Постанова Київський апеляційний суд № 757/29282/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 757/29282/20-ц Головуючий у 1-й інст. - Волкова С.Я. Апеляційне провадження 22-ц/824/7435/2022 Доповідач - Рубан С.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 серпня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Рубан С.М. суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В. при секретарі Загородній С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2022 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі у цивільній справі № 2-210/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо»звернулося до Печерського районного суду м. Києваіз заявою, в якій просить про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі з Приватного акціонерного товариства «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо»». Посилається на те, що 15 квітня 2020 року між Приватним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 2227/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим номером №491, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступає, а ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» набуває право вимоги до позичальників та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, сплати грошових коштів, процентів у розмірах вказаних у Додатку №2 до цього Договору. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі у цивільній справі № 2-210/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволено. Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» (код ЄДРПОУ 39761587) у виконавчому листі по виконанню заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2010 року у справі 2-210/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, виданого 01.08.2011 року. Не погоджуючись з ухвалою суду, 11 лютого 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу якою відмовити в задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Посилається на те, що законом не передбачено заміна сторони у цивільній справі на стадії виконання судового рішення у даній справі, бо виконавче провадження з виконання вказаного судового рішення суду відсутнє, тому відсутні підстави для задоволення заяви про заміну стягувача у справі. Крім того посилається на те, що за відсутності відкритого виконавчого провадження відсутні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні якого не існує. Посилається на те, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права і прийшов до невірних висновків у справі. Від учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку. Задовольняючи заяву про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі у цивільній справі № 2-210/10, суд першої інстанції виходив з того, що 15 квітня 2020 року між Приватним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» було укладено Договір про відступлення права вимоги №2227/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим номером №491, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступає, а ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» набуває право вимоги до позичальників та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, сплати грошових коштів, процентів у розмірах вказаних у Додатку №2 до цього Договору. Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено та апеляційним судом перевірено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»» - заборгованість у розмірі 158 065,10 долларів США за кредитним договором № 41/16/07-НВС від 23.05.2007 року, 74 214,13 грн заборгованості за додатковою угодою № 1 від 09.04.2008 року до Договору, а також 1 700,00 грн у відшкодування судового збору та 252, 00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи, вказане рішення суду набрало законної сили і є чинним. (а.с.5-11). Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27квітня 2016 року замінено стягувача ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк»(а.с.12). З матеріалів заяви вбачається, що 15 квітня 2020 року між Приватним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 2227/К, посвідчений приватним нотарусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим номером № 491, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступає, а ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» набуває право вимоги до позичальників та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, сплати грошових коштів, процентів у розмірах вказаних у Додатку № 2 до цього Договору. Відповідно до Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги було здійснено відступлення права вимоги зобов`язань ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за Кредитним договором № 41/16/07-НВС від 23 травня 2007 року. Згідно ч.ч.1,2,5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17. У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, дійшла висновку про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18). У даній справі ТОВ «Фінансова компанія Інвест Кредо» просить суд замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на заявника у виконавчому листі у справі № 2-210/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за кредитним договором . Водночас, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження. У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження№ 14-197 цс 21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: "124. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

125. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

126. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

127. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

128. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

129. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

130. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва".( Постанова Верховного Суду від 26 квітня 2022 року справа № 333/3655/14). Розглядаючи справу, суд першої інстанції не встановив факту наявності або відсутності виконавчого провадження по виконанню рішення від 12 березня 2010 року, що є обов`язковим при розгляді даної категорії справ. Суд першої інстанцій при розгляді заяви не з`ясував чи пред`являлися виконавчі листи до виконання та у разі пред`явлення виконавчих листів до виконання, які були подальші дії державного виконавця (закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання). З`ясування зазначених обставин має значення для правильного вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі чи у виконавчому провадженні. Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення заяви є невірним, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04). Враховуючи вищевикладене та вимоги п.1 ч.3 ст.376 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо». Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2022 року- скасувати. Постановити нову постанову, якою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 31 серпня 2022 року. Головуючий Судді