Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/3895/19

Дата документу 24.11.2020 Справа № 333/3895/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/3895/19 Головуючий у 1 інстанції: Кулик В.Б. Провадження № 22-ц/807/2689/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «24» листопада 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Подліянової Г.С., Кочеткової І.В., секретар: Волчанова І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2020 року про призначення судово-психологічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей, ВСТАНОВИВ: В липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей. Просила визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею, вирішити питання про судові витрати. В липні 2020 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання по призначення судово-психологічної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання: - ч и вплине, а якщо «так», то яким чином, зміна умов проживання, виховання та оточення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її психологічний стан у випадку передачі дитини від батька матери?; - чи вплине, а якщо «так», то яким чином, зміна умов проживання, виховання та оточення малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його психологічний стан у випадку передачі дитини від батька матери? Проведення експертизи просив доручити фахівцям кафедри психології Запорізького національного університету. В обґрунтування клопотання зазначив, що у разі задоволення позовних вимог у дітей будуть змінені умови проживання, виховання та оточення, що може негативно вплинути на їх психологічний стан. Суттєве значення для справи є встановлення можливих негативних наслідків зміни місця проживання дітей. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2020 року призначено у справі судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Які індивідуально-психологічні особливості мають малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

2. Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), факт їх окремого мешкання, вплинули на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виховна поведінка здійснюваного ними виховного процесу?

3. Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від впливу з боку батьків батька ОСОБА_2 , матері ОСОБА_1 та інших дорослих?

4. Яке ставлення малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до батьків разом, та окремо до кожного? До кого з батьків діти прив`язані більше, чим це характеризується та який тип емоційної прив`язаності сформований у дітей до кожного з батьків? 5.Хто з батьків має для дітей найбільший авторитет, вплив? 6.Яким чином спосіб життя матері та батька, умови проживання та виховання дітей матір`ю, батьком впливають на психологічний етап та розвиток дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? 7.Який із варіантів проживання дітей з батьками спричинить найменшу шкоду для дитячої психіки? Проведення судово-психологічної експертизи доручено експертам Комунальної установи «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що відповідачем не доведено необхідність проведення експертизи, судом першої інстанції змінено перелік питань без належного мотивування, обставини, які підлягають доведенню, можна встановити без проведення експертизи шляхом отримання висновку від органу опіки та піклування, судом було безпідставно зупинено провадження у справі, просила скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, не вважає, що судом не було порушено вимоги ч. 5 ст. 103 ЦПК України. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Матеріалами справи підтверджено, що в липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей, в якому просила визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею, вирішити питання про судові витрати. В липні 2020 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання по призначення судово-психологічної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання: - чи вплине, а якщо «так», то яким чином, зміна умов проживання, виховання та оточення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її психологічний стан у випадку передачі дитини від батька матери?; - чи вплине, а якщо «так», то яким чином, зміна умов проживання, виховання та оточення малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його психологічний стан у випадку передачі дитини від батька матери? Проведення експертизи просив доручити фахівцям кафедри психології Запорізького національного університету. Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України). Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя. За приписами до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України). Серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є висновок експерта. Як визначено у ч.ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Частиною 1 ст. 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, вимоги до якої викладено у ст.104 ЦПК України, а саме: в ухвалі суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (ч.ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України). За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в галузі психології, сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань. Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що відповідачем не доведено необхідність проведення експертизи не заслуговують на увагу, оскільки клопотання про призначення судово-психологічної експертизи було заявлено ОСОБА_4 з метою доведення обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень на позов. Доводи апеляційної скарги про зміну судом першої інстанції переліку питань без належного мотивування є неприйнятними, оскільки у відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України саме судом визначаються питання, з яких проводиться експертиза, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Відповідачем як особою, за клопотанням якої призначено судово-психологічну експертизу, ухвала суду з підстав незгоди з визначеними судом першої інстанції питаннями не оскаржувалась. ОСОБА_1 своїм правом запропонувати відповідні питання не скористалась. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилалась також на те, що обставини, які підлягають доведенню, можна встановити без проведення експертизи шляхом отримання висновку від органу опіки та піклування. Колегія суддів звертає увагу на те, що в судовому засіданні 07 липня 2020 року судом першої інстанції з`ясовувалось питання щодо надання відповідного висновку органу опіки та піклування. Після пояснень представника районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району щодо не проведення засідань комісії у зв`язку з запровадженням карантину, позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 прохали розглядати справу без висновку органа опіки та піклування, відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 не заперечували (т. 1 а.с.118-119). Судом першої інстанції на місці було ухвалено розглядати справу за відсутності висновку органу опіки та піклування та роз`яснено право заявити клопотання про призначення судово-психологічну експертизу. ОСОБА_1 вказані обставини не заперечувались. Таким чином, вирішуючи питання про призначення судово-психологічної експертизи, суд першої інстанції виходив з неможливості витребування висновку органу опіки та піклування щодо доцільності визначення місця проживання дітей з матір`ю чи батьком. Щодо доводів апеляційної скарги з приводу порушення строків розгляду вказаної справи, то слід зазначити, що згідно зі ст.125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. Отже, зупинення провадження у справі не буде мати наслідком порушення розумних строків розгляду справи, а лише буде наслідком для повного, об`єктивного та всебічного розгляду даної справи. Доводи апеляційної скарги щодо неможливості зупинення провадження з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України на стадії розгляду справи по суті не можуть бути взяті до уваги, оскільки у випадку призначення експертизи суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі на час проведення експертизи. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить. Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_6 пояснив, що на час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 справу з ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2020 року про призначення судово-психологічної експертизи повернуто до суду без виконання у зв`язку з неможливістю проведення експертизи, суд поновив провадження у справі та призначив розгляд справи на 26 листопада 2020 року о 14-00 год. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2020 року про призначення судово-психологічної експертизи у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 26 листопада 2020 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: Г.С. Подліянова І.В. Кочеткова