Ухвала КАС ВС № 990/380/25

УХВАЛА 18 серпня 2025 року м. Київ справа №990/380/25 адміністративне провадження №П/990/380/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Соколова В.М., суддів: Білак М. В., Єресько Л. О., Радишевської О. Р., Кашпур О. В., перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 червня 2025 року № 85/ас-25, яким ОСОБА_1 визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді; - зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) з другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів. Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Ознайомившись з позовною заявою, Суд вважає, що її необхідно залишити без руху з огляду на таке. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частиною першою статті 122 КАС України установлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною восьмою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлюється місячний строк. Предметом оскарження у межах поданого позову є рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 червня 2025 року № 85/ас-25 ухвалене, зокрема, щодо позивача під час проведення конкурсу на посаду судді. З огляду на викладене, до цієї категорії спорів підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, останнім днем якого, у даному випадку є 10 липня 2025 року. Водночас до суду з позовною заявою позивач звернувся лише 12 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд», тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною восьмою статті 122 КАС України. Водночас, у позовній заяві ОСОБА_1 міститься клопотання про поновлення строку на звернення до суду. В обгрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що в засіданні 10 червня 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення №85/ас-25, однак відповідач в установлені строки не оприлюднив на своєму веб-сайті оскаржуване рішення. Вважає, що він вживав активні дії для отримання рішення, зокрема звертався до ВККС України із відповідною заявою 10 липня 2025 року. На підтвердження вказаного додає до матеріалів позовної заяви супровідний лист ВККС України № 36-6011/25, яким 14 липня 2025 року відповідач надіслав позивачу копію оскаржуваного рішення. Вирішуючи клопотання позивача в частині поновлення строків на звернення до суду, Суд виходить з наступного. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990/226/24 звертала увагу, що установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів). Верховний Суд неодноразово зазначав, що строк звернення до суду для такої категорії спорів (щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби) доволі стислий, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист. Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини. Крім того, згідно з усталеною позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленої зокрема у постановах від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18 та від 26 жовтня 2023 року у справі № 990/139/23, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії. Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку "повинна була дізнатися" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Оцінюючи наведені позивачем в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, Суд зазначає, що позивач був обізнаний про засідання ВККС України 10 червня 2025 року, оскільки зі змісту спірного рішення ВККС України вбачається, що позивач брав участь в засіданні та був обізнаний з висновками, прийнятими відповідачем за результатами співбесіди. Відповідно до пункту 107 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами) копія рішення Комісії надається особі, стосовно якої його ухвалено, за відповідним зверненням такої особи. Отже, ВККС України надсилає рішення лише у випадку, якщо особа звернулася з проханням про його надання. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що згідно наданої позивачем копії супровідного листа ВККС України, яким було направлено копію оскаржуваного рішення, за отриманням такої копії позивач звернувся лише 10 липня 2025 року. Разом з тим позивач не вказує, що в період з 10 червня 2025 року по 10 липня 2025 року вчинялися будь-які дії щодо отримання повного тексту рішення ВККС України № 85/ас-25. Суд перевіряє обставини пропуску строку на підставі клопотання особи, в якому наведено поважність причин пропуску такого строку та наданих нею доказів, яким може бути надано відповідну правову оцінку Судом. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Отже, позивачем не зазначено об`єктивних причин, що унеможливлювали подання позовної заяви у визначений законом строк, а пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав у цьому випадку не є поважною для його поновлення. З огляду на викладене, Суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду поважними. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Підсумовуючи викладене, позовну заяву, слід залишити без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду зави про поновлення строку звернення до суду з позовом із зазначенням інших об`єктивних та поважних причин для його поновлення з відповідними обґрунтуваннями та доказами. За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява підлягатиме поверненню. Керуючись статтями 22, 160, 161, 169, 248, 266 КАС України, Верховний Суд, УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, зазначений у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді М. В. Білак Л. О. Єресько О. Р. Радишевська О. В. Кашпур