Постанова 4855 № 580/4771/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4771/20 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2021 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2021, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_2 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, у якому просила визнати протиправними та скасувати: - податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2020 року №0006970507 про застосування штрафу у сумі 44848,78 грн; - податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2020 року №0006980507 про застосування штрафу у сумі 17000,0 грн; - податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2020 року №0007000507 про застосування штрафу у сумі 5100,0 грн; - податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2020 року №0006990507 про застосування штрафу у сумі 17000,0 грн; Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18 вересня 2020 року: №0006980507 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафу у сумі 17000,00 гривень; №0006990507 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафу у сумі 17000,00 гривень; №0007000507 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафу у сумі 5100,00 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та просив відмовити у задоволенні позову. Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог законодавства, оскільки при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 достовірно та у повному обсязі враховано обставини, які існували на момент проведення перевірки, а факти порушень є доведеними. Позивач та відповідач, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до п. 1 ч.2 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без участі сторін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволених позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець за ідентифікаційним номером НОМЕР_1 . Згідно з ліцензією від 03.05.2019 реєстраційний номер 23160308201901142 терміном дії з 11.05.2019 до 11.05.2020 позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями за адресою: АДРЕСА_1 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Згідно з ліцензією від 28.04.2020 реєстраційний номер 23160308202001011 терміном дії з 12.05.2020 до 12.05.2021 позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями за адресою: АДРЕСА_1 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Згідно з ліцензією від 03.05.2019 реєстраційний номер 23160311201900995 терміном дії з 11.05.2019 до 11.05.2020 позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Згідно з ліцензією від 28.04.2020 реєстраційний номер 23160311202000931 терміном дії з 12.05.2020 до 12.05.2021 позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Наказом відповідача Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.08.2020 №857 на підставі п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п. 20.1 ст 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального призначено фактичну перевірку позивача за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , з 12.08.2020 тривалістю 10 діб. На підставі наказу від 11.08.2020 №857, згідно направлень на проведення перевірки від 11.08.2020 №490, №491 посадовими особами відповідача проведена фактична перевірка позивача, за результатами якої складено акт перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 25.08.2020 №228/23/23/05/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки). Актом перевірки встановлено, що 11.05.2020 за місцем здійснення господарської діяльності позивача АДРЕСА_1 здійснено продаж цигарок "Бонд" у кількості 1 шт. за ціною 16 грн та видано фіскальний чек №479 від 11.08.2020 (09.42 год), та продаж коньяку "Болград" об`ємом 0,5л, у кількості 1 шт., по ціні 180 грн., та видано фіскальний чек №19755 від 11.05.2020 (15.13 год). Продаж здійснено за відсутності ліцензій на право реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв. В ході перевірки встановлено факт зберігання з метою реалізації кінцевому споживачу підакцизної групи товарів, згідно акту ТМЦ від 11.08.2020, без наявності будь-яких підтверджуючих документів на зазначений товар на загальну суму 22 424,39 грн. Під час розрахункової операції з продажу пива "Львівське експортове" об`ємом 1 літр за ціною 35,50 грн. покупцю видано фіскальний чек №21936 від 14.08.2020 (14.52 год), із зазначенням коду УКТ ЗЕД 2203001000, який відповідно до Закону України "Про митний тариф України" застосовується до пива із солоду у посудинах місткістю 10 літрів або більше. Таким чином, під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР. На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: - від 18.09.2020 №0006970507, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, а саме: реалізацію товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, на підставі ст. 20 вказаного Закону застосовано штраф у сумі 44848,78 грн; - від 18.09.2020 №0006980507, яким за порушення ч. 20 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995, а саме: торгівлю алкогольними напоями без ліцензії, на підставі ч. 2 ст. 17 вказаного Закону застосовано штраф у сумі 17000,0 грн; - від 18.09.2020 №0006990507, яким за порушення яким за порушення ч. 20 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995, а саме: торгівлю алкогольними напоями без ліцензії, на підставі ч. 2 ст. 17 вказаного Закону застосовано штраф у сумі 17000,0 грн - від 18.09.2020 №0007000507, яким за порушення п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, а саме: проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, на підставі ст. 17 вказаного Закону застосовано штраф у сумі 5100,0 грн. Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулась з позовом до суду. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належно не доведено факт допущення порушення позивачем вимог законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18 вересня 2020 року №0006980507, №0006990507, №0007000507 прийнято неправомірно. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні відносини врегульовані Податковим кодексом України, Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481) та Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265). Оцінюючи правомірність податкових повідомлень-рішень від 18.09.2020 №0006980507 та від №0006990507, якими за порушення ч. 20 ст. 15 Закону №481, а саме: торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без ліцензії застосовано штраф на підставі ч. 2 ст. 17 вказного Закону, колегія суддів враховує таке. Закон №481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України. Згідно з визначеннями, зазначеними у ст. 1 Закону №481: - роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування; - ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Частиною 20 ст. 15 Закону №481 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Згідно ч. 30 ст. 15 Закону №481 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво). Згідно абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону №481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) у разі роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) застосовується штраф у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень. Так, згідно з актом перевірки 11.05.2020 за місцем здійснення господарської діяльності позивача АДРЕСА_1 здійснено продаж цигарок "Бонд" у кількості 1 шт. за ціною 16 грн та видано фіскальний чек №479 від 11.08.2020 (09.42 год), та продаж коньяку "Болград" об`ємом 0,5л, у кількості 1 шт, по ціні 180 грн, та видано фіскальний чек №19755 від 11.05.2020(15.13 год). За висновком відповідача продаж здійснено за відсутності ліцензій на право реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, наявність вказаного порушення спростовується ліцензією від 03.05.2019 реєстраційний номер 23160308201901142 терміном дії з 11.05.2019 до 11.05.2020, ліцензією від 28.04.2020 реєстраційний номер 23160308202001011 терміном дії з 12.05.2020 до 12.05.2021, ліцензією від 03.05.2019 реєстраційний номер 23160311201900995 терміном дії з 11.05.2019 до 11.05.2020 та ліцензією від 28.04.2020 реєстраційний номер 23160311202000931 терміном дії з 12.05.2020 до 12.05.2021, згідно з якими позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Відповідачем було вказано, що ліцензія від 03.05.2019 реєстраційний номер 23160308201901142 та ліцензія від 03.05.2019 реєстраційний номер 23160311201900995 були видані на строк до 11.05.2020, а наступні ліцензії були видані на строк з 12.05.2020 до 12.05.2021, отже продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв здійснено 11.05.2020, тобто в день, коли ліцензії були відсутні. Натомість, як вбачається зі змісту ліцензій, виданих терміном з 12.05.2020, вони видані відповідачем 28.04.2020, тобто позивач звернулась за одержанням ліцензій завчасно. У разі, якщо відповідач вважав, що строк дії попередніх ліцензій закінчився 10.05.2020, він зобов`язаний був видати нові ліцензії на строк з 11.05.2020. Згідно з п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України одним із принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Враховуючи, що в даному випадку мала місце невизначеність щодо строку дії ліцензій на право роздрібної торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами, то суд першої інстанції вірно вказав, що продаж позивачем 11.05.2020 цигарок "Бонд" у кількості 1 шт. за ціною 16 грн та коньяку "Болград" об`ємом 0,5л, у кількості 1 шт., по ціні 180 грн. здійснені за наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а порушення ч. 20 ст. 15 Закону №481 відсутнє, що свідчить про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 18.09.2020 №0006980507 та №0006990507. В частині законності податкового повідомлення-рішення від 18.09.2020 №0007000507, колегія суддів враховує, що за порушення п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, а саме: проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, на підставі ст. 17 вказаного Закону, до позивача застосовано штраф у сумі 5100,00 грн. Так, за приписами п. 11 ст. 3 Закону №265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості. Згідно з п. 7 ст. 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Під час розрахункової операції з продажу пива "Львівське експортове" об`ємом 1 літр за ціною 35,50 грн. покупцю видано фіскальний чек №21936 від 14.08.2020 (14.52 год), із зазначенням коду УКТ ЗЕД 2203001000, який відповідно до Закону України "Про митний тариф України" застосовується до пива із солоду у посудинах місткістю 10 літрів або більше. Позивач пояснила, що дійсно було придбано пиво "Львівське експортове" у посудині 10 літрів, продаж якого здійснювалось на розлив, тому при програмуванні був використаний код УКТ ЗЕД 2203001000, за яким пиво було придбане. Таким чином, позивачем при програмуванні пива "Львівське експортове" код УКТ ЗЕД був використаний. В свою чергу, апелянтом заперечено не факт програмування без використання коду, а саме код, за яким пиво " ІНФОРМАЦІЯ_2 " було запрограмоване під час його продажу на розлив. При цьому відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не зазначено, який саме код УКТ ЗЕД має бути запрограмовано при продажу пива "Львівського експортового" у разі продажу на розлив, що свідчить про неспроможність доводів апелянта. Апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій та були враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення, яке, на переконання колегії суддів, є законним та прийнято з дотриманням норм матеріального права. За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який частково задовольнив позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко