Постанова 4855 № 640/18335/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18335/20 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Зуєнка Д.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2021 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 у серпні 2020 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 1 від 27 травня 2020 року, №2 від 02 липня 2020 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинних актів є суб`єктивною позицією членів палати, їх окремою думкою, що не підтверджує та не може підтверджувати порушення позивачем нормативно-правових актів з питань проведення судових експертиз та методик. Водночас позивач стверджує, що не маючи достатніх аргументів та відповідних матеріалів справи, члени палати аргументують свої висновки власними суб`єктивними думками, мотивувальна частина не містить конкретного положення нормативно-правового акту, який порушено позивачем, та суть такого порушення. Також позивач стверджує, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення є довідка Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 28 квітня 2020 року, яка складена з порушенням норм чинного законодавства та не може враховуватися при прийнятті рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача. Іншою підставою позову позивачем визначено те, що рішення дисциплінарної комісії ЦЕКК №1 від 27.05.2020 р. не відповідає вимогам, що зазначені у п. 11 розділу VI Порядку розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затверджене наказом Міністерства юстиції України 03.03.2015 № 301/5, а на засіданні та при прийнятті рішення дисциплінарною палатою ЦЕКК не було досліджено та розглянуто усі документи, зокрема, документи, якими підтверджується позиція позивача, та не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини вчинення проступку та результати роботи судового експерта за попередні роки. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваних рішень, оскільки експерти, які проводили аналізи висновків судово-економічних експертиз № 2935 № 2911, конкретно вказали на порушення вимог Інструкції, що недотримав позивач під час проведення експертиз. Також суд вказав, що відповідач прийняв оскаржувані рішення з урахуванням обставин справи та з дотриманням балансу між порушенням та мірою покарання. Крім того, неналежне складання позивачем висновків підтверджується довідками експертів двох різних експертних установ, і жодною нормою чинного законодавства не передбачено можливості суду здійснювати рецензування висновків експерта. Позивач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що відповідач застосував до позивача вид дисциплінарної відповідальності, який визначений не законом України, а нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України, що не відповідає пункту 22 статті 92 Конституції України з урахуванням тлумачення, наданого Конституційним Судом України в Рішенні від 30.05.2001 №7-рп/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб). Також скаржник вказує, що суд першої інстанції належним чином не оцінив довідки Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 28 квітня 2020 року та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.06.2020 на відповідність вимогам чинного законодавства України, оскільки довідки не містять усієї обов`язкової інформації, яка передбачена додатком 12 до Положення. Крім того, скаржник зазначає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають абз. 2 п.п.4 п.11 розділу VІ Положення, оскільки у резолютивній частині рішень не зазначені усі члени дисциплінарної палати ЦЕКК, які брали участь в засіданні. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу рішенням Центральної експертної-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 06 липня 2018 року присвоєно (підтверджено) кваліфікацію судового експерта з правом проведення економічних експертиз за спеціальністю: 11.1 - Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; 11.2 - Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; 11.3 - Дослідження документів фінансово-кредитних операцій. Позивачу видано свідоцтво №1953 від 06 липня 2018 року, яке дійсне до 06 липня 2021 року. Позивач працює та здійснює експертну діяльність у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Київська незалежна судово-експертна установа». До Міністерства юстиції України надійшов лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 02.03.2020 № 1458/11-5 щодо порушення питання дисциплінарної відповідальності стосовно позивача у зв`язку з можливими допущеннями ним порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання висновку судово-економічної експертизи від 11.02.2020 № 2935 (далі - висновок № 2935). 09.04.2020 на засідання Комісії на підставі подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. від 20.03.2020 винесено питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно позивача. 27 травня 2020 року дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення №1 від 27.05.2020, відповідно до якого позивач притягнений до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Також з матеріалів справи вбачається, що до Міністерства юстиції України надійшов лист ТОВ «Тутковський інтегровані рішення» від 13.01.2020 № 13/01-20 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у зв`язку з допущеннями ним порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання і висновку судової економічної експертизи від 13.12.2019 № 2911 (далі - висновок № 2911). 01.06.2020 на засідання Комісії на підставі подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя від 21.05.2020 винесено питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно позивача. 2 липня 2020 року дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення №2 від 02.07.2020, яким відповідно до розділу VI Положення позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва № 1953 на 6 місяців, зобов`язано позивача пройти підготовку за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію. Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке. Правовий статус судового експерта визначається Законом України «Про судову експертизу» 25.02.1994 № 4038-XII. Згідно з частиною третьою статті 17 цього Закону порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України. Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5 затверджено Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, відповідно до якого, ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України. Вказаним положенням визначено організаційні засади, завдання та порядок діяльності Комісії. Основними завданнями ЦЕКК серед іншого, є розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів. Відповідно до пункту 1 розділу VII Положення атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Отже, порядок притягнення судових експертів до дисциплінарної відповідальності та підстави, відповідно до яких виноситься питання на розгляд Комісії, визначено Положенням № 301/5. Відповідно до пункту 3, 4, 5, 6 розділу VI Положення № 301/5, підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, на який покладено функції організаційно-управлінського та науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності, до якого додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, зокрема, акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника науково-дослідних установ судових експертиз (далі - НДУСЕ), а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку. За результатами розгляду подання та доданих до нього документів, Комісія приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; відкрити дисциплінарне провадження. У разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) дисциплінарної палати Комісії або НДУСЕ. За наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта Комісія приймає одне з таких рішень: притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності (пункт 10 Положення). Як зазначалось, до Міністерства юстиції України надійшов лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 02.03.2020 № 1458/11-5 щодо порушення питання дисциплінарної відповідальності стосовно позивача у зв`язку з можливими допущеннями ним порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання висновку судово-економічної експертизи від 11.02.2020 № 2935 (далі - висновок № 2935). 09.04.2020 на засідання Комісії на підставі подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. від 20.03.2020 було винесено питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно позивача. За результатом розгляду питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 . Комісія від 09.04.2020 № 3 вирішила відкрити дисциплінарне провадження стосовно судового експерта ОСОБА_1 , витребувати у нього пояснення та з метою перевірки відповідності висновку № 2935 вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності й методикам проведення судових експертиз доручити фахівцям Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Харківський НДІСЕ) провести аналіз Висновку № 2935. Відповідно до наданої довідки Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 28 квітня 2020 року (а.с. 29-45, т.3), за результатами проведеного аналізу висновку № 2935, висновок складено з недотриманням вимог пунктів 2.2, 4.14 Інструкції № 53/5. Зокрема, у вступній частині висновку не зазначено назву вступної частини «Вступ». Водночас, пунктом 4.14 вказаної Інструкції передбачено, що висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (висновки)). Експерт при дослідженні застосував метод документальної перевірки та порівняння відповідно до експертних методик за реєстраційним кодом 11.0.22 «Вирішення судово-економічною експертизою питань щодо спричинення збитків», 11.0.08 «Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз». Послідовність викладення дослідження є логічним, окремі етапи дослідження взаємопов`язані, дотримано термінологічну точність в описуванні ходу та результатів дослідження. Дослідження викладено з посиланням на документи фінансової звітності ПрАТ, законодавчі та нормативні акти. Слід зазначити, що у дослідницькій частині висновку двічі повторюються цитати вимог одних і тих самих нормативних актів та статуту ПрАТ, що є недоречним. Відповідно до даних, наведених у висновку експерта, «Розрахунок розміру прямих та побічних збитків (втрачена вигода) по ПрАТ» проведено за період з листопада 2016 по 31 грудня 2018. При цьому, в ході дослідження експертом аналізуються документи річної фінансової звітності ПрАТ за 2016 рік. Документи, які підтверджують прямі збитки ПрАТ саме за період листопад-грудень 2016 року (період за який проводився розрахунок збитків ПрАТ за 2016 рік), експертом не досліджено, жодне посилання на регістри бухгалтерського обліку у дослідженні відсутнє. Також відсутні посилання на «Звіти про доходи та витрати страховика» та інші документи бухгалтерського обліку ПрАт, які перелічені у вступній частині висновку. Внаслідок зазначеного, висновки щодо документального підтвердження «Розрахунку розміру прямих та побічних збитків (втрачена вигода) по ПрАТ» викликають сумнів. Балансова вартість акцій не може розглядатися як вартість, за якою доцільно придбавати акції на ринку, а може розглядатися виключно як вартість, за якою ці акції мають фігурувати в бухгалтерській звітності, оскільки це довідкова величина, що характеризує вартість чистих активів, яка припадає на одну просту акцію. При порівнянні ринкової та балансової вартості акцій можна виявити, що ринкова ціна може бути як вище, так і нижче балансової. Це пов`язано з тим, що балансова ціна визначається за даними бухгалтерської звітності та є досить стабільною величиною, а ринкова формується під впливом багатьох факторів. Отже, визначення лише балансової ціни акції не дає підстави для висновку щодо знецінення акцій взагалі та отримання збитків від такого знецінення. Враховуючи наведене, лише на підставі проведеного, виходячи з даних фінансової звітності ПрАТ, розрахунку не можливо документально підтвердити збитки від знецінення акцій. На засіданні ЦЕКК визначено, що дослідницька частина Висновку № 2935 малоінформативна, не містить повного аналізу дослідження документів та розрахунків, позивач не уточнив період, який ним досліджувався, що у свою чергу впливає на обґрунтованість зроблених судовим експертом висновків. Крім того, членами Комісії зазначено, що на сьогодні відсутня методика, яка б регламентувала порядок розрахунку недоодержаного прибутку (втраченої вигоди), тому, визначити правильність алгоритму проведених судовим експертом позивачем розрахунків неможливо. У зв`язку з цим, дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення №1 від 27.05.2020 p., відповідно до якого позивач притягнений до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Також з матеріалів справи вбачається, що до Міністерства юстиції України надійшов лист ТОВ «Тутковський інтегровані рішення» від 13.01.2020 № 13/01-20 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у зв`язку з допущеннями ним порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання і висновку судової економічної експертизи від 13.12.2019 № 2911 (далі - висновок № 2911). 01.06.2020 на засідання Комісії на підставі подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя від 21.05.2020 винесено питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 . За результатом розгляду питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно позивача комісія вирішила відкрити дисциплінарне провадження стосовно судового експерта ОСОБА_1 , витребувати у нього пояснення та з метою перевірки відповідності висновку № 2911 вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз доручити фахівцям Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Київський НДІСЕ) провести аналіз висновку № 2911. Згідно з наданою Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз довідкою від 11.06.2020р. (а.с. 102-103, т. 3), за результатами проведеного аналізу висновку № 2911, під час складання висновку № 2911 позивачем не дотримано вимог пунктів 2.1, 2.3, 4.14 Інструкції, проведено дослідження питань, що не відноситься до компетенції експерта-економіста, виявлені недоліки в кінцевому випадку призвели до отримання недостовірного результату. Виходячи з пояснень та заперечень, наданих позивачем комісією зазначено, що у дослідницькій частині висновку № 2911 відсутні будь-які розрахунки і дослідження, що свідчить про неповноту проведених досліджень, зокрема, дослідження документів з визначення документально обґрунтованого розміру заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії. З огляду на викладене, комісією встановлено, що позивач не дотримався: пунктів 2.2, 4.15 Інструкції, зокрема, щодо проведення повного дослідження, адже відповідно до пункту 2.2 Інструкції на експерта покладаються такі обов`язки, з-поміж іншого, особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз`яснити його; та пункту 4.15 - у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань. У зв`язку з цим, дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення №2 від 02.07.2020 p., яким відповідно до розділу VI Положення позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосувано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва № 1953 за експертними спеціальностями: 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій на 6 місяців, зобов`язано позивача пройти підготовку за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваних рішень, оскільки експерти, які проводили аналізи висновків судово-економічних експертиз № 2935 № 2911, конкретно вказали на порушення вимог Інструкції, що недотримав позивач під час проведення експертиз. Щодо доводів скаржника про те, що відповідач застосував до позивача вид дисциплінарної відповідальності, який визначений не законом України, а нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України, що не відповідає пункту 22 статті 92 Конституції України з урахуванням тлумачення, наданого Конституційним Судом України в Рішенні від 30.05.2001 №7-рп/2001, то колегія суддів їх відхиляє, з огляду на таке. Статтею 14 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності. Як зазначалось, діяльність Комісії регулюється Положення № 301/5. Відповідно до вимог розділу II «Організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України» Положення ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України, основними завданнями якого, зокрема, є розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, що не є працівниками державних спеціалізованих експертних установ. Отже, спеціальним державним органом, який забезпечує розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, що не є працівниками державних спеціалізованих експертних установ є Центральна експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України. Розгляд питань дисциплінарної відповідальності судового експерта включає з`ясування усіх обставин стверджуваного порушення, їх оцінку, визначення усіх елементів складу дисциплінарного правопорушення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та обрання конкретного її виду та міри. Ці питання перебувають у виключній компетенції Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України. Водночас, оцінюючи обставини, Комісія має право на власний розсуд визначити вид і зміст рішення, яке приймається. Такі повноваження Комісії є дискреційними. Відповідно до п. 10 Положення № 301/5 за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта комісія приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності; 3) припинити дисциплінарне провадження. Пунктом 12 Положення № 301/5 передбачено, що до судових експертів можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) призупинення дії Свідоцтва (на строк до одного року); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України). Отже, оскільки питання оцінки дій експерта для цілей притягнення його до дисциплінарної відповідальності належить до дискреційних повноважень Комісії, яка під час застосування відповідних видів дисциплінарних стягнень керується Положенням № 301/5, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що притягуючи експерта до відповідальності на підставі Положення № 301/5, Комісія мала таке право, а тому діяла правомірно та в межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством України. Крім того, станом на час ухвалення оскаржуваних рішень Положення № 301/5 у судовому порядку не скасовувалось та нечинним не визнавалось. Також колегія суддів відхиляє аргумент скаржника про те, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають абз. 2 п.п.4 п.11 розділу VІ Положення, оскільки у резолютивній частині рішень не зазначені усі члени дисциплінарної палати ЦЕКК, які брали участь в засіданні, з огляду на та, що засідання дисциплінарної Комісії 27.05.2020 та 02.07.2020 відбулись у режимі відеоконференцзв`язку, тому оскаржувані рішення підписані головою та секретарем Комісії у порядку, визначеному пунктом 15 розділу II Положення № 301/5. Крім того, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, який ухвалюючи постанову від 22.05.2020 у справі №825/2328/16 вказав, що «саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом... Суд зауважує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Отже, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.» Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач прийняв оскаржувані рішення з урахуванням обставин справи та з дотриманням балансу між порушенням та мірою покарання. Крім того, неналежне складання позивачем висновків підтверджується довідками експертів двох різних експертних установ, і жодною нормою чинного законодавства не передбачено можливості суду здійснювати рецензування висновків експерта. Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає з підстав, наведених вище. Аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2021 року. Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді: О.Є. Пилипенко Я.М. Собків