Ухвала КАС ВС № 640/24121/19

УХВАЛА 19 вересня 2022 року м. Київ справа №640/24121/19 провадження № К/990/23352/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Мартинюк Н. М.., перевіривши касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Валенка Андрія Сергійовича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року, позовну заяву залишено без розгляду відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України). Не погоджуючись із цими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, представник позивача Валенко А. С. звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Залишення адміністративного позову без розгляду зумовлено повторним неприбуттям позивача без поважних причин в судове засідання. Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року задоволено заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, ухвалено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 вересня 2020 року на 15:00 год. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2020 задоволено клопотання представника відповідача, постановлено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі. Як указують суди попередніх інстанцій, позивач в судове засідання, призначене на 08 грудня 2021 року, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 10 листопада 2021 року. 08 грудня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку з хворобою та перебуванні та лікарняному до 10 грудня 2021 року, однак, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивач суду не надав. У зв`язку з неявкою у судове засідання позивача, протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року розгляд справи відкладено на 02 лютого 2022 року, а повістку з викликом у судове засідання на вказану дату направлено позивачу в його електронний кабінет та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену ним у позовній заяві, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 08 грудня 2021 року. Проте, в судове засідання 02 лютого 2022 року позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. У зв`язку з неявкою в судове засідання позивача, протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року розгляд справи відкладено на 23 лютого 2022 року, а повістку з викликом у судове засідання на вказану дату направлено позивачеві за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , зазначену ним у клопотаннях, поданих до суду. Втім, рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». В судове засідання 23 лютого 2022 року позивач не з`явився. Разом з цим, цього ж дня на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку із захворюванням на гостру респіраторну інфекцію Covid-19. Доказів у підтвердження зазначеній обставині позивач не надав. Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Частиною третьою статті 126 КАС України передбачено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. За змістом частини одинадцятої статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідно до частини першої статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно з частиною другою статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд. Положеннями статті 205 КАС України передбачено наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Так, згідно з частиною п`ятою статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Положення цієї статті кореспондуються із пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, якою закріплено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального законодавства, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тричі поспіль, без поважних причин або без повідомлення про причини неявки, не прибув у судове засідання. При цьому, в судовому засіданні 23 лютого 2022 року представник відповідача наполягав на залишенні позовної заяви без розгляду. Водночас, колегія суддів звертає увагу на той факт, що законодавцем надано позивачу право надавати суду заяву про розгляд справи без його участі або навести обставини та надати докази у їх підтвердження, які б надали можливість суду відкласти розгляд справи на іншу дату. Крім того, як зазначає суд апеляційної інстанції, в судовому засідання 01 лютого 2021 року приймав участь адвокат Орлов А.А. (ордер серія КС №685581 від 22 січня 2021 року) який відповідно до договору від 22 січня 2021 року №22а/ЧКПК-1 є представником позивача. Адвокатом Орловим А. А. заявлялося ряд клопотань щодо відкладення розгляду справи. Водночас, позивачем не забезпечено участі представника в судових засідання, як і не зазначено підстав неможливості забезпечення його участі. За такого правового врегулювання та обставин справи, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність залишення позову без розгляду, з огляду на повторне неприбуття позивача в судове засідання без поважних причин. Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини справи. Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, залишаючи адміністративний позов без розгляду, вірно застосував положення частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Валенка Андрія Сергійовича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 640/24121/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді Ж. М. Мельник-Томенко Н. М. Мартинюк