LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд199/1436/24

від 03.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Клопотання адвоката Галасун Галини Іванівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року - задовольнити.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1489/24 Справа № 199/1436/24 Суддя у 1-й інстанції - ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2024 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Галасун Г.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за участю: адвоката Галасун Г.І. ВСТАНОВИВ: Постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року, визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та призначено стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 850 гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 650, 60 гривень. 08.02.2024 р. о 13:00 у квартирі АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбаченим законодавством опікунських обов`язків по догляду за малолітніми дітьми гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції адвоката Галасун Г.І., якак діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, разом з апеляційною скаргою, адвокат Галасун Г.І. подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання, апелянт зазначила, що суд першої інстанції розглянув адміністративну справу у відсутність ОСОБА_1 , копію постанови суду отримали лише 15 травня 2024 року. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначила, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №382256 ОСОБА_1 ставиться в провину ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання підопічних. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення при описі фабули правопорушення не містить жодного посилання на порушення ОСОБА_1 норми закону щодо виховання дітей. Вказує, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У судовому засіданні адвокат Галасун Г.І. підтримала апеляційну скаргу подану в інтересах ОСОБА_1 , наполягала на її задоволенні з підстав викладених в ній. Суд вислухавши думку адвоката Галасун Г.І., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, в точній відповідності з законом. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно не з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Так, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо. Ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей. Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Згідно з ст. 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення за вказаною статтею має бути вказано які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено та які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і являється порушенням права на захист. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №382256, 08.02.2024 р. о 13:00 у квартирі АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбаченим законодавством опікунських обов`язків по догляду за малолітніми дітьми гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП. На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП матеріали справи містять: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД№382256 від 08.02.2024 року; копію акту обстеження умов проживання від 02.02.2024 року, копію акту проведення оцінки рівня небезпеки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію акту проведення оцінки рівня небезпеки дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; рапорт поліцейського; письмові пояснення ОСОБА_1 ; рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровського районної у місті Дніпрі ради №83/1 від 19.04.2018; рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради №83/1 від 19.04.2018; копії рішень виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради №82 від 19.04.2018; копії свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , остання є опікуном своїх онуків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . За місцем мешкання брудно, через те, що ОСОБА_1 є інвалідність 3 групи, та їй тяжко прибирати. Діти навчаються в СШ №8 2-В клас. Зазначила, що опікуном є 6 років. Разом з тим, обставини, які описані в протоколі серії ВАД №382256 від 08.02.2024 року, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено в яких саме діях ОСОБА_1 вбачається неналежне виконання батьківських обов`язків щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не конкретизовано, у якій спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини та яких саме обов`язків така особа не виконала. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 неналежно виконує батьківські обов`язки щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Оскільки адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законом обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання, виховання неповнолітніх дітей, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад даного адміністративного правопорушення. Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а тому дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia» , рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закриттю, у зв`язку з відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Клопотання адвоката Галасун Галини Іванівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року - задовольнити. Апеляційну скаргу адвоката Галасун Галини Іванівни, яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року - скасувати. Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 , визнати невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, - закрити, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»