Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/22297/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/22297/21 пров. № А/857/7358/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П. за участі секретаря судового засідання Лутчин А.М., представника позивача: Цвікілевич М.С. представника відповідача-1: Мельничук Ю. І. представник відпрвідача-2: Мельничук Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі № 380/22297/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про визнання протиправним і скасування рішення, суддя в 1-й інстанції Качур Р.П., час ухвалення рішення 11 год. 06 хв. місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 25.03.2022,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі також відповідач-1), Львівської обласної прокуратури (далі також відповідач-2) у якому просила: - визнати протиправними дії П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) в частині розгляду на засіданні 19.08.2021 шістдесятого питання порядку денного про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати прийняте П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 406 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 13.09.2021; - визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків керівника Львівської обласної прокуратури № 2350-к від 23.10.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 »; - поновити позивачку на посаді прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області або на іншій рівнозначній посаді з дати звільнення; - стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у зв`язку з набранням чинності Законом № 113-ІХ, подала на ім`я Генерального прокурора заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. 06.11.2020 складала іспит у формі анонімного тестування на виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та на загальні здібності і навички з використанням комп`ютерної техніки, однак протоколом засідання Першої кадрової комісії № 11 від 06.11.2020 затверджено список осіб, які 06.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, де в Додатку 2 до Протоколу № 406 зазначено « ОСОБА_1 ». Відтак, 06.11.2020 позивач подала на ім`я голови Першої кадрової комісії заяву з проханням надати можливість перездати тестування на загальні здібності та навички. Аналогічні заяви позивачка подала 07.11.2020 та 19.11.2020. Протоколом № 12 від 20.11.2020 Першої кадрової комісії вказану заяву позивача задоволено та вирішено надати можливість прокурору ОСОБА_1 приєднатись до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки; виключено позивачку із списку осіб, які 06.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Однак, відповідно до рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 № 406 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» виконувачем обов`язків керівника Львівської обласної прокуратури видано наказ № 2350к «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно з яким позивачку звільнено з посади прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури з 28.10.2021 року». Позивачка вважає, що оскаржувані акти прийняті не в межах, спосіб та порядку, що визначені чинними законодавством, а тому наявні підставі для їх скасування. Зазначила також, що для проведення атестації залучалось серверне обладнання та комп`ютерна техніка Міжнародної організації права розвитку, які за своїми технічними характеристиками не відповідали технічним вимогам, встановленим Інструкцією з експлуатації «Psymetrics». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 406 від 13.09.2021. Визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов`язків керівника Львівської обласної прокуратури від 23.10.2021 № 2350-к, яким ОСОБА_1 » звільнено з посади прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області з 28.10.2021. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області з 29 жовтня 2021 року. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 жовтня 2021 року по 17 березня 2022 року в сумі 34656 (тридцять чотири тисячі шістсот п`ятдесят шість) гривень 00 коп. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 7761 (сім тисяч сімсот шістдесят одна) гривня 50 коп. звернути до негайного виконання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Офіс Генерального прокурора та Львівська обласна прокуратура подали апеляційні скарги, просять скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Офіс Генерального прокурора апеляційну скаргу мотивує тим, що позивач усвідомлювала наслідки неуспішного проходження атестації. Процедура атестації проведена без будь-яких дискримінаційних ознак, та що матеріали справи не містять доказів того, що позивач як учасник атестації оскаржувала у встановленому порядку, або іншим чином висловлювала свою незгоду з нормативно визначеним порядком проведення атестації, у тому числі, щодо заборони повторного проходження одного і того ж етапу атестації або порядком перенесення дати (часу) тестування тощо. Комісією приймалось процедурне, а не остаточне рішення та без визначення конкретної дати складання іспиту, а тому апелянт вважає, що підстави для включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки не встановлено. Вказує, що позивач фактично використала своє право на проходження відповідного етапу атестації. Львівська обласна прокуратура апеляційну скаргу мотивує тим, що позивачкою надано персональну згоду на те, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, її буде звільнено з посади прокурора. Скаржник вказує, що позивач погодилась з умовами та процедурами проведення атестації, визначеними у Порядку проходження атестації. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Також скаржник вказує, що у примітках до відомостей будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки не зазначено та що на момент складання позивачем іспиту будь-яких технічних проблем, пов`язаних з проведенням тестування, встановлено не було. Сам факт звернення прокурора із заявою про технічні поломки програмного забезпечення після неуспішного проходження тестування не є доказом їх наявності. Також, вказує, що акт про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та позивача причин не складався. У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідачів апеляційні скарги підтримав з підстав наведених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг та пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , в період з 27.10.2014 по 28.10.2021 працювала в органах прокуратури України. У зв`язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури розпочалася атестація, яка проводиться у порядку, передбаченому законодавством. ОСОБА_1 на виконання наведених вимог законодавства 08.10.2019 подала Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в окружних прокуратурах. Позивач успішно пройшла перший етап атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, та було допущена до проходження другого етапу - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки на 06 листопада 2020 року. Складання іспиту було призначено у складі 4 групи (180 чоловік). Іспит включає 60 запитань та складається з 2 блоків: вербальний (8 хвилин) та абстрактне логічне (20 хвилин), який проводився Першою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), створеною наказом Генерального прокурора від 10.09.2020 №

422. За результатами складення іспиту ОСОБА_1 системою визначено кількість балів - 86 (прохідний - 93). Відповідно до протоколу № 11 засідання першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 06 листопада 2020 року затверджено список осіб, які 06.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (додаток 2), у який включено ОСОБА_1 . Також встановлено, що після завершення тестування ОСОБА_1 06.11.2020 подала заяву до комісії, в якій повідомила, що 06.11.2020 вона складала іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички з використанням комп`ютерної техніки. У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначила, що під час складання нею іспиту стався збій периферійного пристрою «миші», а також постійно відбувалися затримки з відкриттям вікон у електронній системі на комп`ютері, тривалий час завантажувалися питання та відповіді, які підтверджувалися. Також повідомила, що під час складання іспиту у позивачки піднявся тиск, що спричинило погане самопочуття, та, в свою чергу, вплинуло на результат тестування. Просила надати їй можливість повторно скласти іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та абстрактне логічне блоки. 07.11.2020 позивач подала заяву до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокурорів щодо можливості повторної здачі іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки у зв`язку із тим, що під час складання вказаного іспиту 06.11.2020 двічі зависала програма, що спричинило збільшення серцебиття позивачки та підвищення її артеріального тиску. Також у цій заяві повідомила про те, що системою пропущено декілька питань. Зазначила, що вказані обставини вплинули на самопочуття позивачки та на результат тестування. Просила надати їй можливість повторно скласти іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Також позивачкою подано повторну заяву від 19.11.2020 до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокурорів аналогічного змісту. Перша кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) на засіданні розглянула заяви ОСОБА_1 та прийняла рішення по 6 питанню порядку денного, протокол № 12 від 20.11.2020: - про задоволення заяв позивачки, внесення її до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; - виключити ОСОБА_1 зі списку осіб, які 06.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; - відповідно до п. 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на тестування на загальні здібності та навички. 16 липня 2021 року Генеральним прокурором видано наказ № 236 «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Генерального прокурора про створення кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)», яким визнано таким, що втратив чинність наказ Генерального прокурора від 10.09.2020 № 422 «Про створення першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)». Натомість, наказом Генерального прокурора від 16 липня 2021 року № 239 «Про створення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)» з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) створено П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - П`ятнадцята кадрова комісія). П`ятнадцятою кадровою комісією з часу її створення не було призначено позивачці нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. На засіданні П`ятнадцятої кадрової комісії 19.08.2021 розглядалось питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 (питання 60), за включення до графіку проголосувало «за» - 0, «проти» - 6. 13.09.2021 П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур прийнято рішення № 406 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», а саме, про те, що прокурор Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області ОСОБА_1 не пройшла атестацію. На підставі зазначеного рішення комісії, наказом виконувача обов`язків керівника Львівської обласної прокуратури від 23.10.2021 № 2350к позивачку звільнено з посади прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області та органів прокуратури на підставі п.п. 2 п. 19 розділу II Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 28.10.2021. Вважаючи рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 № 406, наказ керівника Львівської обласної прокуратури від 23.10.2021 № 2350к незаконними та безпідставними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом. Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що позивач за наслідками прийняття Першою кадровою комісією рішення, оформленого протоколом № 12 від 20.11.2020 набула відповідних легітимних очікувань, щодо призначення їй нової дати складання іспиту. Суд зауважив, що за змістом Порядків № 221 та № 233 прокурор, включений до оприлюдненого в установленому порядку графіка складання іспиту (графіка складання іспитів), продовжує проходити атестацію до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження ним атестації. Таке рішення ухвалюється кадровою комісією за підсумками кожного з етапів атестування, у тому числі в разі, якщо прокурор на іспиті набрав бал, менший за прохідний, проте якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, то обов`язком комісії є призначення нового часу (дати) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди. На думку суду, у цьому випадку єдиним можливим правомірним варіантом дій п`ятнадцятої кадрової комісії було визначити позивачці конкретну дату складання іспиту на загальні здібності та навички і скласти відповідний графік складання іспитів із включенням до нього позивачки. Таким чином, суд дійшов висновку, що вказаним рішенням П`ятнадцятої кадрової комісії порушено право позивачки на можливість проходження атестації відповідно до порядку, встановленого Законом України № 113-ІХ та Порядком проходження прокурорами атестації. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Згідно із частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Законом №113-IX запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни. Статтею 14 Закону № 1697-VII, у зв`язку із внесенням до неї змін Законом №113-ІХ, передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону № 1697-VII кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ. У тексті Закону №1697-VII слова Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури замінено відповідно словами Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, окружні прокуратури. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації. Згідно з пунктами 11, 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відповідно до пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. За пунктом 19 цього ж розділу прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав: 1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію; 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; 3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію; 4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі. Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту. Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України «Про прокуратуру». Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які не пройшли атестацію. Відповідно до пунктів 1, 2, 4 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (далі - Порядок № 221, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), атестація прокурорів - це встановлена розділом ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур. Атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора. Згідно із пунктом 11 розділу І Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації. Пунктом 7 розділу І Порядку №221 визначено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора. Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. За пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 221 кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу II цього Порядку. Відповідно до пунктів 3-6 розділу ІІІ Порядку №221 зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту. Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Згідно із пунктом 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 (далі - Порядок №233), рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати за чи проти рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії. Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття. Суд встановив, що за наслідками складання анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки позивач набрала 86 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93), та її не допущено до співбесіди. У зв`язку неналежними технічними умовами проведення анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, позивач надіслала на адресу першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) заяви, зміст яких зводиться до прохання позивача надати їй можливість за належних технічних умов пройти (перездати) анонімне тестування на загальні здібності та навички в інший день. Перша кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) на засіданні 20.11.11.2020 вирішила відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 221 призначити нову дату складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички для позивача, оскільки технічні причини могли негативно вплинути на об`єктивний результат його тестування, що підтверджується протоколом №

12. Зокрема у вказаних документах Перша Кадрова комісія повідомила позивачку, що інформація щодо місця та дати складання повторного іспиту буде розміщено на офіційному веб-сайті Офісу. Проте, така інформація позивачу не була надана та не була розміщена на веб-сайті Офісу, повторний іспит не відбувся, що сторонами не заперечується. Зазначені дії та рішення Першої кадрової комісії вчинені та прийняті у межах повноважень передбачених пунктом 7 розділу І Порядку №221, є чинними, не визнані протиправними та (або) скасовані, а тому є юридично значущими для позивача. Оскільки Перша Кадровою комісією заяву позивачки було задоволено, а тому у відповідності до пункту 7 розділу І Порядку №221, комісія зобов`язана була призначити нову дату складання іспиту та повідомити його. У подальшому Перша кадрова комісія припинила свою діяльність, а наказом від 16.07.2021 № 239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію. Як зазначалось судом, П`ятнадцятою кадровою комісією прийнято 13.09.2021 Рішення №406 про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складення іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки у зв`язку із набранням 86 балів при необхідності

93. Таким чином, не скасовуючи і не змінюючи чинного рішення про призначення позивачу нової дати складання іспиту на загальні здібності та навички (яка хоча і не була визначена), П`ятнадцята кадрова комісія повторно вирішила питання, яке вже було вирішено 20.11.2020 Першою кадровою комісією. Варто зауважити, що за змістом Порядків № 221 та № 233 прокурор, включений до оприлюдненого в установленому порядку графіка складання іспиту (графіка складання іспитів), продовжує проходити атестацію до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження ним атестації. Таке рішення ухвалюється кадровою комісією за підсумками кожного з етапів тестування, у том числі в разі, якщо прокурор на іспиті набрав бал, менший за прохідний, проте якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, то обов`язком комісії є призначення нового часу (дати) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди. На думку суду, у цьому випадку єдиним можливим правомірним варіантом дій П`ятнадцятої кадрової комісії було визначити позивачці конкретну дату складання іспиту на загальні здібності та навички і скласти відповідний графік складання іспитів із включенням до нього позивача. Утім, не зважаючи на чинне рішення Першої кадрової комісії, оформлене протоколом від 20.11.2020 № 12, безпідставно прийняла протилежне за змістом рішення. Апеляційний суд вважає також безпідставними доводи апеляційних скарг про те, що кадрові комісії з атестації прокурорів наділені однаковими повноваженнями та не обмежені у прийнятті рішень в часі, а також те, що рішення кадрової комісії є процедурним. Позивач очікувала та розраховувала на результат реалізації такого рішення, а саме, що їй буде визначено нову дату складання іспиту, шляхом затвердження відповідного графіку складання іспиту, як це передбачено п. 2 p. III Порядку №221. Тобто Позивач за наслідками прийняття Першою кадровою комісією рішення, оформленого протоколом від 20.11.2020 №12 набула відповідних легітимних очікувань, щодо саме такого застосування норм вказаного Порядку№221. Наведені обставини свідчать про те, що позивач виконала усі залежні від неї дії задля нової здачі іспиту внаслідок незабезпечення уповноваженими органами належних технічних умов первинної здачі такого іспиту, натомість комісія, визнавши факт існування технічних причин, які могли негативно вплинути на об`єктивний результат тестування, протиправно не визначила нового часу (дати) складання позивачем іспиту, у відповідності до Порядку №221, чим не надала позивачу можливості завершити другий етап атестації та перейти до третього етапу - проведення співбесіди. Таким чином, фактично вказані обставини створили правову невизначеність для Позивача та свідчать про непослідовність дій компетентних органів - кадрових комісії, в тому числі П`ятнадцятої кадрової комісії, що, в свою чергу, вказує на недотримання принципу належного урядування, який вимагає, щоб державні органи діяли в належний і послідовний спосіб, на підставі відповідних внутрішніх правил та процедур. В свою чергу, відсутність в діях компетентних органів достатньої послідовності при вирішенні питання доступу особи до професії, ЄСПЛ розцінює як порушення визначеного ст. 8 Конвенції права на повагу до приватного життя в аспекті доступу до професії, зокрема такого висновку Суд дійшов в рішенні від 28.05.2009 у справі «Бігаєва проти Греції» (заява № 26713/05, § 35). Окрім того, суд відхиляє посилання відповідачів на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 21.09.2021 у справі № 200/5038/20-а, від 21.09.2021 у справі № 160/6204/20, від 24.09.2021 у справі № 160/6596/20, від 24.09.2021 у справі № 140/3790/19, від 24.09.2021 у справі № 280/4314/20, оскільки обставини у зазначених справах відрізняються від обставин у справі, яка розглядається. Зокрема, у розглянутих Верховним Судом справах, на відміну від цієї, кадрові комісії не встановлювали технічної неможливості складання іспиту та не приймали рішень про призначення прокурору нової дати іспиту. Апеляційний суд зазначає, що саме наявність чинного рішення кадрової комісії про виключення позивача зі списку осіб, які не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, та про призначення їй нової дати складання такого іспиту, є основною підставою даного адміністративного позову. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Перевіривши правомірність оскарженого позивачем рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №406 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» відповідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, тому є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки наказ №2350к від 23 жовтня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » винесено на виконання та на підставі рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 406 від 13 вересня 2021 року, отже спірний наказ пов`язаний виключно з висновками про неуспішне проходження прокурором атестації, то такий наказ, як це вірно зазначив суд першої інстанції, також є протиправним та підлягає скасуванню. Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі. При цьому, висновок суду не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах. Беручи до уваги встановлені факти, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачами не вжито заходів щодо об`єктивного та всебічного встановлення обставин справи. Заперечення, пояснення та документи, надані відповідачами, не містять доказів того, що оскаржувані рішення про неуспішне проходження атестації позивачем та наказ про звільнення є правомірними. Згідно з частиною 1 статті 235 КЗпП України, положення якого застосовуються субсидіарно до спірних правовідносин, в частині не врегульованій нормами спеціального законодавства, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Відповідно до абзацу 2 пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, останнім днем роботи вважається день звільнення. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо поновлення позивача на попередньо зайнятій посаді, з якої позивача було звільнено, з 29.10.2021. Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що частиною 2 статті 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Розрахунок середнього заробітку працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок №100). Зокрема, згідно з абзацу 2 пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Відповідно до абзацу четвертого п.2 розділу ІІ Порядку №100 якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку. Абзацом восьмим цієї ж норми встановлено, що у разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів. В матеріалах справи наявна довідка Львівської обласної прокуратури № 21-1433вих-21 від 20.12.2021 року, середньоденна заробітна плата позивачки станом складає 361,00 грн.. З урахуванням вказаних законодавчих положень та даних довідки суд першої інстанції вірно розрахував розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивачки за час вимушеного прогулу. Такий відповідачами не оспорюється. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції при ухвалення оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального та процесуального права, наведено мотиви протиправності прийняття оскаржуваних рішення та наказу, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційні скарги задоволенню не підлягають, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі №380/22297/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 19 вересня 2022 року