Ухвала КЦС ВС № 643/13747/18

Ухвала 08 вересня 2022 року м. Київ справа № 643/13747/18-ц провадження № 61-1578св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт кепітал», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: державний реєстратор Філії комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Чугуїв Харківської області Бурдюк Ірина Сергіївна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 , на рішення Московського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року у складі судді Поліщук Т. В.та постанову Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2021року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Хорошевського О. М., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт кепітал» (далі - ТОВ «ФК «Стандарт кепітал»»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: державний реєстратор Філії комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Чугуїв Харківської області Бурдюк І. С. (далі - державний реєстратор Бурдюк І. С.), приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Л. М. (далі - приватний нотаріус ХМНО Олійник Л. М.), про скасування рішення та запису про реєстрацію права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 02 червня 2011 року між нею та ПАТ «АСТРА БАНК» укладений кредитний договір № 400100025500003, за яким для оплати за квартири АДРЕСА_1 , надано кредит у розмірі 200 000,00 грн з кінцевим строком погашення 02 червня 2031 року. З метою забезпечення виконання зобов`язання того ж дня між нею та ПАТ «АСТРА БАНК» укладений іпотечний договір 400100025500003/І, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . На день звернення до суду з цим позовом на погашення кредиту сплачено 148 000,00 грн, тобто непогашена сума кредиту становить 52 000,00 грн. У період 2011-2013 роки відповідно до умов кредитного договору вона сплачувала відповідні платежі на користь ПАТ «АСТРА БАНК», а починаючи з 2014 року - на користь АТ «Дельта Банк», яке набуло прав та обов`язків кредитора за кредитним договором. 17 вересня 2018 року ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» за договором купівлі-продажу відчужила квартиру ОСОБА_2 . Набуття права власності товариства на квартиру виникло як у іпотекодержателя у зв`язку з порушенням умов кредитного договору, згодом це право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» у зв`язку з укладенням з АТ «Дельта Банк» договору купівлі-продажу майнових прав від 04 червня 2018 року № 583/К. Вона не отримувала жодних повідомлень про відступлення ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням, про усунення порушення основного зобов`язання або умов іпотечного договору, про наміри укладення договору купівлі-продажу спірної квартири. У порушення вимог частини другої статті 24 Закону України «Про іпотеку» її взагалі не було повідомлено про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням ТОВ «ФК «Стандарт кепітал». Також вона не отримувала письмової вимоги іпотекодержателя та повідомлення про вручення поштового відправлення, що є невиконанням пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №

868. Державна реєстрація права власності на квартиру за ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» відбулась без дотримання вимог статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статей 33, 37 Закону України «Про іпотеку», а тому рішення про реєстрацію права власності є протиправним та підлягає скасуванню. Наявність та розмір завданої моральної шкоди позивачка обґрунтовує тим, що вона перенесла значні моральні страждання та нервовий стрес внаслідок незаконного позбавлення її права власності, втратила душевний спокій, змушена витрачати значні зусилля для відновлення її порушеного права, стан її здоров`я погіршився, вона знаходиться у стані постійного стресу. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 із урахуванням уточнених вимог, просила: - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42763566, яким зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал»; скасувати запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності від 30 серпня 2018 року № 27696165, внесений державним реєстратором Бурдюк І. С. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42763566 від 30 серпня 2018 року щодо реєстрації права власності на квартиру за ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал»; - визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер 2550, виданий 17 вересня 2018 року приватним нотаріусом ХМНО Олійник Л .М., укладений між ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» та ОСОБА_2 ; скасувати запис із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 27956620 від 17 вересня 2018 року, внесений приватним нотаріусом ХМНО Олійник Л. М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43046129 від 17 вересня 2018 року щодо реєстрації права власності на квартиру на АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 ; - стягнути солідарно з ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану неправомірним позбавленням її права власності на квартиру на АДРЕСА_2 у розмірі 90 000,00 грн; - витребувати квартиру АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 . У липні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру. Позов мотивовано тим, що вона є добросовісним набувачем спірної квартири та набула право власності на зазначену кватиру на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28 вересня 2018 року, укладеним між нею та ОСОБА_2 . За умовами договору спірна квартира належала ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17 вересня 2018 року приватним нотаріусом ХМНО Олійник Л. М. за реєстровим № 2550, а 17 вересня 2018 року проведено державну реєстрацію права власності. Пунктом 6 договору купівлі-продажу квартири від 28 вересня 2018 року встановлено, що за даними Єдиних та Державних реєстрів заборона відчуження квартири відсутня. Нотаріусом перевірено відсутність даних про продавця та покупця у переліку осіб, щодо яких застосовані санкції, передбачені статтею 4 Закону України «Про санкції». Відомості щодо покупця та продавця в Єдиному реєстрі боржників були відсутні. Приватним нотаріусом встановлено дієздатність сторін договору, належність ОСОБА_2 відчужуваної квартири. До посвідчення договору купівлі-продажу квартири вона разом із чоловіком оглядали її, в квартирі ніхто не проживав та не був зареєстрований, після оформлення купівлі-продажу квартири вона разом із сім`єю заселилася до неї, зробила ремонт, вони і до цього часу проживають у вказаній квартирі, сплачують комунальні платежі. Колишній власник квартири ОСОБА_1 в ній не проживала, комунальні платежі не сплачувала, що призвело до утворення великої заборгованості. Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 належним чином, у встановлений законом порядок і строк, відповідно до статей 24, 35 Закону України «Про іпотеку» була повідомлена іптекодержателем про перехід право вимоги до ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» за кредитним та іпотечним договорами, їй направлена вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Державна реєстрація права власності за ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» на спірну квартиру проведена державним реєстратором Бурдюк І. С. на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ТОВ «ФК Стандарт кепітал» від 28 серпня 2018 року та поданих до неї документів, відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, що підтверджується витребуваними судом копіями реєстраційної справи № 1632622563101 на квартиру АДРЕСА_1 . Законність рішення державного реєстратора від 30 серпня 2018 року № 42763566 про проведення державної реєстрації права приватної власності на спірну квартиру за ТОВ «ФК Стандарт кепітал» не спростована стороною позивача належними, достовірними і достатніми доказами. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив із того, що на момент розгляду справи спірна квартира зареєстрована у встановленому законом порядку на праві приватної власності за ОСОБА_3 , державна реєстрація права власності не скасована, а отже, підстави для визнання за ОСОБА_3 права власності на зазначену квартиру відсутні. Постановою Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на день вручення ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав за іпотечним договором і вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, позивачка вважається такою, що виїхала за межі України, але у спірній квартирі проживав її син, з яким вона не втрачала зв`язок. З урахуванням того, що позивач не повідомила кредитора про свій виїзд за межі України, колегія суддів розцінила такі дії боржника як зловживання своїми правами. Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги У січні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Московського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі вказує суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 522/2732/16-ц, від 16 грудня 2020 року у справі № 645/6189/16. У касаційній скарзі заявник просить розгляд справи здійснювати у судовому засіданні за участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Відповідно до частини тринадцятої статті 7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право особи бути присутнім під час розгляду справи може бути реалізовано у разі розгляду такої справи у відкритому судовому засіданні, у всіх інших випадках присутність інших осіб при розгляді справи у порядку письмового провадження чинним ЦПК Українине передбачено. ОСОБА_1 реалізувала свої процесуальні права, які відповідають принципу змагальності на стадії касаційного перегляду справи, шляхом викладення своєї позиції у касаційній скарзі. Клопотання про розгляд справи судом касаційної інстанції за участю сторін не містить обґрунтувань того, які ще важливі для справи пояснення може надати представник ОСОБА_1 лише особисто в суді, окрім тих, які викладені письмово. Верховний Суд, враховуючи викладене, виходячи із повноважень суду касаційної інстанції, який не може встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами, оцінивши характер спору та суть правового питання, яке підлягає вирішенню у розглядуваній справі, вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, тобто за наявними у ній матеріалами. Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи для надання пояснень з огляду на обставини справи, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. 23 серпня 2022 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт кепітал», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: державний реєстратор Філії комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Чугуїв Харківської області Бурдюк Ірина Сергіївна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна, про скасування рішення та запису про реєстрацію права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 , на рішення Московського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року призначити до судового розгляду на 21 вересня 2022 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний