Ухвала КАС ВС № 640/1583/20

УХВАЛА 18 квітня 2023 року м. Київ справа № 640/1583/20 адміністративне провадження № К/990/10960/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М., перевіривши матеріали касаційної скарги Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі № 640/1583/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: 27.03.2023 до касаційного суду надійшла скарга Офісу Генерального прокурора. Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2023 визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №640/1583/20; касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання копії указаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Cуду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та поданням доказів їх поважності. Належним чином завірену копію указаної ухвали скаржником отримано 04.04.2023, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке надійшло на адресу Суду. На виконання ухвали Суду заявник надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій, зокрема, повторно послався на те, що неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційними скаргами. Відмічає, що питання обґрунтованості підстав для касаційного оскарження є предметом оцінки Верховного Суду, яка здійснюється за внутрішнім переконанням суддів. Вказує, що Офіс Генерального прокурора не міг передбачати повернення касаційної скарги, строки такого повернення, що на думку заявника, підтверджує об`єктивність та незалежність обставин, які зумовлюють строки звернення до суду. Скаржник зазначає, що з урахуванням зауважень Верховного Суду, ним неодноразово змінювались підстави для касаційного оскарження та у найкоротший термін, без зайвих зволікань подавалась касаційна скарга. З посиланням на практику Європейського суду з прав людини просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку. Дослідивши доводи указаного клопотання Суд зазначає таке. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини. Пунктом четвертим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Верховний Суд зазначає, що процесуальним законом визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України). Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та відхиляючи їх, Верховний Суд повторно зазначає, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов`язані з організаційною діяльністю заявника (неналежне оформлення). Водночас організація роботи діловодства Офісу Генерального прокурора, є суб`єктивними чинниками та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Так, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду Офіс Генерального прокурора вже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами, і ці скарги йому повернуто через те, що їхній зміст не відповідав вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Такі дії заявника свідчать про їхню формальність під час реалізації заявником права оскаржити судові рішення у касаційному порядку. Верховний Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини стосується осіб, яким держава зобов`язана забезпечити дотримання певних гарантій. Так, положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави, а тому не поширюються на державні органи влади, що саме і діють від імені держави і чий статус є превалюючим у правовідносинах із іншими особами. Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити. За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора у цій справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі № 640/1583/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк Судді Верховного Суду