Постанова 4857 № 140/2889/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий суддя у першій інстанції: Сорока Ю.Ю. 07 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/2889/21 пров. № А/857/10133/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого-судді: Бруновської Н.В. суддів: Матковської З.М., Хобор Р.Б., за участю секретаря судового засідання: Кардаш В.В. представника апелянта: Кучер Д,А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року у справі № 140/2889/21 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: 23.03.2021р. позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.10.2020р. №0000840902; №0000850902; №0000860902. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022р. позов задоволено. Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного від 19.05.2022р. суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі - 39 725 грн. 00 коп. по сплаті судового збору. Не погоджуючись із даним рішеннями суду першої інстанції, апелянт Головне управління ДПС у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2022р. скасувати та клопотання про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення. Представник апелянта Кучер Д,А. підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених. Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість додаткового рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022р. у справі № 140/2889/21- без змін. Із змісту ст.139 КАС України видно, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Як видно із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 17 025, 00 грн. що підтверджується квитанцією №93 від 24.06.2021р. та в суді касаційної інстанції за подання касаційної скарги сплатив судовий збір в розмірі - 22 700,00 грн. що підтверджується квитанцією №140 від 12.11.2021р.(т.2 а.с.182),(т2. а.с.34). ч.1 ст.43 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішення, постанові або ухвалі. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення клопотання про ухвалення додаткового рішення, оскільки суд що ухвалив рішення не вирішив питання про судові витрати, які пов`язані з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі - 17 025, 00 грн. за подання апеляційної скарги та в суді касаційної інстанції в розмірі - 22 700,00 грн. за подання касаційної скарги, а всього на загальну суму -39 725, 00 грн. Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на ту обставину, що Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022р. без змін. Тобто, рішення суду першої інстанції в даній справі набрало законної сили, а тому витрати за сплату судового збору, які поніс позивач підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни додаткового рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року у справі № 140/2889/21 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча суддя Н. В. Бруновська судді З. М. Матковська Р. Б. Хобор У зв`язку з тим, що суддя Бруновська Н.В. в період з 19.09.2022р.- 25.09.2022р. перебувала у відпустці, повний текс судового рішення виготовлений - 26.09.2022р.