Постанова 4809 № 759/24172/24

ПОСТАНОВА Іменем України 09 жовтня 2025 року м. Кропивницький справа № 759/24172/24 провадження № 22-ц/4809/1458/25 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Чельник О. І., секретар судового засідання Діманова Н. І., учасники справи: позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Київської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2025 року у складі головуючого судді Баранського Д. М. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позову, клопотання про призначення експертизи, заперечень на клопотання і ухвали суду першої інстанції. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просила встановити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 за місцем їх реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття. У січні 2025 року ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просив визначити місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, ОСОБА_3 , який проживає за адресою по АДРЕСА_2 та стягнути з ОСОБА_1 на його користь аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх доходів матері, для утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. 29 січня 2025 року представник ОСОБА_2 адвокат Долженко О. М. подала до суду клопотання, в якому просила призначити у справі судову психологічну експертизу, виконання якої доручити експерту-психологу Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На виконання експертів поставити наступні питання: 1.Які індивідуально-психологічні особливості має малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?; 2.Який психоемоційний стан дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час?; 3.Які індивідуально-психологічні особливості матері ОСОБА_1 ?; 4.Які індивідуально-психологічні особливості батька ОСОБА_3 ?; 5.Яким чином особливості виховної поведінки матері ОСОБА_1 впливають на психологічний розвиток та психоемоційних стан дитини?; 6.Яким чином особливості виховної поведінки батька ОСОБА_3 впливають на психологічний розвиток та психоемоційний стан дитини?; 7.Яке емоційне ставлення (особливості відношення) дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_3 ? До кого з них більш прихильна дитина?; 8.З ким бажає проживати дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю чи батьком? Чим це обумовлено?; 9.В якому місті Києві чи Миргороді більше хоче проживати дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що ОСОБА_2 наполягає на тому, що дитина щиро бажає проживати з ним, а не з позивачкою, дитині затишніше та краще проживати з батьком, а з матір`ю зустрічатись, бачитись та спілкуватись, чому не стане перешкодою. Зазначені обставини якнайкраще можуть бути підтверджені висновком експерта-психолога, у зв`язку з чим заявив дане клопотання (а.с.106-108 том 1). Представник ОСОБА_1 адвокат Тесленко М. С. подав заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судової психологічної експертизи. Зазначив, що 30 січня 2025 року між Київським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 було укладено договір №218/01-25 на проведення експертизи. ОСОБА_1 разом з малолітньою донькою ОСОБА_5 було запрошено на 14 березня 2025 року до КНДІСЕ для проходження дослідження. Також для проходження дослідження було запрошено і батька дитини ОСОБА_2 . На день складення цих заперечень (26 березня 2025 року) висновок експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи ОСОБА_1 не отримала. Після його отримання копія цього висновку буде долучена до матеріалів справи. Вказав, що задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи фактично призведе до проведення повторної експертизи в тій же установі з вирішенням майже аналогічних питань, що є недоцільним. Вважає, що оскільки вже було проведено судову психологічну експертизу та на даний час триває процес отримання її висновку, вирішення питання щодо призначення аналогічної повторної експертизи є передчасним (а.с.15-16 том 2). Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2025 року задоволено клопотання представника первісного відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про призначення у справі судової психологічної експертизи. Призначено повторну судову психологічну експертизу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини; зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини. На вирішення експерта (експертів) поставлено такі питання: 1.Які індивідуально-психологічні особливості має малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?; 2.Який психоемоційний стан дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час? 3.Які індивідуально-психологічні особливості матері ОСОБА_1 ? 4.Які індивідуально-психологічні особливості батька ОСОБА_3 ? 5.Яким чином особливості виховної поведінки матері ОСОБА_1 впливають на психологічний розвиток та психоемоційних стан дитини? 6.Яким чином особливості виховної поведінки батька ОСОБА_3 впливають на психологічний розвиток та психоемоційний стан дитини? 7.Яке емоційне ставлення (особливості відношення) дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_3 ? До кого з них більш прихильна дитина? 8.З ким бажає проживати дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю чи батьком? Чим це обумовлено? 9.В якому місті Києві чи Миргороді більше хоче проживати дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Проведення судової психологічної експертизи доручено експерту (експертам) Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Сім`ї Броцьких, 6, м. Київ, 03057). Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції керувався тим, що для вирішення питань, що є предметом клопотання потрібні спеціальні знання, зважаючи на предмет та підставу первісного та зустрічного позовів, зміст клопотання про призначення експертизи та його підстави, пояснення сторін та їх представників з приводу призначення експертизи. Суд вказав, що з матеріалів справи слідує, що первісною позивачкою за її особистою заявою від 08 січня 2025 року проведено судову психологічну експертизу, про що надано висновок експерта № 47/25-27 від 26 травня 2025 року. Цим висновком експерта частково вирішено питання, які первісний відповідач просить поставити експерту у своєму клопотанні про призначення судової експертизи. Зі змісту висновку експерта № 47/25-27 від 26 травня 2025 року відомо, що документи для проведення судової експертизи надавались виключно первісною позивачкою ОСОБА_1 . У свою чергу первісному відповідачеві ОСОБА_3 , листом від 26 травня 2025 року № 1309/585-14-25/27, відмовлено у приєднанні наданих особисто ним додаткових матеріалів для проведення експертизи за заявою ОСОБА_1 від 8 січня 2025 року, оскільки всі матеріали надаються виключно тією особою, яка доручила проведення експертизи. Отже, експертом під час надання висновку № 47/25-27 від 26 травня 2025 року не було враховано надані обома сторонами цієї справи документи, що містяться в матеріалах цієї цивільної справи. Висновок експерта наданий на замовлення однієї сторони без дослідження фактичних даних, які мають значення для проведення експертизи, що є в розпорядженні іншої сторони, не можна визнати правильним, такий висновок очевидно викликає сумніви. Окремо суд звернув увагу, що позивачка зі своїм первісним позовом звернулась до суду 11 листопада 2024 року та під час здійснення судового провадження особисто звернулась із заявою від 8 січня 2025 року про доручення проведення судової експертизи, при цьому маючи статус позивачки, відповідно право заявити клопотання про призначення цієї експертизи судом з наданням зібраних обома сторонами матеріалів справи, що додатково вказує на сумніви висновку первісної експертизи. Судом також зазначено, що з огляду на зміст та характер експертизи, яку просить призначити первісний відповідач, така експертиза є повторною, оскільки наданий первісною позивачкою висновок експерта, на думку суду викликає сумніви в його правильності. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тесленко Михайло Сергійович, подала до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2025 року, ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні клопотання первісного відповідача ОСОБА_2 про призначення у справі судової психологічної експертизи та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування зазначено, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції помилково не взяв до уваги наявність у даній справі висновку експерта № 47/25-27 від 26 травня 2025 року за результатами проведення судової психологічної експертизи. Вказує, що ОСОБА_1 звернулась до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із заявою від 06 січня 2025 року про проведення судової психологічної експертизи (тобто, до заявленого ОСОБА_6 клопотання про призначення експертизи). В своїй заяві про проведення судової психологічної експертизи ОСОБА_1 просила провести психологічну експертизу з наданням письмового висновку з наступних питань:

1. Які індивідуально - психологічні особливості дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

2. Які індивідуально-психологічні якості батька ОСОБА_7 та їх вплив на стан дитини і особливості психологічного розвитку?

3. Які індивідуально-психологічні якості матері ОСОБА_1 та їх вплив на стан дитини і особливості психологічного розвитку?

4. Чи спроможна дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища надавати свідому адекватну оцінку відношенню кожного з батьків до себе і на цій основі виявляти переважну прихильність до одного з них?

5. До кого із батьків дитина відчуває психологічну прихильність більшою мірою?

6. З ким з батьків, виходячи з індивідуально-психологічних особливостей, емоційного стану, рівня розвитку, інтересів дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , їй краще проживати з точки зору її психологічного комфорту та здоров`я?

7. Який із варіантів проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьками заподіє найменшу шкоду дитячій психіці?

8. Чи буде спілкування ОСОБА_7 з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем її постійного проживання та у присутності матері ОСОБА_1 , необхідною та достатньою умовою для усвідомлення дитиною присутності батька в житті?. 30 січня 2025 року між Київським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 укладено Договір №218/01-25 на проведення експертизи. 14 березня 2025 року ОСОБА_1 разом з малолітньою донькою ОСОБА_5 було запрошено до КНДІСЕ для проходження дослідження. Також для проходження дослідження до КНДІСЕ було запрошено і батька дитини - ОСОБА_2 . За результатами проведення судової психологічної експертизи складено висновок експерта № 47/25-27 від 26 травня 2025 року. Зазначений висновок долучений до матеріалів справи. Відтак, вважає, що задоволення клопотання первісного відповідача про призначення експертизи фактично призвело до проведення повторної експертизи в тій же установі з вирішенням майже аналогічних питань, що є недоцільним. Крім того, зазначено, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що висновок експерта № 47/25-27 від 26 травня 2025 року за результатами проведення судової психологічної експертизи, який міститься в матеріалах справи, "очевидно викликає сумніви", оскільки судом такий висновок не досліджувався, а тому твердження про сумніви в його правильності є помилковими та передчасними. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Долженко О. М., подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив щодо доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Вказує, що не зважаючи на звернення позивачки із заявою до експерта до заявлення представником відповідача клопотання про призначення експертизи, сам висновок експерта був наданий суду лише у червні 2025 року, тобто набагато пізніше заявленого представником відповідача клопотання про призначення експертизи. Крім того, ніщо не заважало позивачці звернутись із заявою та отримати висновок експерта до подання позову та долучити його до позовної заяви, а якщо вона цього не зробила, то мала можливість клопотати перед судом про її призначення, щоб сторони при цьому були рівними, експертне дослідження повним і всебічним та об`єктивним і не викликало сумнівів. Зазначила, що місцевий суд зробив вірний висновок про те що, експертом під час надання висновку № 47/25-27 від 26 травня 2025 року не було враховано надані обома сторонами цієї справи документи, що містяться в матеріалах цієї цивільної справи. Висновок експерта наданий на замовлення однієї сторони без дослідження фактичних даних, які мають значення для проведення експертизи, що є в розпорядженні іншої сторони, не можна визнати правильним, а такий висновок очевидно викликає сумніви. Вважає, що проведення у даній справі судово-психологічної експертизи за клопотання клопотанням сторони відповідача (позивача за зустрічним позовом) спрямоване на дотримання принципу якнайкращих інтересів дитини, оскільки висновок експерта дозволить суду об`єктивно оцінити стан дитини, її індивідуальні особливості та потреби, ставлення до кожного з батьків, з ким вона бажає проживати в подальшому та ухвалити законне й обґрунтоване рішення (а.с.76-79 том 3). Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши пояснення представника позивачки (відповідачки за зустрічним позовом) адвоката Тесленка М. С., відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 12,13 ЦПК України, якими встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17). Отже, ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року). Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33). Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. За частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Статтею 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. У відповідності до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Згідно із пунктами 6.1, 6.3, 6.4 Науково-методичної рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку). Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей. Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими. Так, судово-психологічна експертиза в галузі цивільного судочинства обов`язково застосовується у випадках визначення місця проживання дитини, порядку участі у вихованні батька, який проживає окремо, доцільності усиновлення, позбавлення чи обмеження батьківських прав, поновлення в батьківських правах, встановлення опіки та піклування тощо для встановлення реального ставлення та прихильності дитини до кожного з батьків (чи опікунів), впливу особистісних якостей батьків чи опікунів, їх реального ставлення до дитини, стилю виховання та інших психологічних чинників на всебічний розвиток дитини. Вирішення такого роду запитань може бути досягнуто тільки за допомогою використання спеціальних психологічних знань та проведення судово-психологічної чи комплексної експертизи, оскільки для прийняття правильного рішення буває недостатньо наявних у справі доказів, а відповіді дитини не завжди полегшують вирішення спору. Стаття 171 СК України закріплює, що дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси. Проте, озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про місця проживання дитини і визначення способу участі одного з батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною з огляду на те, що думка дитини не завжди може відповідати її інтересам та може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї. У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 727/3856/18 наголошено, що враховуючи думку дитини, суди повинні розуміти, що малолітня дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих, а також враховувати всі обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання в дитини (зокрема, дитина тривалий час проживає з матір`ю, яка чинить перешкоди в спілкування батька з дочкою, що призвело до такого негативного наслідку, як втрата сталих емоційних зв`язків батька та дитини). Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався тим, що для вирішення питань, що є предметом клопотання потрібні спеціальні знання, зважаючи на предмет та підставу первісного та зустрічного позовів, зміст клопотання про призначення експертизи та його підстави, пояснення сторін та їх представників з приводу призначення експертизи. Разом з тим, заперечуючи щодо призначення експертизи у справі, позивачка (відповідачка за зустрічним позовом) зазначала про те, що задоволення клопотання про призначення експертизи у даній справі призвело до призначення повторної експертизи в тій же установі з вирішенням майже аналогічних питань, а тому це є не доцільним. Колегія суддів не погоджується із такими доводами апелянта з огляду на таке. Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що первісною позивачкою за її особистою заявою від 08 січня 2025 року проведено судову психологічну експертизу, про що надано висновок експерта № 47/25-27 від 26 травня 2025 року. Цим висновком експерта частково вирішено питання, які первісний відповідач просить поставити експерту у своєму клопотанні про призначення судової експертизи. Зі змісту висновку експерта № 47/25-27 від 26 травня 2025 року установлено, що документи для проведення судової експертизи надавались виключно первісною позивачкою ОСОБА_1 . У свою чергу, первісному відповідачеві ОСОБА_3 , листом від 26 травня 2025 року № 1309/585-14-25/27, відмовлено у приєднанні наданих особисто ним додаткових матеріалів для проведення експертизи за заявою ОСОБА_1 від 8 січня 2025 року, оскільки всі матеріали надаються виключно тією особою, яка доручила проведення експертизи. Отже, експертом під час надання висновку № 47/25-27 від 26 травня 2025 року не було враховано надані обома сторонами цієї справи документи, що містяться в матеріалах цієї цивільної справи. Висновок експерта наданий на замовлення однієї сторони без дослідження фактичних даних, які мають значення для проведення експертизи, що є в розпорядженні іншої сторони, не можна визнати правильним, такий висновок очевидно викликає сумніви. Задовольняючи клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про призначення повторної судово психологічної експертизи у даній справі, суд першої інстанції створив рівні можливості учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав, що є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін. Зокрема суд надав можливість батькові дитини ОСОБА_2 надати необхідні на його думку докази для проведення експертизи, які повинні бути враховані експертом. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, ухвала суду першої інстанції щодо призначення у даній справі експертизи постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства, і підстав для її скасування не вбачає. Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення. З підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тесленко Михайло Сергійович, залишити без задоволення. Ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 20.10.2025. Головуючий С. М. Єгорова Судді О. Л. Карпенко О. І. Чельник