Постанова 4855 № 320/2388/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2388/21 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого - судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О. Грибан І.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ : До Київського окружного адміністративного суду звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної податкової служби України в Київській області (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 29.10.2020 №0001223201. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірним податковим повідомленням-рішенням ФОП ОСОБА_1 нарахований штраф у сумі 17000,00 грн. на підставі висновків про реалізацію позивачем пляшки слабоалкогольного напою "Shake Coctails Bora Bora", об`ємом 0,33 л., міцністю 7% об. за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки вважає, що контролюючим органом було порушено порядок проведення фактичної перевірки. Так, позивач зазначив, що фактична перевірки була проведена у присутності ОСОБА_2 , яка на дату перевірки не була офіційно працевлаштована та проходила стажування на посаду продавця магазину. Вказана особа повідомила позивачу про те, що посадові особи ГУ ДПС у Київській області жодних документів, які б стосувалися проведення перевірки, їй не надали. Позивач зауважив, що він не був присутній під час проведення контролюючим органом фактичної перевірки, жодних документів щодо призначення фактичної перевірки на його адресу перед проведенням такої перевірки не надходило. Крім того, позивач зауважив, що контролюючий орган не надав йому інформації щодо підстав проведення фактичної перевірки відповідно до пп.80.2.5 пункту 80.2 статті 8 Податкового кодексу України. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено повністю: - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 29.10.2020 № 0001223201; - стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у на суму 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 44096797, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А). Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що фактична перевірка була проведена у присутності продавця ОСОБА_2 , якій були надані наказ та направлення на перевірку. Проте, вказана особа відмовилась розписатись у направленні на перевірку, про що посадовими особами ГУ ДПС у Київській області було складено відповідний акт. За таких обставин, відповідач вважає, що ним було дотримано порядок проведення перевірки. Так, Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва відповідача у справі. Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" від 30 вересня 2020 року № 893 (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Головне управління ДПС у Київській області). Пунктом 2 Постанови № 893 встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій. Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи. Наказом Державної податкової служби України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 30 вересня 2020 року № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких Головне управління ДПС у Київській області. Наказом Державної податкової служби України "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" від 24 грудня 2020 року №755 розпочато з 1 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови №893. Враховуючи викладене, колегія суддів допускає процесуальну заміну Головне управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 43141377) відповідно до частини 1 статті 52 КАС України з на Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44096797). Апелянтом заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні (без обґрунтування) за участю представника Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила, що дана справа судом першої інстанції розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Отже, враховуючи вище викладене колегія суддів доходить висновку що клопотання апелянта є необґрунтованим та безпідставним і не підлягає задоволенню. Позивачем не подано відзив на апеляційну скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 13.03.2013, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Головним управлінням ДПС у Київській області 12.05.2020 року видано позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) №10030312202000135, термін дії ліцензії з 22.05.200 по 22.05.2021 рік. Так, 31.08.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято наказ №1085 "Про проведення фактичних перевірок", в якому вказано про необхідність організації у вересні 2020 року фактичних перевірок суб`єктів господарювання на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України згідно з додатком №1. Згідно з витягом з додатку №1 до вказаного наказу визначено провести фактичну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Співробітниками Головного управління ДПС у Київській області проведено фактичну перевірку магазину-кафетерію, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . За результатами якої було складено акт від 01.10.2020 року №6/10-36-09-00-10/ НОМЕР_1 (надалі - Акт перевірки). В акті перевірки зазначено, що перевірка була проведена у присутності продавця ОСОБА_2 . Крім того, в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено факт реалізації плішки слабоалкогольного напою "Shake Coctails Bora Bora", об`ємом 0,33 л., міцністю 7% об., виробництва ТОВ "Напої Плюс", дата виробництва 28.07.2020 за ціною 25,10 грн. (фіскальний чек або інший роздрукований документ не видавався та не роздруковувався) за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального". Також, в акті перевірки вказано, що під час перевірки проводилась фотофіксація, а до акта додані наступні документи: акт відмови від підпису у направленні на перевірку; акт відмови від підпису акта перевірки; акт відмови від отримання акта перевірки; матеріали фотофіксації. Так, у вказаних актах зазначено, що ФОП ОСОБА_1 та продавець ОСОБА_2 відмовились від підпису у направленнях на перевірку від 24.09.2020 №854 та №855, акта перевірки та від отримання акта перевірки (а.с.18-20). Копія вказаного акта перевірки супровідним листом від 02.10.2020 №34567/ ФОП/10-36-09-01-00-10 була направлена ГУ ДПС у Київській області позивачу (а.с.10). На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2020 року №001223201, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17000,00 грн. Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України, яка рішенням від 27.01.2021 року №2057/6/99-00-06-03-01-06 залишена без задоволення. Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інформації про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що в свою чергу, свідчить про безпідставність призначення фактичної перевірки позивача на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі - Закон №481/95-ВР). Відповідно до статті 1 Закону №481 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: - алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; - слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об`ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см 3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю; - роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування; - місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Відповідно до частини двадцятої статті 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Частиною першою статті 17 Закону №481 визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абзац шостий частини другої статті 17 Закону №481). Як зазначено вище, спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за здійснення роздрібної торгівлі слабоалкогольним напоєм "Shake Coctails Bora Bora", об`ємом 0,33 л., міцністю 7% об., виробництва ТОВ "Напої Плюс", дата виробництва 28.07.2020 по ціні 25.10 грн., без відповідної ліцензії. В провадженні Богуславського районного суду Київської області перебувала справа № 358/1254/20 за зверненням Головного Управління ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Постановою Богуславського районного суду Київської області від 29 грудня 2020 року по справі №358/1254/20 провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, рішення суду набрало законної сили 11 січня 2021 року (надалі - Постанова по справі №358/1254/20). Так, у Постанові по справі №358/1254/20 встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення №34 від 15 жовтня 2020 року не додано опис вказаного товару, на який посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, посилається у самому протоколі, а фото, які додано до протоколу, не ідентифікують, що вказаний товар знаходяться в магазині-кафетерії, який розташовано по АДРЕСА_2 , а тому суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення та приєднані до нього матеріали не можуть бути визнані допустимими доказами. Колегія суддів звертає увагу, що у вищезазначеному рішенню суду зазначено, що з наданих до суду фото не можливо встановити дійсність продажі в магазині-кафетерії напою "Shake Coctails Bora Bora", у відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягають повторному дослідженню. Судова колегія звертає увагу, що в матеріалах справи наявні фото, проте з даних фото не можливо встановити де було придбано даний напій, оскільки на зображені пляшка напою стоять на столі. З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а отже воно є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, зазначив про проведення ГУ ДПС у Київській області фактичної перевірки з порушенням вимог чинного законодавства. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 Податкового кодексу України). Відповідно до пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 80.10 статті 80 Податкового кодексу України). Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; - службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. У наказі від 31.08.2020 №1085 та додатку №1 до нього в якості підстави для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 вказано на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Верховний Суд у постанові від 04.03.2021 у справі №803/1171/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95364187) зазначив, що обов`язковими обставинами (передумовами) для проведення фактичної перевірки згідно підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України є отримання в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. При цьому, повинні існувати конкретні фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки, а підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів. Проаналізувавши зміст наказу ГУ ДПС у Київській області від 31.08.2020 №1085, суд дійшов висновку що у ньому відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім як на норму, що регулює питання призначення перевірки, - підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України; у наказі не відображено, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства. Відповідачем на підтвердження наявності підстав для призначення фактичної перевірки позивача додано до матеріалів справи доповідну записку начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Чепілко Р. від 31.08.2020 №827/10-36-32-00-10, адресовану в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Завгородньому О. У вказаній доповідній записці начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Чепілко Р. просив розглянути питання щодо організації проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання у вересня 2020 року з метою здійснення функцій, закріплених за управлінням в частині контролю за дотриманням норм законодавства суб`єктами господарювання, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами, проведено доперевірочний аналіз інформації щодо платників податків, які мають діючі ліцензії або які здійснюють придбання/продаж підакцизної продукції без наявності відповідних ліцензій, не подали в установлений законом строк обов`язкову звітність або подали їх із нульовими показниками тощо та визначено перелік суб`єктів господарювання, по яких необхідно провести фактичні перевірки (а.с.109). Дослідивши вказану доповідну записку, суд дійшов висновку про те, що вказаний документ не містить конкретну інформацію про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, наявність якої є необхідною для призначення фактичної перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інформації про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що в свою чергу, свідчить про безпідставність призначення фактичної перевірки позивача на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 02.09.2020 року по справі № 821/1828/16 та від 15.05.2020 року по справі №816/3238/15 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Допустити заміну в порядку процесуального правонаступництва відповідача у справі з Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 43141377) на Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (ЄДРПОУ 44096797). Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов І.О. Грибан