Постанова Чернівецький апеляційний суд № 725/4038/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2022 р. м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною адвоката Соник В.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 серпня 2022 року, - У С Т А Н О В И Л А: Цією постановою, ОСОБА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (сімнадцять тис. грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.. Згідно постанови суду, 11 липня 2022 року о 23 год. 00 хв. в м. Чернівці по вул. Гагаріна, 38, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу та у лікаря нарколога, відповідно ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.2.5 ПДР України та такі його дії кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі, сторона захисту вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та безпідставною, оскільки висновки, на які посилається суддя є помилковими, передчасними та не відповідають дійсним обставинам і зібраним доказам, що у свою чергу є підставою для скасування такої постанови. Стверджує, що судом першої інстанції не враховано, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. ЄУНСС №725/4038/22 Головуючий у І інстанції: Піхало Н.В. Провадження №33/822/530/22 Доповідач: Станковська Г.А. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП 130 КУпАП, оскільки останній не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. За ч.1 ст. 130 КУпАП об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення полягає в тому, що правопорушник має, по-перше, керувати транспортним засобом, а по-друге - перебувати в стані сп`яніння. Відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, працівники поліції повинні представити суду докази того, що особа керувала автомобілем і при цьому знаходилась у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Окрім того, на відео не зафіксовано та працівниками поліції не доведено факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а останній категорично заперечує свою вину, так як того дня він не керував транспортним засобом у стані сп`яніння, більше того алкоголь за кермом ніколи не вживав. Також судом першої інстанції проігноровано той факт, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан алкогольного сп`яніння, шо підтверджується відеозаписами у справі, на яких видно шо ОСОБА_1 неодноразово наголошує на тому, шо бажає пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та наполягає на тому, щоб поліцейські забезпечили йому огляд у медичному закладі шляхом аналізу крові, оскільки електронним приладам він не довіряє. У зв`язку з чим, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно з положеннями ч.7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Громадянин ОСОБА_1 в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, хоч і був належним чином повідомлений, тому відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи. Однак, в судове засідання з?явився адвокат Соник В.В., який підтримав подану ним апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні з підстав наведених в ній. Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника та з`ясувавши її вимоги, заслухавши аргументи адвоката Соника В.В. в інтересах підзахисного ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, які покладені в основу прийнятого судом рішення, є правильними і доводи апеляційної скарги цього не спростовують. Заперечення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не можуть бути взяті судом до уваги та доводяться наступним. Згідно диспозиції статті 130 КУпАП, відповідальність передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку. Отже, в даному випадку, ОСОБА_1 вірно визнаний винуватим саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що повністю підтверджується дослідженими доказами, яким районний суд дав вірну юридичну оцінку. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, … під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу поліцейським або в медичному закладі встановлюється судом на підставі доказів, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням. Отже, винуватість ОСОБА_1 доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №244515 від 11 липня 2022 року, з якого вбачається, що 11.07.2022 р. о 23 год. 00 хв. в м. Чернівці, по вул. Гагаріна, 38, керував транспортним засобом «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою Alcotest Drager та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимог п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП притягується до адміністративної відповідальності за відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України. Апеляційний суд вважає, що правопорушення ОСОБА_1 є конкретним і доведеним. При складенні протоколу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до матеріалів справи відеозаписів б/к 476561 та 476933 працівниками поліції вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з тим, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, його змістом та порядком розгляду справи (а.с.1), що засвідчено його підписом. Відеозаписи долучені до матеріалів справи містять відомості про те, що працівником поліції було ознайомлено ОСОБА_1 зі змістом протоколу і останній повністю розумів, що притягується до відповідальності саме за відмову пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Окрім того, як видно з протоколу, у ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 від 30.09.2015 р. та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_3 , що останній засвідчив своїм підписом. Також, факт відмови ОСОБА_1 зафіксовано в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2) та в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи будь-якого іншого сп`яніння, так як в останнього було виявлено ознаки сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів (а.с.3). В своєму поясненні ОСОБА_1 особисто вказав, що від огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера відмовився, так як їм не довіряє та згоден здати кров на виявлення стану сп`яніння (а.с.4). Однак, як встановлено судом першої інстанції під час перегляду відеозаписів з бодікамер поліцейських та перевіркою апеляційною інстанцією, ОСОБА_1 не тільки відмовився від огляду на стан сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою спеціального пристрою, а й від проходження огляду в медичному закладі він також відмовився. Факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння зафіксовано на відео бодікамер працівників поліції 476561 та 476933, які містяться в матеріалах адміністративного провадження та не викликають у суду протирічь з наявними доказами в матеріалах справи. За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказаний протокол в цілому відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. Відповідно до розділу І п.6. Інструкції №1452/735 - огляд на стан сп`яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Такий огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Отже, досліджені апеляційним судом матеріали справи, не викликають у суду сумнівів у своїй правдивості, є належними та допустимими, й свідчить про факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння, що передбачає відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не заслуговують на увагу суду, оскільки з досліджених судом матеріалів вбачається, перш ніж скласти відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, щодо нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (а.с.7), зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5599538, так як водій ОСОБА_1 керував т/з «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 з технічною несправністю, а саме не працювала права фара, чим порушив п.31.4.7.ї. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП. Тільки після цього, працівниками поліції було виявлено ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 , такі як: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, про що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП та в інших документах наявних в матеріалах справи. Варто уваги й те, що будь яких пояснень чи не згоди з оформленням матеріалів адміністративного провадження, ОСОБА_1 не було висловлено та не заявлено, а дії працівників поліції не були оскаржені, як і не були предметом розгляду в суді. За таких обставин, дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , розуміючи протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, свідчить про намагання останнього уникнути адміністративної відповідальності. У п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим. Обґрунтовуючи своє рішення, суддя приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Таким чином, працівниками поліції не порушено порядку огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння, відповідно до ч.2 ст. 266 КпАП України, а районним судом вірно встановлено, що останній порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, і висновки суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи та спростовують доводи апелянта викладені в скарзі. Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу адвоката Соник В.В. залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 серпня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду Г.А. Станковська