Постанова Одеський апеляційний суд № 495/10157/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/5847/22 Справа № 495/10157/16-ц Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю. Доповідач Дришлюк А. І. Категорія 57 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.08.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне територіальне управління юстиції в Одеській області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про повернення малолітньої дитини до Республіки Італія,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом про повернення малолітньої дитини до Республіки Італія (т. 1, а.с. 1-2). Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2021 року було призначено по справі судову психологічну експертизу. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом не взято до уваги той факт, що зазначенні питання вже досліджувалися судом Італійською Республіки та відповідно ухвалено рішення від 18.02.2020 року по справі № 51748/18 відповідно до якого вирішено позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , передати малолітнього сина під опіку батька, який проживає в АДРЕСА_1 та доручити компетентним соціальним службам забезпечити відносини дитини з матір`ю в Італії шляхом організації спочатку зустрічей під контролем соціальних служб, інформуючи прокурора при суді у справах неповнолітніх міста Риму у разі виявлення випадків щодо поведінки, яка шкодить інтересам дитини. Тобто, апелянт стверджує, що суд Італійської Республіки не тільки вирішив низку спірних питань між Сторонами, а й створив певні умови для повернення дитини до місця постійного проживання. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам. 04 серпня 2022 року сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. 29 липня 2022 від представника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міх Галини Олександрівни надійшла заява про участь в справі в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 липня 2022 року дане клопотання було залишено без розгляду. Інші учасники справи клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції до суду не подавали. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вважав за необхідне клопотання відповідача про призначення судово-психологічної експертизи задовольнити, призначити зазначену експертизу, оскільки з метою забезпечення інтересів малолітнього ОСОБА_5 , з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання (т. 6, а.с. 21). Апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Обставини справи та оцінка апеляційного суду. ОСОБА_2 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 про повернення малолітньої дитини до Республіки Італія. У позові ОСОБА_6 зазначав, що він та відповідач ОСОБА_3 11 лютого 2012 року зареєстрували шлюб. Після укладення шлюбу вони, як подружжя, протягом 4 років постійно проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказував на те, що ОСОБА_3 самостійно змінила постійне місце проживання їхнього сина ОСОБА_7 з Республіки Італія на Республіку Україна без урахування інтересів дитини, його, як батька дитини. Позивач повідомив, що згоди на постійне проживання дитини в Україні він не давав, а також вважає, що питання про піклування Джуліо між батьками повинні вирішуватися лише після повернення до Республіки Італія (т. 1, а.с. 1-2). В ході розгляду даної справи, відповідач ОСОБА_3 подала клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, в обґрунтування якого зазначила, що її дитина ОСОБА_5 постійно проживає на законних підставах в Україні, має тісні соціальні зв`язки, відвідує навчальний заклад, за дитиною здійснюється медичний догляд, у дитини є свої друзі, захоплення, дитина має сталі сімейні зв`язки, в неї значно покращились функції мовлення, дитина вважає своє місце проживання постійним, комфортним та місцем проживання своєї родини (т. 4, а.с. 117-123). Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2021 року клопотання відповідача було задоволено та призначено по справі судову психологічну експертизу (т. 6, а.с. 20-21). Апелянт, аргументуючи оскарження ухвали суду першої інстанції про призначення судово-психологічної експертизи зазначає, що в матеріалах справи наявне рішення Апеляційного суду м. Рим (палата з розгляду справ неповнолітніх цивільна палата), відповідно до якого вирішено позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , передати малолітнього сина під опіку батька, який проживає в АДРЕСА_1 та доручити компетентним соціальним службам забезпечити відносини дитини з матір`ю в Італії шляхом організації спочатку зустрічей під контролем соціальних служб, інформуючи прокурора при суді у справах неповнолітніх міста Риму у разі виявлення випадків щодо поведінки, яка шкодить інтересам дитини. На думку апелянта, суд Італійської Республіки не тільки вирішив низку спірних питань між Сторонами, а й створив певні умови для повернення дитини до місця постійного проживання, тому просив скасувати оскаржувану ухвалу (т. 6, а.с. 34-35). Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Згідно з ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Так, в матеріалах справи наявний висновок експерта №3/05/18 від 10 серпня 2018 року, наданий на підставі заяви ОСОБА_2 про проведення психологічної експертизи, за результатами якої надані наступні заключення:

1. Оцінка сімейної ситуації дитиною ( ОСОБА_5 ) має залежність від впливу з боку матері та інших дорослих в силу малолітнього віку дитини та відсутності доступу до батька.

2. Умови виховання батька ( ОСОБА_2 ), особливості його виховної поведінки позитивно впливають на емоційний стан та відчуття благополуччя малолітнього ОСОБА_5 , сприяють його психологічному здоров`ю та розвитку.

3. Особистість батька ( ОСОБА_2 ) характеризується наступними індивідуально-психологічними властивостями: добродушність, проникливість, спеціабельність, дипломатичність, активність, розвинена сила волі, високі інтелектуальні здібності, розвинена внутрішня культура, висока швидкість вирішення практичних завдань, емоційна зрілість, схильність до емпатії, відповідальність. Не встановлено наявності у ОСОБА_2 рис характеру, які б могли негативно впливати на його спілкування з дитиною ( ОСОБА_5 ).

4. ОСОБА_2 з урахуванням його індивідуально-психологічних властивостей, інтелекту, властивостей емоційно-вольової сфери, спрямованості особистості, має необхідні для виховання дитини психолого-педагогічні якості.

5. Виходячи з індивідуально-психологічних особливостей батька ( ОСОБА_2 ) дитини ( ОСОБА_5 ), його виховної концепції, його ставлення до дитини та інших психологічних умов, які були встановлені під час дослідження, розлучення дитини з батьком та будь-яке обмеження у спілкуванні з ним є вкрай негативним фактором для психологічного розвитку дитини.

6. Дитина ( ОСОБА_5 ), відповідно до наданих на дослідження відеозаписів, має виражене позитивне відношення до батька, проте діагностуються наслідки впливу зі сторони найближчого оточення дитини х метою дистанціювати його від батька (залучення дитини до конфлікту лояльності).

7. Для забезпечення найліпших інтересів дитини рекомендується: - налагодження доброзичливого, ввічливого та поважного взаємовідношення між батьком та матір`ю дитини у присутності дитини; - підтримування оточення ОСОБА_5 позитивного уявлення як про матір, так і про батька у свідомості дитини; - утримуватися від будь-яких негативних висловлювань у бік батьків у присутності дитини; - приділення уваги інтимно-особистісному контакту батьків з дитиною; - повноцінне, регулярне та рівне (за часом та змістом) спілкування дитини з обома батьками; - відвідування дитиною психолога, пісочної терапії, творчих гуртків для гармонізації емоційного стану (т. 4, а.с 11-25). Стороною ж відповідача надано до суду Заключення про психоемоційний стан дитини від 26 квітня 2018 року та Протокол спостереження за зустріччю дитини з ( ОСОБА_5 ) з батьком ( ОСОБА_2 ) від 24 квітня 2018 року, з яких вбачається, що:

1. Дитина має підвищену тривожність.

2. Рівень тривожності значно підвищується, перевищуючи гранично допустимі вікові та вітально необхідні межі, в незнайомій обстановці, під час контакту з незнайомими людьми, під час зміни обстановки.

3. ОСОБА_8 здатен опанувати тривогу в присутності значущого дорослого та в знайомій, звичайній обстановці.

4. Хлопчик не включає фігуру батька в картину сім`ї.

5. Думки про батька і, особливо, його перебування в полі зору дитину, викликають у Джуліо тривогу, страх та агресію.

6. Близького емоційного контакту у дитини з батьком немає.

7. Поведінка дитини дає підстави припускати, що хлопчик побоюється контактів з батьком.

8. Батько не має уявлення про створення умов, що будуть безпечними для фізичного благополуччя дитини (т. 4, а.с. 61-66). Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Так, в оскаржуваній ухвалі про призначення судово-психологічної експертизи поставлені для вирішення наступні питання: 1) Який з варіантів проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьками, на даному етапі заподіє найменшої шкоди її психологічному стану? 2) Розрив з ким із батьків для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути причиною найбільш сильної психологічної травми? 3) Чи є доцільним в інтересах дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зміна його місця проживання, з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку? 4) Чи вплине, а якщо «так», то яким чином, зміна умов проживання, виховання та оточення малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його психологічний стан у випадку примусового переміщення дитини до Республіки Італія? 5) Чи існує серйозний ризик того, що переміщення малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Республіки Італія поставить дитину під загрозу заподіяння фізичної чи психічної шкоди або «іншим шляхом створить для дитини не терпиму обстановку»? 6) Чи досягла дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такого віку і рівня зрілості, при якому слід брати до уваги її думку? Відповідно до положень розділу VI Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року (із внесеними відповідними змінами) психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: - індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; - емоційних реакцій та станів; - закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей. Серед орієнтовного переліку питань, що можуть ставитися перед експертом, визначають такі: Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків (зазначити, якщо треба, одного чи обох із них), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини? Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини? Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих? Чи здатна підекспертна особа з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання? Для проведення дослідження орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), надає експерту можливість психологічного обстеження підекспертної особи та матеріали справи. Для проведення психологічної експертизи (з огляду на вік підекспертної особи та виходячи з питань, поставлених перед експертом) експерту необхідно надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості її розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні їй схильності, захоплення, інтереси. За наявності також надаються щоденники, листи, зразки творчості підекспертної особи. Органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про особливості поведінки підекспертної особи у проблемних ситуаціях (конфлікти, покарання, втрати тощо) та свідченням про особливості її емоційного стану в певних обставинах (безпосередньо у момент подій, у час, що передував подіям, а також після їх завершення). Під час проведення психологічної експертизи досліджуються автентичні показання, тобто такі, які не залежать від будь-якого стороннього впливу або примусу. Відповідно до ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. Предметом розгляду даної цивільної справи є повернення малолітньої дитини до Республіки Італія. З урахуванням специфіки та особливостей розгляду даної категорії справ, апеляційний суд наголошує на необхідності дотримання принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, оскільки це є основним предметом батьківського піклування. Згідно з положеннями статтей 9 та 12 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом тривалого проміжку часу проживає на території України, сторонами не заперечується, що їх дитина має певні особливості функцій мовлення, а між батьками хлопчика виник спір. Враховуючи психологічні та фізіологічні особливості дитини, що в першу чергу пов`язані із віковою категорією Арканджелі Джуліо, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необхідності проведення судово-психологічної експертизи, оскільки питання, які ставляться перед експертом, спрямовані на встановлення психо-фізіологічного стану дитини, з`ясування найкращих інтересів дитини, а також обставин, що мають значення для вирішення справи по суті. Щодо доводів апелянта про наявність рішення Апеляційного суду м. Рим колегія суддів зазначає наступне. Згідно зі ст.ст. 12, 13 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей якщо дитина незаконно переміщена або утримується так, як це передбачено статтею 3, і на дату початку процедур у судовому або адміністративному органі тієї Договірної держави, де знаходиться дитина, минуло менше одного року з дати незаконного переміщення або утримування, відповідний орган видає розпорядження про негайне повернення дитини. Судовий і адміністративний орган, навіть у тих випадках, коли процедури розпочаті після сплину річного терміну, про який йдеться в попередньому пункті, також видає розпорядження про повернення дитини, якщо тільки немає даних про те, що дитина вже прижилася у своєму новому середовищі. Незважаючи на положення попередньої статті, судовий або адміністративний орган запитуваної держави не зобов`язаний видавати розпорядження про повернення дитини, якщо особа, установа або інший орган, що заперечує проти її повернення, доведуть, що: a) особа, установа або інший орган, що піклуються про дитину, фактично не здійснювали права піклування на момент переміщення або утримування, або дали згоду на переміщення або утримування, або згодом дали мовчазну згоду на переміщення або утримування; або b) існує серйозний ризик того, що повернення поставить дитину під загрозу заподіяння фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для дитини нетерпиму обстановку. Судовий або адміністративний орган може також відмовити в розпорядженні про повернення дитини, якщо виявить, що дитина заперечує проти повернення і досягла такого віку і рівня зрілості, при якому слід брати до уваги її думку. Оскільки спір по суті даної справи ще не вирішено, а при його вирішенні слід враховувати положення ст.ст. 12, 13 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, що у свою чергу також підтверджує необхідність проведення оскаржуваної судово-психологічної експертизи. Таким чином, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, однак неповною мірою обґрунтував необхідність її призначення, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України, частково задовольняючи апеляційну скаргу, доповнює оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в частині мотивування, в іншій частині залишає без змін. При цьому апеляційний суд звертає увагу суду першої інстанції на необхідність розгляду справи у розумні строки та прийняття всіх необхідних організаційно-правових заходів для швидкого проведення експертизи. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2021 року доповнити в частині мотивування. В іншій частині ухвалу залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк Р.Д. Громік М.М. Драгомерецький