Ухвала КАС ВС № 300/2050/19

УХВАЛА 11 серпня 2022 року м. Київ справа №300/2050/19 адміністративне провадження №К/9901/23925/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Губської О.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про процесуальне правонаступництво у справі №300/2050/19 за позовом ОСОБА_1 до Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та скасування постанови, в с т а н о в и в: Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №300/2050/19. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання, у якому він просить замінити відповідача у порядку процесуального правонаступництва у справі з Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на Долинський відділ державної виконавчої служби Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Вказане клопотання заявник мотивував зміною найменування Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Розглянувши клопотання про процесуальне правонаступництво, Суд дійшов про його необґрунтованість з огляду на таке. Згідно із частиною першою статті 52 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Під поняттям процесуального правонаступництва слід розуміти перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв`язку з переходом до неї суб`єктивних матеріальних прав. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом чи органом, повноваження якого щодо певних питань припинились, не можуть бути припинені взагалі, а підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин. Дослідивши долучені до матеріалів клопотання документи Суд установив, що заявник не надав доказів на підтвердження фактичного вибуття, зокрема, шляхом припинення Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), і як наслідок наявності підстав для заміни у порядку процесуального правонаступництва відповідача. В контексті цього, Суд наголошує, що зміну найменування юридичної особи не можна ототожнювати із правонаступництвом, оскільки у цьому випадку не відбувається переходу матеріальних та відповідно процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Так, відповідно до пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2022 року №364 протягом дії воєнного стану припинено доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, перелік яких затверджується Міністерством юстиції, зокрема, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно у суду відсутня можливість самостійно перевірити відповідні обставини. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 потрібно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 КАС України, у х в а л и в: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про заміну відповідача у порядку процесуального правонаступництва у справі №300/2050/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... О.А. Губська, Суддя Верховного Суду