґрунтованими та нічим не підтверджені. Також вважаю, що судом апеляційної інстанції поновлено права ОСОБА_1 на захист, оскільки останній був присутній під час апеляційного розгляду разом з своїм захисником Цімохою Р.Р. , надавав свої пояснення, під час апеляційного розгляду було проведено дослідження доказів по справі, а тому постанова місцевого суду з підстав, що ОСОБА_1 не брав участі у розгляді справи судом першої інстанції, не може бути скасована, оскільки його відсутність в суді першої інстанції не вплинула на правильність прийнятого місцевим судом рішення по суті щодо нього. Згідно довідки (а.с. 31) ОСОБА_1 разом з цивільною дружиною з 03.06.2020 по 05.10.2020 проживав по АДРЕСА_2 , однак вказана довідка не спростовує перебування ОСОБА_1 23.09.2020 о 16 год. 10 хв. на 556 км а/д М-12. З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі - відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и л а: Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Соломка