Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/18335/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18335/20 Суддя першої інстанції: Каракашьян С.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Костюк Л.О. та Шелест С.Б., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИЛА: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - Дисциплінарна палата) від 27 травня 2020 року № 1 та від 02 липня 2020 року №

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник вказував на те, що відповідач застосував вид дисциплінарної відповідальності, визначений не законом України, а нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України, що не відповідає п. 22 ст. 92 Конституції України з урахуванням тлумачення, наданого Конституційним Судом України в рішенні від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб). Вимоги позивача ґрунтувалися також на тому, що суд першої інстанції належним чином не оцінив довідки Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 28 квітня 2020 року та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11 червня 2020 року і не врахував, що вони не містять усієї обов`язкової інформації, передбаченої додатком 12 до Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5. Скаржник зазначає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають абз. 2 пп. 4 п. 11 розділу VІ вказаного Положення, адже в резолютивній частині таких рішень не зазначені усі члени дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії, які брали участь в засіданні. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року було залишене без змін. Разом з тим постановою Верховного Суду від 26 травня 2022 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Вказана постанова обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційного перегляду, визначені ст. 308 КАС України, оскільки дав оцінку новим доводам позивача по суті позовних вимог (новій підставі позову), які не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Верховний Суд наголосив на тому, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність у Дисциплінарної палати права притягати судових експертів до дисциплінарної відповідальності на підставі підзаконного акту зроблений не за результатами перегляду рішення суду першої інстанції в цій частині. Висновок суду апеляційної інстанції із зазначеного питання Верховний Суд визнав передчасним, оскільки в постанові суду від 03 грудня 2021 року не наведено мотивів неправильності неврахування наведених підстав позову судом першої інстанції, з огляду на аргументи апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року - без змін, виходячи з такого. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено та сторонами справи не заперечується, що рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - Центральна експертно-кваліфікаційна комісія) від 06 липня 2018 року ОСОБА_1 присвоєно (підтверджено) кваліфікацію судового експерта з правом проведення економічних експертиз за спеціальностями: 11.1 - дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій. Позивачу видано свідоцтво від 06 липня 2018 року № 1953, яке дійсне до 06 липня 2021 року. ОСОБА_1 здійснює експертну діяльність у ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа». Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася до Міністерства юстиції України з листом від 02 березня 2020 року № 1458/11-5 щодо порушення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з можливими порушеннями вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання висновку судово-економічної експертизи від 11 лютого 2020 року № 2935. Рішенням Дисциплінарної палати від 27 травня 2020 року № 1 судового експерта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження відповідно до розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5. До Міністерства юстиції України надійшла також скарга ТОВ «Тутковський інтегровані рішення» від 13 січня 2020 року № 13/01-20 щодо проведення перевірки висновку економічної експертизи від 13 грудня 2019 року № 2911, складеного судовим експертом ОСОБА_1, на предмет його відповідності вимогам нормативно-правових актів та правильності застосованих методів дослідження. Рішення Дисциплінарної палати від 02 липня 2020 року № 2 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення на шість місяців дії свідоцтва № 1953 за експертними спеціальностями: 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій, а також зобов`язано пройти підготовку за відповідними програмами підготовки і повторно пройти атестацію. Не погоджуючись із вказаними рішеннями Дисциплінарної палати, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що експерти, які проводили аналізи висновків судово-економічних експертиз № 2935 та № 2911, конкретно вказали на порушення, допущені позивачем під час проведення експертиз. Крім того неналежне складання висновків підтверджується довідками експертів двох різних експертних установ, у свою чергу суд не наділений повноваженнями здійснювати рецензування висновків експерта. Також суд першої інстанції вказав, що відповідач прийняв оскаржувані рішення з урахуванням обставин справи та з дотриманням балансу між допущеним порушенням та мірою покарання. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки, визначає Закон України «Про судову експертизу». Відповідно до ст.ст. 1-3 вказаного Закону судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про судову експертизу, застосовуються правила міжнародного договору України. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження. Положеннями ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. Згідно зі ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності. Відтак, законодавцем передбачено можливість притягнення експерта до юридичної відповідальності, підстави та порядок якої визначається законодавством України. Організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів визначає Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, що затверджене наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5 (далі - Положення), яке застосовується судом у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень. Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення Центральна експертно-кваліфікаційна комісія при Міністерстві юстиції України (далі - ЦЕКК) є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України. Одним із основних завдань ЦЕКК, згідно з пп. 7 п. 2 розділу ІІ Положення є розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів. Згідно з п. 3 розділу ІІ Положення ЦЕКК діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 2-5 пункту 2 цього розділу. Дисциплінарна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 6, 7 пункту 2 цього розділу. Порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів визначає розділ VI Положення. За правилами п.п. 2-7 розділу VI Положення процедура розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає: розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження; розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта. Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту. Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам пункту 5 розділу VI цього Положення. До подання додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз. Документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку. За результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; порушити дисциплінарне провадження. У разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) постійного чи змінного складів палат ЦЕКК або НДУСЕ. Метою аналізу висновку не є його спростування чи підтвердження. Для проведення аналізу висновок експерта знеособлюється шляхом ретушування даних щодо суб`єктів призначення та проведення експертизи, учасників справи (провадження), а також інших відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства. Аналіз висновку здійснюють судові експерти, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, що підлягає аналізу, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи. За результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з додатком 12 до цього Положення. Довідка складається на кожний висновок, щодо якого проведено аналіз. Строк проведення аналізу висновків не може перевищувати 14 календарних днів. Відповідно до п. 10 розділу VI Положення за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності; 3) припинити дисциплінарне провадження. Згідно з п.п. 12, 13, 15 розділу VI Положення до судових експертів можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) призупинення дії Свідоцтва (на строк до одного року); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України). При обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна палата ЦЕКК враховує факт визнання судовим експертом своєї вини, тяжкість наслідків, які настали в результаті вчинення дисциплінарного проступку, вжиті судовим експертом заходи для недопущення настання негативних наслідків або їх усунення, відомості щодо обставин, за яких вчинено дисциплінарний проступок, а також те, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, та інші відомості, що його характеризують як судового експерта (досвід роботи судовим експертом тощо). У разі застосування до судового експерта дисциплінарного стягнення у вигляді призупинення дії Свідоцтва (на строк до одного року) дисциплінарна палата ЦЕКК зобов`язує судового експерта пройти підготовку (стажування) за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію. Згідно з п. 21 Положення рішення дисциплінарної палати ЦЕКК про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку. Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що до Міністерства юстиції України надійшов лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 02 березня 2020 року № 1458/11-5 щодо порушення питання дисциплінарної відповідальності стосовно позивача у зв`язку з можливими допущеннями ним порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання висновку судово-економічної експертизи від 11 лютого 2020 року № 2935. Дисциплінарна палата на підставі подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. від 20 березня 2020 року прийняла рішення від 09 квітня 2020 року № 3 про відкриття дисциплінарного провадження стосовно судового експерта ОСОБА_1 , витребування у нього пояснень та доручення фахівцям Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Харківський НДІСЕ) провести аналіз висновку судово-економічної експертизи від 11 лютого 2020 року № 2935 з метою перевірки відповідності такого висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз. Згідно з довідкою Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 28 квітня 2020 року за результатами проведеного аналізу висновку від 11 лютого 2020 року № 2935 було встановлено факти недотримання експертом вимог п.п. 2.2, 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (далі - Інструкція). Виявлені порушення полягали в тому, що у вступній частині висновку від 11 лютого 2020 року № 2935 не зазначено назву вступної частини «Вступ». Водночас п. 4.14 Інструкції передбачено, що висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (висновки)). Також у довідці довідкою Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 28 квітня 2020 року зазначено, що експерт при дослідженні застосував метод документальної перевірки та порівняння відповідно до експертних методик за реєстраційним кодом 11.0.22 «Вирішення судово-економічною експертизою питань щодо спричинення збитків», 11.0.08 «Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз». Послідовність викладення дослідження є логічним, окремі етапи дослідження взаємопов`язані, дотримано термінологічну точність в описуванні ходу та результатів дослідження. Дослідження викладено з посиланням на документи фінансової звітності ПрАТ, законодавчі та нормативні акти. У дослідницькій частині висновку двічі повторюються цитати вимог одних і тих самих нормативних актів та статуту ПрАТ, що є недоречним. Під час проведення аналізу також встановлено, що відповідно до даних, наведених у висновку експерта, «Розрахунок розміру прямих та побічних збитків (втрачена вигода) по ПрАТ» проведено за період з листопада 2016 року до 31 грудня 2018 року. При цьому в ході дослідження експертом аналізуються документи річної фінансової звітності ПрАТ за 2016 рік. Документи, які підтверджують прямі збитки ПрАТ саме за період листопад-грудень 2016 року (період за який проводився розрахунок збитків ПрАТ за 2016 рік), експертом не досліджено, жодне посилання на регістри бухгалтерського обліку у дослідженні відсутнє. Також відсутні посилання на «Звіти про доходи та витрати страховика» та інші документи бухгалтерського обліку ПрАТ, які перелічені у вступній частині висновку. Внаслідок зазначеного, висновки щодо документального підтвердження «Розрахунку розміру прямих та побічних збитків (втрачена вигода) по ПрАТ» викликають сумнів. Балансова вартість акцій не може розглядатися як вартість, за якою доцільно придбавати акції на ринку, а може розглядатися виключно як вартість, за якою ці акції мають фігурувати в бухгалтерській звітності, оскільки це довідкова величина, що характеризує вартість чистих активів, яка припадає на одну просту акцію. При порівнянні ринкової та балансової вартості акцій можна виявити, що ринкова ціна може бути як вище, так і нижче балансової. Це пов`язано з тим, що балансова ціна визначається за даними бухгалтерської звітності та є досить стабільною величиною, а ринкова формується під впливом багатьох факторів. Визначення лише балансової ціни акції не дає підстави для висновку щодо знецінення акцій взагалі та отримання збитків від такого знецінення. Лише на підставі проведеного, виходячи з даних фінансової звітності ПрАТ розрахунку, не можливо документально підтвердити збитки від знецінення акцій. Рішенням Дисциплінарної палати від 27 травня 2020 року № 1 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Приймаючи вказане рішення відповідач виходив з того, що судовим експертом інформацію у вступній та дослідницькій частинах висновку від 11 лютого 2020 року № 2935 викладено неповно, що не відповідає вимогам п.п. 4.14, 4.15 Інструкції. Крім того дослідницька частина зазначеного висновку є малоінформативною, не містить повного аналізу дослідження документів та розрахунків, зокрема експерт не уточнив період, який ним досліджувався, що у свою чергу впливає на обґрунтованість зроблених судовим експертом висновків. Членами Дисциплінарної палати також зазначено, що на сьогодні відсутня методика, яка б регламентувала порядок розрахунку недоодержаного прибутку (втраченої вигоди), тому визначити правильність алгоритму проведених судовим експертом ОСОБА_1 розрахунків неможливо. Позивач наполягає на тому, що довідка Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 28 квітня 2020 року складена з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Так, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що відсутність заголовку «Вступ» не впливає на проведене дослідження та сутність самого висновку. Також позивач вважає, що не зобов`язаний у вступній частині зазначати про згрупування постановлених питань і об`єднання їх у висновку. Додатково позивач просить врахувати, що п.п. 2.2, 4.14 Інструкції складаються з окремих підпунктів, проте у довідці від 28 квітня 2020 року не зазначено який з підпунктів п.п. 2.2, 4.14 Інструкції не було дотримано під час складення висновку від 11 лютого 2020 року № 2935. Окрім того скаржник звертає увагу на те, що в довідці від 28 квітня 2020 року відсутні посилання на редакцію Інструкції, що була використана під час аналізу висновку від 11 лютого 2020 року № 2935. Надаючи оцінку зазначеним доводам, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 6 розділу VI Положення метою проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, є перевірка відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз. Відповідно, у довідці від 28 квітня 2020 року зазначено про усі випадки невідповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз. Водночас Дисциплінарною палатою при прийнятті рішення від 27 травня 2020 року № 1 були враховані лише окремі з порушень, зазначених в такій довідці. Враховуючи, що предметом оскарження у цій справі є саме рішення Дисциплінарної палати від 27 травня 2020 року № 1, колегія суддів перевіряє наявність лише тих порушень, які були покладені в основу оскаржуваного рішення та не перевіряє обґрунтованість довідки від 28 квітня 2020 року в цілому. Колегія суддів наголошує на тому, що в рішенні від 27 травня 2020 року № 1 відсутні посилання на порушення вимог п. 2.2 Інструкції в частині повноти дослідження. Натомість Дисциплінарна палата вказала на неможливість визначення правильності алгоритму проведених судовим експертом розрахунків з огляду на відсутність методики, яка б регламентувала порядок розрахунку недоодержаного прибутку (втраченої вигоди). Недотримання вимог п. 4.14 Інструкції, яке полягає у не зазначенні назви вступної частини «Вступ» та п. 4.15 Інструкції, яке полягає у відсутності повного аналізу дослідження документів та розрахунків (зокрема, не уточнено період, який досліджувався), позивачем фактично не заперечується. Інструкція, яка визначає порядок призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень, безумовно є нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності. Перевірка дотримання судовим експертом вимог такої Інструкції під час оформлення висновку, згідно з п. 6 розділу VI Положення, є метою проведення аналізу висновку експерта. У свою чергу п. 13 розділу VI Положення визначає, що ступінь тяжкості вчиненого проступку є одним із критерії для обрання виду дисциплінарного стягнення. Колегія суддів враховує, що недоліки в оформленні висновку від 11 лютого 2020 року № 2935 стали підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Підстав для висновку про неспівмірність виявленого Дисциплінарною палатою порушення та накладеного рішенням від 27 травня 2020 року № 1 стягнення судом не встановлено. Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміст довідки від 28 квітня 2020 року та рішення від 27 травня 2020 року № 1 надають можливість чітко встановити які саме вимоги Інструкції не були дотримані позивачем під час проведення експертизи та оформлення висновку від 11 лютого 2020 року № 2935. Судом першої інстанції також встановлено, що до Міністерства юстиції України надійшов лист ТОВ «Тутковський інтегровані рішення» від 13 січня 2020 року № 13/01-20 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_1 у зв`язку з допущенням ним порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання і висновку судової економічної експертизи від 13 грудня 2019 року № 2911. Дисциплінарна палата на підставі подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя від 21 травня 2020 року прийняла рішення від 01 червня 2020 року № 1 про відкриття дисциплінарного провадження стосовно судового експерта ОСОБА_1 , витребування у нього пояснень та доручення фахівцям Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Київського НДІСЕ) провести аналіз висновку судово-економічної експертизи від 13 грудня 2019 року № 2911 з метою перевірки відповідності такого висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз. Згідно з довідкою Київського НДІСЕ від 11 червня 2020 року під час складання висновку від 13 грудня 2019 року № 2911 позивачем не дотримано вимог п.п. 2.1, 2.3, 4.14 Інструкції, проведено дослідження питань, що не відноситься до компетенції експерта-економіста. В підсумку виявлені недоліки призвели до отримання недостовірного результату. Рішенням Дисциплінарної палати від 02 липня 2020 року № 2 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності відповідно до розділу VI Положення та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва № 1953 за експертними спеціальностями: 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій та 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій на 6 місяців, зобов`язано пройти підготовку за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію. Вказане рішення обґрунтоване тим, що позивачем не дотримано вимоги п.п. 2.2, 4.15 Інструкції, адже у дослідницький частині висновку від 13 грудня 2019 року № 2911 відсутні будь-які розрахунки і дослідження, що свідчить про неповноту проведених досліджень, зокрема, дослідження документів з визначення документально обґрунтованого розміру заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії. В той час як відповідно до п. 2.2 Інструкції на експерта покладається обов`язок, зокрема, особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз`яснити його. У свою чергу згідно з п. 4.15 Інструкції у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань. Позивач наполягає на тому, що довідка Київського НДІСЕ від 11 червня 2020 року складена з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що довідка від 11 червня 2020 року не відповідає зразку, наведеному в додатку 12 до Положення. Водночас, враховуючи, що предметом оскарження у цій справі є рішення Дисциплінарної палати від 02 липня 2020 року № 2, колегія суддів перевіряє наявність лише тих порушень, які були покладені в основу зазначеного рішення та не перевіряє відповідність довідки від 11 червня 2020 року вимогам Положення в цілому. Обґрунтованих доводів, які б спростовували висновок Дисциплінарної палати про неповноту проведених досліджень з огляду на відсутність у дослідницький частині висновку від 13 грудня 2019 року № 2911 будь-яких розрахунків і дослідження, позивачем не наведено. Позивач вказує на відсутність у довідці від 11 червня 2020 року відомостей про кваліфікацію судового експерта за експертними спеціальностями, що проводив аналіз висновку від 13 грудня 2019 року № 2911. Відповідно до п. 7 розділу VI Положення аналіз висновку здійснюють судові експерти, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, що підлягає аналізу, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи. Дослідивши довідку від 11 червня 2020 року, колегія суддів встановила, що вона містить інформацію про проведення аналізу висновку Маркіною Оксаною , яка має вищий кваліфікаційний клас судового експерта, має стаж експертної роботи з 2002 року. Також довідка містить реквізити свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта. Колегія суддів наголошує на тому, що вказуючи на відсутність у довідці від 11 червня 2020 року відомостей про кваліфікацію судового експерта за експертними спеціальностями, позивач не надав доказів того, що аналіз висновку від 13 грудня 2019 року № 2911 було проведено експертом, який має іншу експертну спеціальність ніж та, за якою складено висновок. Порушення вимог п. 7 розділу VI Положення під час проведення аналізу висновку від 13 грудня 2019 року № 2911 та складення довідки від 11 червня 2020 року позивачем не доведено та судом не встановлено. Інші порушення, які, на думку позивача, були допущені під час оформлення довідки від 11 червня 2020 року безпосередньо не стосуються висновку про не дотримання судовим експертом ОСОБА_1 вимоги п.п. 2.2, 4.15 Інструкції. Визначальним для вирішення цієї справи є те, що зміст довідки від 11 червня 2020 року та рішення від 02 липня 2020 року № 2 надають можливість чітко встановити які саме вимоги Інструкції не були дотримані позивачем під час проведення експертизи та оформлення висновку від 13 грудня 2019 року № 2911, а наявність відповідність порушено не спростована під час розгляду справи в суді. Також позивач вказує на невідповідність рішень Дисциплінарної палати від 27 травня 2020 року № 1 та від 02 липня 2020 року № 2 вимогам п.п. 11, 13 розділу VI Положення. Разом з тим зазначені доводи ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час дослідження змісту рішень від 27 травня 2020 року № 1 та від 02 липня 2020 року № 2, копії яких приєднані до матеріалів справи. Зазначені рішення містять у собі інформацію, передбачену п. 11 розділу VI Положення, у тому числі перелік документів, що розглядались на засіданні, результати перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, встановлені обставин з посиланням на досліджені дисциплінарною палатою ЦЕКК документи, матеріали та пояснення судового експерта, мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу п. 13 розділу VI Положення не встановлює вимог до форми та змісту рішення Дисциплінарної палати. Вказана норма права передбачає, що при обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна палата ЦЕКК повинна врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і результати роботи судового експерта за попередні роки. Позивач наголошує на тому, що в рішенні від 27 травня 2020 року № 1 не відображено ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і результати роботи судового експерта за попередні роки. Колегія суддів наголошує на тому, що п. 13 розділу VI Положення містить перелік обставин, які належить врахувати при обранні виду дисциплінарного стягнення, а не перелік відомостей, що підлягають зазначенню в рішенні Дисциплінарної палати. Як вже зазначалося, рішенням від 27 травня 2020 року № 1 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Підстав вважати, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення обране без урахування критеріїв, передбачених п. 13 розділу VI Положення, позивачем не наведено та судом не встановлено. За змістом апеляційної скарги, позивач погодився з висновком суду першої інстанції про те, що згідно з п. 15 розділу II Положення рішення Комісії за результатами засідання у режимі відеоконференцзв`язку підписується головою та секретарем Комісії. Однак ОСОБА_1 наполягає на тому, що згідно з абз. 2 пп. 4 п. 11 розділу VI Положення рішення дисциплінарної палати має включати резолютивну частину із зазначенням прізвищ та ініціалів членів Дисциплінарної палати, які брали участь у засіданні. Відповідно до абз. 2 пп. 4 п. 11 розділу VI Положення рішення дисциплінарної палати дійсно має включати резолютивну частину із зазначенням прізвищ, ініціалів та підписів членів Дисциплінарної палати, які брали участь у засіданні. Резолютивна частина оскаржуваних рішень не містить прізвищ та ініціалів членів Дисциплінарної палати, які брали участь у засіданні. Водночас така інформація міститься у вступній частині рішень від 27 травня 2020 року № 1 та від 02 липня 2020 року №

2. Під час розгляду і вирішення справи колегія суддів виходить із того, що положення абз. 2 пп. 4 п. 11 розділу VI Положення та п. 15 розділу II Положення належить застосовувати у сукупності. Згідно з п. 15 розділу II Положення рішення палати ЦЕКК за результатами засідання у режимі відеоконференцзв`язку підписується головою та секретарем палати ЦЕКК. Враховуючи, що оскаржувані рішення прийняті за результатами засідання у режимі відеоконференцзв`язку, вони містять прізвища, ініціали та підписи голови та секретаря Дисциплінарної палати, як це передбачено п. 15 розділу II Положення. У свою чергу абз. 2 пп. 4 п. 11 розділу VI Положення підлягає застосовування в тому випадку, якщо рішення належить підписувати усім членам Дисциплінарної палати, які брали участь у засіданні. Прийняття рішення за результатами засідання у режимі відеоконференцзв`язку виключає необхідність не лише підписання такого рішення усіма членами Дисциплінарної палати, які брали участь у засіданні, а й необхідність зазначення у резолютивній частині рішення їхніх прізвищ та ініціалів. Стосовно доводів апеляційної скарги з приводу неправомірності оскаржуваних рішень Дисциплінарної палати з мотивів незаконності правової підстави їх прийняття колегія суддів вважає необхідним зазначити, що зазначена підстава позову вперше була висловлена позивачем у письмовій заяві під назвою «Додаткові письмові пояснення щодо протиправності рішень відповідача», яка надіслана до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку 16 серпня 2021 року та зареєстрована в суді 17 серпня 2021 року. До матеріалів справи вказані додаткові пояснення приєднані після рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року. Направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд наголосив на тому, що суд апеляційної інстанції не перевірив дотримання позивачем вимог ч. 1 ст. 47 КАС України при зверненні із заявою про зміну підстав позову. Також Верховний Суд зауважив, що згодом аргументи позивача, які фактично становили нову підставу позову, трансформувалися у доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права у відповідній частині. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою наведені обставини і дав оцінку зазначеним аргументам позивача як доводам апеляційної скарги, зазначивши про правильність висновків суду першої інстанції в цій частині щодо наявності у Дисциплінарної палати права притягувати позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі підзаконного акту, хоча такі висновки в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року відсутні, чим порушив ч. 5 ст. 308 КАС України. Перевіряючи обставини, на які вказав Верховний Суд, колегія суддів враховує, що межі апеляційного перегляду визначені у ст. 308 КАС України. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У свою чергу ч. 5 ст. 308 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо незаконності притягнення його до відповідальності на підставі підзаконного нормативно-правового акту підлягають перевірці судом апеляційної інстанції лише у тому випадку, якщо відповідні доводи були заявлені позивачем як підстава адміністративного позову у встановленому законом порядку. Як раніше зазначалося, вказана підстава позову була відсутні у позовній заяві та вперше викладена позивачем у додаткових письмових поясненнях, що надійшли до суду 17 серпня 2021 року. Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та, відповідно, без проведення першого судового засідання. Згідно з ч. 3 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Положення ч. 1 ст. 47 та ч. 3 ст. 262 КАС України у свій сукупності вказують на те, що позивач мав право змінити підстави позову в цій справі шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі Дисциплінарної палати було відкрите ухвалою суду від 13 серпня 2020 року. Також колегія суддів враховує, що відповідно до розпорядження керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року № 673 було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Патратій О.В. Ухвалою суду від 01 квітня 2021 року справу прийнято до провадження суддею Каракашьян С.К. та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Крім того вказаною ухвалою встановлено нові строки для подання заяв по суті справи. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 мав право подати заяву про зміну підстав позову не пізніше ніж протягом тридцяти днів із дня постановлення ухвали суду від 01 квітня 2021 року. Копію вказаної ухвали представник позивача отримав 19 квітня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим додаткові письмові пояснення, які містили нову підставу позову, були направлені до суду першої інстанції лише 16 серпня 2021 року, тобто після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 47 та ч. 3 ст. 262 КАС України. Такі письмові пояснення приєднані до матеріалів справи після рішення суду від 17 серпня 2021 року та, відповідно, не розглядалися судом першої інстанції. Оскаржуване рішення не містить в собі посилань на додаткові письмові пояснення від 16 серпня 2021 року та висновків за результатами правової оцінки викладених у таких поясненнях підстав позову. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що з огляду на обмеження, встановлені ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати викладені в апеляційній скарзі нові підстави позову, які полягають у тому, що діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, і відповідальність за них можуть визначатися виключно законами України. Отже, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 17 серпня 2021 року та не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач А.М. Горяйнов Судді Л.О. Костюк С.Б. Шелест