Постанова Одеський апеляційний суд № 509/352/26

Номер провадження: 33/813/1042/26 Номер справи місцевого суду: 509/352/26 Головуючий у першій інстанції Козирський Є.С. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.05.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С., за участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г., адвоката Рахуби Аліни Іванівни, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Іванів Віктор Олексійович, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення пропущеного строку та апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 квітня 2026 року, в с т а н о в и в : Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції. ПостановоюОвідіопольського районного суду Одеської області від 10.04.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,0 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за чт. 173 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала. Не погоджуючись із вказаною постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.04.2026 року, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити. Апеляційна скарга мотивована відсутністю в матеріалах справи руху вказаного в протоколі транспортного засобу та фіксації керування особою, яка притягується до адміністративної відповідальності вказаним транспортним засобом. Наданий працівниками поліції відеозапис, на думку скаржника, не відтворює в повній мірі обставини подій, не відображає відомості і про вчинення адміністративного правопорушення та не свідчить про їх неупередженість, а тому не може бути визначний належним доказом. В обґрунтування апеляційної скарги також зазначено, що судом не повно встановлено та досліджено матеріали справи, а саме не враховано неможливість встановити приналежність відеозапису до конкретної бодікамери, оскільки ідентифікуючі ознаки відсутні та у протоколі не відображено відомостей, на який саме технічний засіб здійснено відео фіксацію. Інших доказів вчинення особою адміністративного порушення в матеріалах справи не міститься. До апеляційної скарги також долучено клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, зазначаючи, що копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції не отримував та лише 20.04.2026 року ознайомився з повним текстом постанови, коли забезпечено надання загального доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про поновлення строку, заслухавши пояснення адвоката Рахуби А.І., апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається з апеляційною скаргою. Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом особи на доступ до суду, закріпленим у пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Оскаржувану постанову ухвалено судом першої інстанції 10.04.2026 року без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Звертаючись до суду із клопотанням про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначала, що копію оскаржуваної постанови не отримував та лише 20.04.2026 року ознайомився з повним текстом постанови, коли забезпечено надання загального доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи по суті в суді першої інстанції та ухвалення оскаржуваної постанови відбулося за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості щодо направлення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності копії оскаржуваної постановив у відповідності до положень КУпАП, а також відомостей щодо отримання копії такої останнім. Апеляційну скаргу направлено на адресу суду за допомогою засобів поштового зв`язку 24.04.2026 року. Таким чином, з огляду на викладене в своїй сукупності, апеляційний суд приходить висновку, що, враховуючи здійснення розгляду справи в суді першої інстанції за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також відсутність в матеріалах справи відомостей щодо направлення судом першої інстанції та отримання особою копії оскаржуваної постанови суду, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвоката Рахуби А.І., перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП в повні мірі підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом подій та поясненнями свідків. Дана постанова в частині закриття провадження у справі щодо вчинення правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не оскаржується. З огляду на наявні встановлені судом першої інстанції обставини справи та в подальшому досліджені апеляційним судом, судом першої інстанціях в повній мірі дотримано вищенаведені вимоги КУпАП та як результат винесено законну та обґрунтовану постанову щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне. За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 564215 ОСОБА_1 11.01.2026 року близько 19 год 30 хв в с. Молодіжне по вул. Чорноморська керував транспортним засобом «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_1 ое, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 6 розділ 2 Інструкція № 1452/735). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я) (п. 7 розділ 1 Інструкції № 1452/735). Згідно змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративного правопорушення в якості додатків до матеріалів долучено відеозаписи з боді камер працівників поліції, а саме зазначено бодікамера

1. Порядок застосування працівниками поліції приладі відео фіксації, окрім вказаних положень Інструкції № 1452/735, безпосередньо Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, також визначений й ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», згідно якої, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. При цьому, даною статтею також передбачено можливість працівників поліції використовувати інформацію, отриману за допомогою в тому числі й фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні. На долученому до матеріалів справи диску містять два відеозапис подій, які містять фіксацію моменту встановлення особи водія, повідомлення останньому про наявність підстав для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та роз`яснення порядку проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж в медичному закладі (відео 1). Також з вказаного відео вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду на стан сп`яніння та повідомлення працівниками поліції про наявність підстав для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не заперечується та не оскаржується. На вказаний відеозапис, окрім наведеного, також зафіксовано повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про факт вживання алкогольних напоїв того дня та керування вказаним в протоколі транспортним засобом. Фіксації моменту руху вказаного в протоколі транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 на вказаних долучених працівниками поліції відеозаписах не міститься. Натомість, в матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про залучення яких міститься також відмітка в складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення. Залучення свідків у випадку неможливості застосування працівниками поліції спеціальних технічних засобів відеозапису прямо передбачена ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16 лютого 2022 року № 1231-ІХ, та внесення відповідних доповнень, а також безпосередньо положеннями Інструкції № 1452/735. Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_4 в день складення протоколу близько 19 год 20 хв, рухаючись в с. Молодіжне побачив транспортний засіб «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_1 ое, який здійснив маневр розвороту перед транспортним засобом Scania , НОМЕР_2 , з напівпричепом, та після зупинення яких у водії виникла суперечка. Свідок ОСОБА_4 , згідно наданих пояснень залишився до моменту приїзду працівників поліції, зазначивши при цьому про наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_1 ое. Зазначені обставини подій також підтверджуються письмовими пояснення водія транспортного засобу Scania , НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , з напівпричепом, з яким у ОСОБА_1 , згідно наданих пояснень, виникла суперечка. Таким чином, враховуючи вищевикладене, наведені скаржником доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції. За положеннями п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що зібраними по справі доказами в повній мірі підтверджена наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останньому адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити. Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 квітня 2026 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 21 травня 2026 року. Суддя О.С. Комлева