Постанова Київський апеляційний суд № 761/2649/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 761/2649/21 провадження № 22-ц/824/6674/2022 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Кирилюк Г.М., суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А. при секретарі Полянчук І. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал СТБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт продакшн» про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Веретільник Ольги Сергіївни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 січня 2022 року в складі судді Притули Н. Г., встановив: 19.01.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал СТБ» (далі - ТОВ «Телеканал СТБ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт продакшн» (далі - ТОВ «Старлайт продакшн») про відшкодування моральної шкоди. Посилалась на ті підстави, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на телеканалі, який належить ТОВ «Телеканал СТБ», поширено випуск телевізійного шоу під назвою «Супермама». Також цей випуск розміщено на веб-сайті телеканалу СТБ, під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_5 выпуск от ІНФОРМАЦІЯ_4» за посиланням : ІНФОРМАЦІЯ_6. Виробником телепрограми є ТОВ "Старлайт продакшн". Зазначала, що 10 січня 2020 року між нею (учасник) та ТОВ "Старлайт продакшн" було укладено Угоду про участь в телевізійній передачі під оригінальною і/або робочою назвою «Супер Мамочки» 1 сезон. Згідно з цією угодою в зйомках телепередачі, крім неї, брали участь її діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 14.01.2020 в ході зйомки сюжету сталося декілька інцидентів, що негативно вплинули на її старших дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В ході зйомки, поки вона перебувала на кухні, учасниці телепрограми разом з членами знімальної групи почали допитувати дітей в дитячій кімнаті без присутності дорослих. Учасники випровадили дідуся та няню в іншу кімнату та лишились наодинці з середнім сином ОСОБА_3 , 9 років. З розмови, продемонстрованої в телепрограмі "ІНФОРМАЦІЯ_5 выпуск от ІНФОРМАЦІЯ_4", випливає, що начебто вона б`є сина, свариться та б`ється з чоловіком на очах дитини, син хоче померти через ситуацію в сім`ї. Викладена в діалозі з дитиною інформація явно не відповідає дійсності, тому що вона піклується про своїх дітей, забезпечує їх всім необхідним, в сім`ї нормальна обстановка. Після того, як знімальна група пішла, в ОСОБА_3 почалася істерика. 15.01.2020 вона дізналася, що істерики ОСОБА_3 тривають, він звинувачує себе у всьому, що сталося, що він образив маму і тепер про неї говорять погано. Вказана ситуація завдала її сину психологічної травми та мала довгострокові наслідки. Вона була змушена звертатись до психолога з метою надання сину кваліфікованої допомоги. Крім того, її сім`я в телепрограмі зображена неадекватно та неправдиво. Діти зображені затравленими, заляканими, що не мають необхідних речей та бездоглядними. Однобоке та викривлене викладення сюжету завдали шкоди моральному, духовному та соціальному розвитку дітей, їх репутації серед однолітків. Недобросовісні дії представників ТОВ "Старлайт продакшн" призвели до того, що з неповнолітнього, який знаходиться у віці, коли схильний перебільшувати та фантазувати щодо різних життєвих обставин, просто витягнути твердження в найбільш "смаженому" та придатному для шоу форматі, не переймаючись, як це в подальшому відобразиться на репутації дитини серед однолітків та її психічному стані. На замовлення її представника, експертом Київського НДЕКЦ МВС Усатовою Т. В. проведено експертне дослідження, за результатом якого складено висновок експертного дослідження № СЕ-19/111-20/49322-ПС від 30.12.2020. Висновком встановлено:

1. Ситуація, що досліджується у справі мала значний психотравмувальний вплив на ОСОБА_3 та основні сфери його життєдіяльності;

2. Враховуючи обставини справи та індивідуально психологічні особливості, ОСОБА_3 завдано страждання (моральна шкода);

3. Враховуючи обставини справи та індивідуально психологічні особливості, ОСОБА_3 завдано моральні страждання ситуацією, що досліджується;

4. Можливий розмір грошової компенсації за завдані страждання ОСОБА_3 , відповідно до формули, знаходиться в діапазоні від 0 до 18 мінімальних заробітних плат та залежить від провини та ступеню відповідальності особи, що заподіяла шкоду. Вважала, що в даному випадку дітям завдана моральна шкода в розмірі 50 000 грн. Порушення прав дітей триває, оскільки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7досі розміщені відео телепрограми, що завдали та завдають шкоди моральному, духовному та соціальному розвитку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та будь-хто може з ним ознайомитись. Посилаючись на вказані обставини, вимоги ч.5 ст. 28 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ст. 23, 1167 ЦК України, просила суд: - зобов`язати ТОВ «Телерадіокомпанія «СТБ» видалити з веб-сайту http://www.stb.ua/ відеозапис телепрограми «Супермама» Випуск НОМЕР_1|ІНФОРМАЦІЯ_4|Сезон 1, що розташований за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 - зобов`язати ТОВ «Телерадіокомпанія «СТБ» та ТОВ «Старлайт продакшн» солідарно відшкодувати ОСОБА_1 , що діє в інтересах її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду в розмірі 50 000 грн за поширення інформації, що завдала шкоди їх моральному, духовному, соціальному розвитку. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 січня 2022 року в задоволенні вказаного позову відмовлено. 12.02.2022 представник ОСОБА_1 - адвокат Веретільник О. С. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 січня 2022 рок у та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Посилається на ті підстави, що судом першої інстанції не повністю враховано фактичні обставини справи, не надано оцінки поданим позивачем доказам, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Звої доводи мотивує тим, що умови укладеної між сторонами угоди не є дозволом студії чи телерадіоорганізації вчиняти дії, що завдають шкоди моральному, духовному та соціальному розвитку дітей ОСОБА_1 . Про умисел у діях представників студії може свідчити неправдиве висвітлення методів виховання ОСОБА_1 , що могло бути здійснено з метою підвищення рейтингів програми. Висновок суду про те, що згідно з умовами договору учасник підтверджує, що самостійно несе відповідальність за всі без винятку наслідки, є безпідставним та не відповідає дійсності. Посилання суду на слова ОСОБА_1 про свого сина ОСОБА_3 , в яких вона наводить думку про його нестабільний психоемоційний стан, який не пов`язаний зі знімальним процесом, не має жодного значення для встановлення факту завдання шкоду та наявності вини, оскільки психологічні особливості ОСОБА_3 ніяким чином не знімають відповідальності з осіб, які завдали йому моральної шкоди. Суд не врахував висновок експертного дослідження від 30.12.2020 № СЕ-19/111-20/49322-ПС від 30.12.2020, який є належним та достатнім доказом для встановлення причинно-наслідкового зв`язку, а саме, що спілкування з іншими учасницями проекту призвело до негативних наслідків - погіршення психоемоційного стану дитини та завдання йому моральної шкоди. Висновок суду першої інстанції про те, що положення ч.5 ст.28 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" не поширюються на випадки виготовлення аудіовізуального продукту, вважає помилковим та таким, що не відповідає ситуації. Добровільна згода родини позивачки на участь у проекті, не позбавляє відповідачів, зокрема ТОВ "Телеканал СТБ", обов`язку дотримуватися вимоги, передбаченої ч.5 ст. 28 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". ТОВ "Телеканал СТБ" в порушення Закону України "Про телебачення і радіомовлення", усвідомлюючи можливі наслідки, здійснила трансляцію цієї передачі, що призвело до завдання шкоди фізичному, психічному та моральному розвитку дітей ОСОБА_1 . Діти побачили відповідний запис, де викладений викривлений сюжет, в якому батьків виставляють у непривабливому світлі, як таких, що погано відносяться до своїх дітей, не слідкують за власною зовнішністю, через що серйозно страждає їх авторитет. Демонстрація цієї телепередачі у подальшому може погіршити ситуацію, яка вже склалась, через що необхідно видалити її з ресурсів, на яких вона розміщена. Суд не врахував численні покази психологів, друзів та знайомих ОСОБА_3 , які як окремо, так і в сукупності доводять травмуючий вплив зйомок та подальшої демонстрації телепередачі. Протокол внутрішнього розслідування від 10.08.2020 не може вважатися належним та достовірним доказом з огляду на те, що вказаний протокол був складений за наслідками опитування осіб, які є працівниками відповідача та знаходяться в залежному від нього становищі. Особи, які входили до комісії, також є працівниками відповідача. Комісія діяла в умовах конфлікту інтересів. Суд не прийняв до уваги, що угодою про участь у зйомках передбачена відповідальність студії за завдання шкоди. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Телеканал СТБ» - адвокат Січкаренко А. О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначила, що умова укладеної між сторонами угоди про те, що студія відповідальності за безпеку Учасника та Дітей або його майна під час зйомок не несе, окрім випадків, якщо збитки/шкоду завдано умисними винними діями Студії, не стосується предмету доказування в даній справі. В матеріали справи відсутні докази завдання Студією, у тому числі умисними діями останньої, під час зйомок шкоди безпеці дітей, майну. Проект за своєю специфікою є реаліті шоу, а тому не має жодних постановочних сцен та жодним чином не перекручується. Усі учасники проекту мають право надавати свої коментарі та відповіді, а також перебувають у рівних умовах. Позивачка протягом усього виписку проект надає свої коментарі, пояснення, тобто був дотриманий баланс точок зору. Остання пояснила :"... это моя фраза "Я хочу сдохнуть" и сын скорее всего повторил". Тобто, ще до виходу спірного випуску проекту в ефір позивачка знала про те, що говорив її син, та їй була надана можливість надати свої коментарі із цього приводу. Твердження про умисел у діях студії на неправдиве висвітлення методів виховання ОСОБА_1 є надуманими та носять характер особистих припущень. У сюжеті випуску НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачка зазначає наступну інформацію про свого сина: "У нас альтернативный ребенок. Он на домашнем обучении. Ему очень сложно справиться с собой. У него бывают срывы нервные, сильные. Ну смотрите, мы были у нейропсихолога, у неврологов, мы были у психиатров - диагноза нет... Когда он в состоянии аффекта, ему очень сложно что-то воспринимать. Он может впадать в истерику...". Таким чином, є очевидним, що у сина позивачки спостерігається нестабільний психоемоційний стан вже протягом тривалого часу і це взагалі не пов`язано ані зі знімальним процесом телевізійної передачі під оригінальною і/або робочою назвою "Супер Мамочки" (1 сезон), ані з подальшим його оприлюдненням. Угода про участь дітей у знімальному процесі Проекту була укладена добровільно з метою популяризації родини в ефірі телебачення. Батьки, укладаючи угоди про участь у проекті своїх дітей, беруть на себе відповідальність за усі можливі наслідки їх участі у зйомках Проекту. Вважає, що висновок експертного дослідження від 30.12.2020 № СЕ-19/111-20/49322-ПС від 30.12.2020 є неналежним доказом по справі, оскільки експертне дослідження проводилося після спливу більш ніж 11 місяців після знімального процесу, експертне дослідження підготовлене на основі розповідей позивачки, а не самої підекспертної особи, який "в ході бесіди взагалі не проявляв схильності до комунікації, не йшов на контакт". Відеозапис бесіди дитини з учасницями свідчить про те, що жодного впливу на надання дитиною щирих відповідей з боку відповідача або учасниць проекту вчинено не було. Ніхто не надиктовував відповіді дитині. При бажанні, будь хто міг зайти та бути присутнім під час бесіди. В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо вчинення ТОВ «Телеканал СТБ» трансляції програм, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися, а також доказів які б підтверджували, що спірний випуск відноситься до передач, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей. Пояснення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 містять інформацію про суб`єктивну характеристику ОСОБА_13 , його взаємовідносини з дітьми та спортивні досягнення. Надана ними характеристика не засвідчує факт спричинення дитині будь-якої моральної шкоди. Пояснення знайомих позивача та надані позивачем характеристики жодним чином не засвідчують того, що у спірному випуску родина позивача висвітлена "неадекватно та неправдиво". В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Веретільник О. С. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити. Представники ТОВ «Телеканал СТБ» - адвокат Січкаренко А.О. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на телеканалі, який належить ТОВ «Телеканал СТБ», поширено випуск телевізійного шоу під назвою «Супермама». Також цей випуск розміщено на веб-сайті телеканалу СТБ, під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_5 выпуск от ІНФОРМАЦІЯ_4» за посиланням : ІНФОРМАЦІЯ_6. Звертаючись до суду з даним позовом позивачка посилалась на те, що учасниці телепрограми без присутності дорослих допитували її дітей в дитячій кімнаті. З розмови її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , випливає, що вона начебто його б`є, б`ється з чоловіком на очах дитини, син начебто хоче померти через ситуацію в сім`ї. Після того, як знімальна група пішла, з її сином ОСОБА_3 почалася істерика, яка тривала і наступного дня. Син звинувачував себе у всьому, що сталося, що він образив маму і тепер про неї говоритимуть погано. Вказана ситуація завдала її сину психологічної травми. Крім того, сім`я позички в телепрограмі зображена неадекватно та неправдиво. Внаслідок недобросовісних дій знімальної групи, що полягали в однобокому та викривленому викладенні сюжету, її дітям було завдано моральну шкоду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, уклавши з ТОВ "Старлайт продакшн" угоду про участь в телевізійній передачі підтвердила, що самостійно несе відповідальність за всі без винятку наслідки; що не буде висувати вимоги щодо виключення матеріалів за її участю та участю дітей, які були зафіксовані під час виробництва телепередачі; що використання студією всіх фото-, аудіо-і відеоматеріалів не заподіє шкоди учаснику та дітям. З наданого відеозапису телепередачі вбачається, що позивачка не заперечувала проти спілкування дітей з іншими учасницями проекту; під час проекту повідомила, що її дитина (син) альтернативна, він на домашньому навчанні (саме через його поведінку), йому важко справитись з собою, в нього бувають сильні нервові "зриви", вона з сином була у нейропсихолога, невролога та психіатра, проте діагнозу немає, в стані афекту йому важко щось сприймати, він впадає в істерику. Оцінивши особисті пояснення позивачки, дослідивши висновок експертного дослідження від 30.12.2020 за № СЕ-19/111-20/49322-ПС, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність доводів про те, що негативні наслідки для сина позивачки наступили після спілкування з іншими учасницями проекту. Доказів неправомірних дій відповідачів суду не надано. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10 січня 2020 року між ОСОБА_1 (учасник) та ТОВ "Старлайт продакшн" ( студія) було укладено Угоду про участь в телевізійній передачі під оригінальною і/або робочою назвою «Супер Мамочки» 1 сезон. Відповідно до абзацу 9 розділу "Порядок участі в Телепередачі" цієї Угоди, участь в Телепередачі пов`язана з емоційними і фізичними навантаженнями. Учасник приймає на себе ризики і відповідальність за наслідки участі в Телепередачі; зобов`язується здійснювати необхідні заходи для мінімізації ризиків заподіяння шкоди будь-яким особам, в т.ч. дітям; зобов`язується здійснювати адекватні дії для забезпечення своєї безпеки та безпеки дітей; зобов`язується дотримуватися правил протипожежної безпеки, загальноприйнятих правил і норм безпеки життєдіяльності. У разі заподіяння шкоди учаснику та/або дітям або студії , або третім особам через порушення учасником або дітьми зазначених вище норм і правил, то учасник самостійно компенсує завдані матеріальну та моральну шкоди, не висуватиме то студії претензій з таких питань. Студія відповідальності за безпеку учасника та дітей та або його майна під час зйомок не несе, окрім випадків, якщо збитки/шкоду завдано умисними винними діями студії. Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Під моральною шкодою варто розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до висновку експертного дослідження від 30.12.2020 № СЕ-19/111-20/49322-ПС від 30.12.2020, психологічне дослідження ОСОБА_3 проводилося 25.11.2020 вдень у службовому приміщенні Київського НДЕКЦ МВС в присутності мами - ОСОБА_1 , тому що підекспертний відмовився йти на контакт з експертом. Під час бесіди ОСОБА_3 на питання експерта: "Чому ти знаходишся тут?" підекспертний відповів, що " ОСОБА_14 вызвали в суд. Я когда был маленький, когда было телевиденье что-то не так сказал. И теперь я должен все доказать, чтобы маму не наказывали". На інші питання експерта, що стосувалися досліджуваної ситуації, малолітній відмовився відповідати ( "Я все сказал. Я сказал, что про маму и папу ничего плохого не думаю. Больше мне нечего добавить"). На підставі узагальнення отриманих результатів психодіагностичного обстеження, експерт зробив висновок: ситуація, що досліджується у справі, мала значний психотравмувальний вплив на ОСОБА_3 та основні сфери його життєдіяльності; враховуючи обставини справи та індивідуально психологічні особливості, ОСОБА_3 завдано страждання (моральна шкода); враховуючи обставини справи та індивідуально психологічні особливості ОСОБА_3 завдано моральні страждання ситуацією, що досліджується; можливий розмір грошової компенсації за завдані страждання ОСОБА_3 , відповідно до формули, знаходиться в діапазоні від 0 до 18 мінімальних заробітних плат та залежить від провини та ступеню відповідальності особи, що заподіяла шкоду. Відповідно до психологічного заключення, підготовленого лікарем-психологом, к.м.н. ОСОБА_15 на підставі звернення ТОВ "Телеканал СТБ", аналізуючи відеоматеріали можна зробити висновок про більш емоційну близькість між ОСОБА_3 та батьком, тому зазначене почуття провини після зйомок може бути спричинене також і поведінкою матері по завершенню зйомок в залежності від її реакції на сказані хлопчиком слова. Дитина відповідає на питання спонтанно, одразу і без часу на обдумування. Такі відповіді зазвичай є найбільш чесними. При розповідях стосовно фізичного насилля, дитина чітко вказує місце нанесення ляпасу та підсвідомо довертає голову в напрямок демонстрації удару... Дійсно, дитина може відчувати провину за сказане, оскільки емоційна реакція матері на слова хлопчика вказує на те, що їй не подобаються його висловлювання. Саме з цим може бути пов`язані гострі психоемоційні прояви (плач) та істерики дитини, оскільки дитина відчуває провину і шукає способи для її зменшення, наприклад, привернення до себе уваги чи можливість викликати до себе співчуття у членів сім`ї. Аналізуючи висновок психологічного дослідження та психологічне заключення, підготовлене лікарем-психологом, дослідивши випуск проекту «Супермама» (1 сезон) від ІНФОРМАЦІЯ_4, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів позивачки в тій частині, що погіршення психоемоційного стану дитини відбулось саме після спілкування з іншими учасницями проекту, а не з вини батьків, які, знаючи про особливості своєї дитини, погодились на її участь у проекті, таким чином взявши на себе усі подальші ризики такої участі. Відповідь дитини про те, що " ОСОБА_14 вызвали в суд. Я когда был маленький, когда было телевиденье что-то не так сказал. И теперь я должен все доказать, чтобы маму не наказывали", є свідченням того, що саме мати дитини чинила на нього тиск, оскільки її ніхто за наслідками висловлювань дитини не наказував та до суду за це не подавав. Дитина взагалі не пам`ятає, що саме він сказав не так, а тому те, що моральні страждання заподіяні дитині через розмову з учасницями проекту та подальшим оприлюдненням знімального процесу ґрунтуються на припущеннях. Доказів того, що дії знімальної групи були недобросовісними, а зображення сім`ї позивачки в негативному ракурсі стало наслідком умисних дій знімальної групи, які виклали сюжет однобоко та викривлено, суду надано не було. Пояснення ОСОБА_7 , яка наглядала за дітьми позивачки за відсутності батьків та яка не була присутня в день зйомок, про те, що ОСОБА_3 після участі в зйомці плакав близько трьох днів, вибачався перед мамою, внаслідок участі в зйомці загострились психологічні проблеми, він почав частіше влаштовувати істерики, майже кожен день, ОСОБА_16 була вимушена звернутись з ОСОБА_3 до психолога, доводять ту обставину, що після участі в зйомках у ОСОБА_3 відбулася зміна поведінки. Разом з тим, вказані пояснення не доводять те, що така зміна поведінки відбулася внаслідок того, що всі учасниці проекту говорили не своїми словами, а слідували сценарію, в їх поведінці не було нічого справжнього, а дії відповідачів були спрямовані на висвітлення сім`ї позивачки в негативному світлі. Пояснення вказаної особи в цій частині є її суб`єктивною думкою та не доводять того, що дії відповідачів були спрямовані саме на завдання дітям позивачки моральної шкоди. Пояснення психолога дитячої клініки «Малі» ОСОБА_8 про те, що підставою звернення позивачки для надання її дитині ОСОБА_17 , який знаходився у стані сильного стресу, психологічної допомоги за наслідками участі у зйомках для телешоу, також не є належним доказом того, що такий стан дитини викликано умисними винними діями відповідачів. Не є належними доказами на підтвердження обставин, що підлягали встановленню в даній справі: - пояснення знайомої позивачки ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_3 чудова дитина, дуже творча та нестандартна, як і його батьки, любить природу та тварин, лагідний, прив`язаний до мами і тата, … не любить агресію; - характеристика, надана ОСОБА_18 про те, що ОСОБА_3 відкрита дитина, добра та чуйна, вразлива, в глибині душі може сильне переживати образу, дуже любить свою сім`ю, тендітно спілкується з молодшою сестрою, займається спортом, любить майструвати, добре розвинута фантазія; - характеристика ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_3 чудова дитина, творча, нестандартна, любить природу, тварин, лагідний, прив`язаний до мами та тата, хороший і вірний друг її сина, веселий і добрий, не любить агресію, веселий і чесний хлопчик; - характеристика, яка надана президентом Ради Айкідо України про те, що ОСОБА_3 є діючим спортсменом відокремленого підрозділу ДСШ «САКУРА», себе зарекомендував як одним з найсумлінніших учнів клубу, значні спортивні досягнення неодноразово підтверджувалися призовими місцями, відзнаками та нагородами на обласних та всеукраїнських змаганнях. Відповідно до ч.5 ст. 28 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ліцензіат не має права розповсюджувати програми і передачі, трансляція яких не допускається згідно з вимогами частини другої статті 6 цього Закону, а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, і програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів. Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, не допускається використання телерадіоорганізацій для: поширення відомостей, що становлять державну таємницю, або іншої інформації, яка охороняється законом; закликів до насильницької зміни конституційного ладу України; закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті; необґрунтованого показу насильства; пропаганди винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження; трансляції програм та передач, у яких телеглядачам та/або радіослухачам надаються послуги з ворожіння та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної медицини; трансляції програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися; трансляції телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України. Для цілей застосування цієї норми використовуються визначення та критерії, встановлені Законом України "Про кінематографію"; трансляції аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. При цьому учасником аудіовізуального твору вважається фізична особа, яка брала участь у його створенні під власним ім`ям (псевдонімом) або як виконавець будь-якої ролі, виконавець музичного твору, що використовується в аудіовізуальному творі, автор сценарію та/або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер; розповсюдження і реклами порнографічних матеріалів та предметів; пропаганди наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування; поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи; здійснення інших вчинків, за якими наступає кримінальна відповідальність. Доказів того, що поширений на телеканалі, який належить ТОВ «Телеканал СТБ», випуску НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_4 телевізійного шоу під назвою «Супермама» здатен впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва суду надано не було, а тому правові підстави для зобов`язання видалення цього відеозапису програми відсутні. Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не містять відповідної інформації щодо предмета доказування та не підтверджують заявлені вимоги. Враховуючи відсутність у діях відповідачів складу цивільного правопорушення, а також недоведеності тієї обставини, що дії відповідачів та поширення оспорюваної інформації було мотивовано їх цілеспрямованими діями з метою заподіяти душевних страждань, принизити честь, гідність дітей позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Веретільник Ольги Сергіївни залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 січня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 26 вересня 2022 року. Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. А. Семенюк