Ухвала КАС ВС № 990/131/22

УХВАЛА 19 вересня 2022 року м. Київ справа №990/131/22 адміністративне провадження №П/990/131/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів Данилевич Н.А., Єресько Л.О., Жука А.В., Загороднюка А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: 13 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, у якій просить визнати рішення Вищої ради правосуддя від 15 лютого 2022 року №129/0/15-22 «Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності судді та авторитету правосуддя за повідомленням судді Північного апеляційного господарського суду Барсук М.А. » протиправним та нечинним повністю. Згідно з частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України, передбачені статтею 266 КАС України. За приписами пункту 3 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Щодо сплати судового збору Суд зазначає таке. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI установлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI установлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до статті 7 Закону України від 02 грудня 2021 року №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року складає 2481 грн 00 коп. Ураховуючи, що у позовній заяві заявлено одну вимогу немайнового характеру, судовий збір має бути сплачений у сумі 992 грн 40 коп. (2481 х 0,4). Щодо строку звернення до суду із позовною заявою Суд зазначає таке. Частиною шостою статті 161 КАС України зазначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. У тексті позовної заяви міститься клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку заявник указує, що оскаржуване рішення було прийнято без його участі та без повідомлення його про засідання Вищої ради правосуддя 15 лютого 2022 року. Зазначає, що Вища рада правосуддя не надсилала та не вручала йому копію оскаржуваного рішення. Звертає увагу на те, що з метою запобігання використання інформації, що міститься на вебсайті Вищої ради правосуддя в злочинних цілях у період воєнного стану в України, доступ до реєстру актів Вищої ради правосуддя тимчасово призупинено, про що зроблене відповідне повідомлення на сайті Вищої ради правосуддя, а тому позивач не мав можливості самостійно ознайомитись зі змістом оскаржуваного рішення. Зазначає, що 12 серпня 2022 року засобами поштового зв`язку він отримав копію рішення Вищої ради правосуддя від 15 лютого 2022 року №129/0/15-22 «Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності судді та авторитету правосуддя за повідомленням судді Північного апеляційного господарського суду Барсук М.А.». Факт отримання ним копії оскаржуваного рішення саме 12 серпня 2022 року підтверджується конвертом поштового відправлення, копія якого додана до позовної заяви. У зв`язку із викладеним вважає, що установлений законом тридцятиденний строк оскарження рішення був пропущеним ним з поважних причин, а тому просить поновити строк звернення до суду із цим позовом. Так, згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. За змістом частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, згідно з зазначеною нормою законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Отже, строк звернення до суду з даним позовом складає тридцять днів з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів унаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення. У тексті касаційної скарги позивач, серед іншого, зазначає, що 12 серпня 2022 року отримав копію рішення №27/2022 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 27 липня 2022 року, яким за скаргою судді Барсук М.А. з підстави того, що він не заявив їй відвід та оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя, його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами третім і п`ятим частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання своїх професійних обов`язків, та застосовано до нього, у зв`язку із вчиненим дисциплінарним проступком, дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 )три) місяці. Копію рішення №27/2022 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 27 липня 2022 року заявником долучено до позовної заяви. Із копії указаного рішення установлено, що 18 лютого 2022 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за вх№190 надійшов супровідний лист від 17 лютого 2022 року від судді Північного апеляційного господарського суду Барсук М.А., до якого було додано копію рішення Вищої ради правосуддя від 15 лютого 2022 року №129/0/15-22 «Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Північного апеляційного господарського суду Барсук М.А. » (пункт 7 рішення №27/2022 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 27 липня 2022 року). Відповідно до пункту 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач мав об`єктивну можливість знати про факт існування оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя під час здійснення дисциплінарного провадження щодо нього. Скаржником, також, не указано про об`єктивну неможливість звернення до відповідача про отримання тексту рішення з метою запобігання пропуску встановленого законом строку для оскарження акту, що, з огляду на наведене, могло б свідчити про його намір відновити свої порушені права. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом. Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Ураховуючи викладене, зважаючи, що позовну заяву ОСОБА_1 подано поза межами строку звернення до суду та підстави, вказані ним у заяві визнані судом неповажними, ураховуючи відсутність доказів сплати судового збору в установленому порядку, останню слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліку шляхом подання до Суду: - документа про сплату судового збору у розмірі 992 грн 40 коп. за подання цієї позовної заяви; - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку. Судовий збір за подання позову до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. Суд роз`яснює позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 та/або 9 частини четвертої статті 169 КАС України. Керуючись статтями 22, 160-161, 169, 171, 243, 248, 256, 266 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із цієї позовною заявою. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху. Установити строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Ухвала Верховного Суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко Н.А. Данилевич Л.О. Єресько А.В. Жук А.Г. Загороднюк Судді Верховного Суду