Постанова 4851 № 548/2501/21

Головуючий І інстанції: Старокожко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2022 р. Справа № 548/2501/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача адвоката Книша Сергія Івановича на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23.12.2021, вул. Карла Маркса, 82, м. Хорол, Полтавська область, 37800 по справі № 548/2501/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд скасувати постанову ВМ № 00000316 від 18.10.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.132-1 КУпАП. Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 23.12.2021р. в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представником позивача адвокатом Книшем С.І. подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає, що суд першої інстанції неправильно дослідив докази, а висновки - не відповідають обставинам справи. Вказує, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які підтверджують факт перевищення нормативних параметрів транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 . Посилається на те, що ознайомившись з фото та відеозаписом на оскаржуваній постанові можна стверджувати, що вони не доводять факт порушення позивачем п. 22.5 ПДР, оскільки на них відсутня інформація, яка встановлює факт та обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме: тип транспортного засобу; фактична маса (вага) транспортного засобу; вага (маса) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами; навантаження на осі транспортного засобу; допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів. Зазначені докази (фото та відео) підтверджують лише рух транспортного засобу позивача за адресою М-22, км 74+810, Полтавська обл. і не підтверджують порушення позивачем п. 22.5 ПДР. Вказує, що за відсутності цих даних не можливо встановити об`єктивну сторону адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, величина якої обчислюється шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, а також перевірити правильність розрахунку розміру штрафу. Зазначає, що інших доказів відповідачем на підтвердження перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм транспортним засобом, який належить позивачу, не надано. А отже, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм транспортним засобом, який належить позивачу, відповідачем не доведено та не підтверджено, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП в діях позивача. В свою чергу, вказує, що позивачем на підтвердження дотримання встановлених законодавством габаритно-вагових норм надано належні та допустимі докази, а саме товарно-транспортну накладну № 00000058526 від 14.10.2021 (міститься в матеріалах справи), з якої слідує, що 14.10.2021 м. Кременчук було завантажено сідловий тягач з д.н.з. НОМЕР_1 , вантажем В МЕЖАХ нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР (36,27 т не перевищує 40 т). Таким чином, відсутність належних доказів вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є безумовною підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки не було доведено обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення. Також зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, Порядку № 1174 та Інструкції 512, оскільки не містить опис обставин, встановлених під час розгляду справи, а саме: повну масу транспортного засобу; смуги руху; напрямок руху; марка, модель, державний номерний знак причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв; категорія транспортного засобу; тип транспортного засобу; ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі; допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Також зазначає, що перевізник, якому ОСОБА_2 передав в володіння транспортний засіб, зобов`язаний був внести відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача, а ОСОБА_2 не наділений такими повноваженнями щодо звернення із відповідною заявою до уповноважених органів і він не може нести відповідальність за дії орендаря. Окрім того, зафіксоване адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП було вчинено під час надання господарських послуг з перевезення вантажу спеціальним суб`єктом - перевізником, що підтверджується товарно-транспортною накладною, договором оренди транспортних засобів. Тобто, виходячи з правової природи правопорушення щодо перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, адміністративну відповідальність за вчинене перевізником правопорушення має нести уповноважена ним особа, тобто належний користувач. Вказує, що судом першої інстанції не досліджено питання щодо достовірності результатів вимірювання дорожніх транспортних засобів в русі та введення технічного засобу в експлуатацію. На підставі вищевикладеного, просить рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23.12.2021 року по справі № 548/2501/21 скасувати повністю. Ухвалити нове судове рішення, яким скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00000316 від 18.10.2021, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті відносно ОСОБА_2 , і закрити справу про адміністративне правопорушення. Від представника відповідача, до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 14.10.2021 о 10 год 41 хв за адресою М-22. км 74+810. Полтавська область, зафіксовано транспортний засіб DAF FT 95 XF 430, д.н.з. НОМЕР_2 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 12.9 % (7,572 т). За результатами фіксації в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті винесено постанову ВМ № 00000316 від 18.10.2021, якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. що підтверджується копією вказаної постанови. З товарно-транспортної накладної від 14.10.2021 вбачається, що транспортний засіб DAF FT 95 XF 430, д.н.з. НОМЕР_3 , який використовувався автомобільним перевізником ПП «Хорольська спілка перевізників», 14.10.2021 рухався від м. Кременчук до м. Полтави під керуванням водія ОСОБА_3 , з вагою нетто 18,94 т, загальна вага - 34.04 т. Копіями акту прийняття робіт з поточного середнього ремонту від 07.10.2021. сертифікату перевірки типу від 13.04.2021 та сертифікату відповідності від 18.06.2021 підтверджується встановлення елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на 74+810 автомобільної дороги державного значення М-22 Полтава-Олександрія, відповідність встановленого приладу для зважування транспортних засобів WAGA WIM-35 зав. № 1 застосованим вимогам технічного регламенту та стандартам ДСТУ. Прилад призначений для визначення маси транспортного засобу, навантаження на вісь та на групу осей упродовж його проїзду через вантажоприймальний пристрій ваг. З проекту дорожніх об`єктів зазначеної ділянки автодороги вбачається, що знаки 5.70 "Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху встановлені на 74+810 автомобільної дороги державного значення М-22 Полтава-Олександрія. З листа Державного агенства автомобільних доріг України від 03.1 1.2021 слідує, що майданчик зважування в русі WIM07 було споруджено на км 74+810 автомобільної дороги державного значення М-22 Полтава-Олександрія в межах с. Підгорівка у 4-му кварталі 2020. станом на 01.11.2021 зазначений майданчик знаходиться в зоні дії дорожніх знаків 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху» з табличками 7.2.1 «Зона дії» (3 км), які були встановлені на під`їзді до с. Підгорівка з боку м. Полтава на км 72+500 (праворуч) та з боку м. Кременчук на км 75+500 (ліворуч) у 1-му кварталі 2019 року. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відповідно складання постанови уповноваженим органом про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за рух транспортним засобом DAF FT 95 XF 430, д.н.з. НОМЕР_3 , з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм є правомірним. Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. За приписами п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Частиною 2 ст. 132-1 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Відповідно до п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення. Відповідальність за частиною 2 статті 132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Санкція частини 2 статті 132-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Як видно зі змісту статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з частиною 4 статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частинами 2, 3, 4 статті 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. При вирішенні справи судом враховується, що фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту «WAGA» WIM35, який відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 №94, що підтверджено сертифікатом відповідальності, сертифікатом перевірки типу, а також експертним висновком. Оцінюючи доводи представника позивача щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, у зв`язку з неналежним суб`єктом адміністративної відповідальності, яким є користувач транспортного засобу ПП «Хорольська спілка перевізників», а не власник ОСОБА_2 , суд виходить з наступного. Так, з матеріалів справи вбачається, і це не заперечується позивачем, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу сідлового тягача DAF FT 430, д.н.з. НОМЕР_4 . Разом з тим, вказаний транспортний засіб з 31.05.2019 переданий та перебуває у користуванні іншої особи, а саме приватного підприємства «Хорольська спілка перевізників» згідно договору оренди (суборенди) транспортних засобів від 31.05.2019. Частиною 1 ст. 14-3 КУпАП визначені суб`єкти адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, якими можуть бути фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а також належний користувач транспортного засобу, за умови, що відомості про такого користувача внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Разом з тим, позивач не надав суду доказів того, що відомості про ПП «Хорольська спілка перевізників» як належного користувача транспортного засобу DAF FT 430, д.н.з. НОМЕР_4 внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. За таких обставин адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортним засобом DAF FT 430, д.н.з. НОМЕР_4 , автомобільними дорогами покладається на власника сідлового тягача ОСОБА_2 . Разом з тим, за умови наявності користувача вказаного транспортного засобу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 279-7 КУпАП, позивач не був позбавлений можливості звільнитись від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили ПП «Хорольська спілка перевізників», як особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася б особисто до Держаної служби України з безпеки на транспорті із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. З огляду на те, що ні сторона позивача, ні сторона відповідача не надала суду інформації про відповідне звернення належного користувача до уповноваженого органу за фактом перевищення 14.10.2021 встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортного засобу DAF FT 430, д.н.з. НОМЕР_4 , та з урахуванням того, що позивачем не надано суду відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів про внесення належного користувача вказаного транспортного засобу, суд приходить до висновку про те, що ПП «Хорольська спілка перевізників» не є належним користувачем транспортного засобу DAF FT 430, д.н.з. НОМЕР_4 , в розумінні ч. 1 ст. 14-3 КУпАП. Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків. Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, до суду позивачем було надано копію постанови серія ВМ № 00000316 від 18.10.2021. Відповідачем доказів в обґрунтування прийняття оскаржуваної постанови до суду не надано, в тому числі витягу з системи «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі». Таким чином, відповідачем не подано будь-яких доказів щодо вимірювання фактичного навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу позивача, та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів. Колегія суддів зазначає, що у суду відсутні додаткові обов`язки досліджувати докази, які не були надані до суду відповідачем, в тому числі шляхом дослідження офіційних веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланням. З урахуванням зазначеного, доводи відповідача стосовно правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності є не обґрунтованим. Тобто, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування. Зазначене, на думку колегії суддів, є достатньою підставою для задоволення позову та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, серії ВМ № 00000316 від 18.10.2021. За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено перевищення позивачем нормативних параметрів зазначених у п. 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 12,9 % (7,572 т). З урахуванням вищезазначеного, відсутність належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, доводи відповідача стосовно правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим. Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245). Враховуючи вищенаведене, відсутності належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, інші доводи сторін щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваної постанови, з урахуванням відсутності належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не впливають на вирішення справи по суті. Виходячи з вищевказаного, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до вимог 293 КУпАП та ч. 3 ст. 286 КАС України. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно пункту 3 Розділу II Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021 (далі Інструкція), постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. Відповідно до абзацу 3 пункту 8 Розділу II Інструкції (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови), постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт. Отже, форма постанови про адміністративне правопорушення повинна відповідати формі згідно Додатку №1 Інструкції (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови). Згідно вказаного Додатку №1 у постанові зазначаються: - дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; - марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги; - суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; - назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер. Відповідно форма і зміст постанови повинна відповідати Додатку №1, як визначає вказана Інструкція. Згідно пунктів 1, 2 Розділу II Інструкції (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови), уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті. Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до пункту 3 Розділу II Інструкції (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови), під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно пункту 8 Розділу II Інструкції (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови) , винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Відповідно до пункту 3 Розділу IV Інструкції (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови), винесені уповноваженими посадовими особами постанови, роздруковані на паперових бланках, обліковуються в автоматичному режимі з використанням засобів системи в Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Всупереч вимогам Інструкції в оскаржуваних постановах не міститься наступної інформаці: опис обставин, встановлених під час розгляду справи, а саме: повну масу транспортного засобу; смуги руху; напрямок руху; марка, модель, державний номерний знак причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв; категорія транспортного засобу; тип транспортного засобу; ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі; допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Як встановлено судом, оскаржувана постанова містять масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак відповідачем належним чином не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження, зазначеному розміру перевищення навантаження визначеному в тоннах. Таким чином, оскаржувана постанова серія ВМ №00000316 від 18.10.2021 не містить даних, які мали бути в ній відображені у відповідності до вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021 (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови). Тобто колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова серія ВМ №00000316 від 18.10.2021 не відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021 (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови), яка зареєстрована Міністерством юстиції України та була обов`язковою до застосування. За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що 18.10.2021 транспортний засіб DAF FT 430, д.н.з. НОМЕР_4 , належний на праві власності позивачу, допустив рух із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, що відповідає об`єктивній стороні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. З урахуванням вищезазначеного, відсутність належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, доводи відповідача стосовно правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим. Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245). Враховуючи вищенаведене, відсутності належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, інші доводи сторін щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваної постанови, з урахуванням відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не впливають на вирішення справи по суті. Виходячи з вищевказаного, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до вимог 293 КУпАП та ч. 3 ст. 286 КАС України. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову. Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом, згідно оригіналу квитанції №0.0.2344146646.1, яка міститься в матеріалах справи , сплатив судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп. При подачі апеляційної скарги, згідно квитанції № 5509960604247940 від 24.01.2022р., яка міститься в матеріалах справи, сплачено судовий збір в сумі 681 грн. 00 коп. Всього, з урахуванням того, що позов задоволено, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в сумі 1135 грн. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача адвоката Книша Сергія Івановича - задовольнити. Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23.12.2021 по справі № 548/2501/21 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скасувати постанову серії ВМ № 00000316 від 18.10.2021 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1, про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. та закрити провадження по адміністративній справі. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов`язаннями Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_2 1135 грн. 00 коп. витрати по сплаті судового збору. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов