Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/1492/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 334/1492/22 Головуючий в 1 інст. Добрєв М.В. Провадження № 33/807/457/22 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. Категорія: ч.1 ст. 160 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2 вересня 2022 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення, в письмовому порядку, за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 119,00 гривень, стягнуто судовий збір, - В С Т А Н О В И В : Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 23 квітня 2022 року складено протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАБ № 834051, відповідно до якого ОСОБА_1 23.04.2022 року о 10:00 год. по пр. Металургів, б. 14 в м. Запоріжжі здійснював реалізацію продуктів харчування (овочі), у невстановленому місці, без дозвільних документів, чим вчинив правопорушення, за яке передбачається адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 160 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що доказів його вини матеріали справи не містять. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи. В протоколі працівник поліції не вказав, який нормативний акт було порушено, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 160 КУпАП. Справу було розглянуто без його повідомлення, що є істотним порушення вимог ст. 268 КУпАП. Просить апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки справу було розглянуто без його участі, постанову районного суду в строк, передбачений законом надіслано йому не було. Також просить апеляційний суд постанову районного суду скасувати, а провадження в справі закрити. У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. В клопотанні апелянт вказує, що справу було розглянуто без його участі, копію постанови направлено йому не було. Матеріали провадження не містять відомостей на спростування вказаних доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому суд апеляційний інстанції дійшов до висновку про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження і про наявність підстав для його поновлення. Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. В силу вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивом у дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вказані вимоги національного законодавства суд першої інстанції не виконав, лише формально вказав, що вина особи підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення. Суд вказує, що сам протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати доказом в даній справі в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. При апеляційному розгляді справи, суд зазначає, що ч. 1 ст. 160 КУпАП, за змістом свого викладення відноситься до бланкетних норм, тобто її диспозиція не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному випадку, зокрема, постанови КМУ «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів». Суб`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу, а саме, особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх вчинення буде порушений порядок провадження торговельної діяльності і прагне цього. Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, посилаючись лише на сам протокол про адміністративне правопорушення, який складений 23 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення 23 квітня 2022 року, ОСОБА_1 здійснював реалізацію продуктів харчування «овочі» в невстановленому місці (а.с.1). Відповідно до вимог КМУ «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» встановлено, що право на торгівлю повинно бути підтверджено дозволом органу місцевого самоврядування. У відповідності з вказаною постановою КМУ суб`єкти господарської діяльності для заняття торговельною діяльністю можуть мати тривалий час діючі спеціально обладнані різні пристосування для дрібної торгівлі: автомагазини, лотки, розвозки тощо - пересувна мережа. Суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що протокол не містить посилання на вимоги КМУ «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», що є істотним порушенням вимог ст. 256 КУпАП. Окрім того, матеріали справи не місять прояснень ОСОБА_1 , пояснень особі, які отримували від ОСОБА_1 товари за грошові кошти, доказів того, що саме він здійснював реалізацію товарів в невстановленому місці. Фотосвітлини, які містяться в справі поза розумним сумнівом не вказують, що саме ОСОБА_1 здійснював реалізацію товарів. Вказані недоліки свідчать про відсутність доказів доведення того, що в діях ОСОБА_1 є ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП. Також під час судового розгляду справи, місцевий суд допустив істотне процесуальне порушення вимог КУпАП, виходячи з наступного. Так, ч. 2 ст. 268 КУпАП передбачає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу. Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 160 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. При таких обставинах слід визнати, що судом першої інстанції дану справу розглянуто з порушенням вимог ст. 268 КУпАП, що є також підставою для скасування судового рішення. Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25). З матеріалів адміністративної справи вбачається, що при складанні вищезазначеного протоколу працівником поліції не були виконані вимоги, передбачені ст. 256 КУпАП, а місцевим судом не були виконанні вимоги 245, 251, 252, 268, 280 КУпАП. Таким чином, по справі відсутні будь-які докази, на основі яких можливо встановити наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, винність даної особи в його вчиненні, за таких обставинах постанова суду підлягає скасуванню, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутність складу адміністративного правопорушення. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, задовольнити. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, скасувати. Провадження в справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 334/1492/22