Постанова 4857 № 300/2050/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 року ЛьвівСправа № 300/2050/19 пров. № А/857/15002/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Курильця А.Р., суддів: Кушнерика М.П., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 Матвіїв Єлизавети Ігорівни про винесення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та скасування постанови, - суддя в 1-й інстанції Панікар І.В. час ухвалення рішення 06.10.2020 року, місце ухвалення рішення м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення 06.10.2020 року, в с т а н о в и в: Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо винесення постанови про накладення штрафу від 01.10.2019 року в межах виконавчого провадження ВП № 57169452. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Борис Ю.Б. про накладення штрафу ВП № 57169452 від 01.10.2019 року. Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 125 грн. та витрати на банківську комісію в сумі 156,36 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 062,50 грн. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції залишено без задоволення, а додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 300/2050/19 без змін. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 300/2050/19 без змін. 08.04.2021 року у Восьмому апеляційному адміністративному суді зареєстрована заява представника ОСОБА_1 Матвіїв Єлизавети Ігорівни про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14625 грн. Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з`явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України). Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. З матеріалів справи вбачається, що позивачу у зв`язку з розглядом справи № 300/2050/19 в суді апеляційної інстанції адвокат Матвіїв Єлизавета Ігорівна надавала правову допомогу. Згідно акту прийому-передачі наданої правничої допомоги замовнику було надано правову допомогу із зазначенням у вказаному акті 24 етапів її надання. Вартість наданих послуг становить 14625 грн. На підтвердження виконання вказаних послуг, суду надано рахунок № 1 від 26.02.2021 року, довідку про обсяг наданих послуг, квитанції від 06.03.2021 року та від 12.03.2021 року про оплату правової допомоги. З вимог ст. 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Ст. 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката. З наданих суду документів вбачається, що позивач сплатив представнику всю обумовлену суму винагороди, що є підтвердженням понесених витрат на правову допомогу. Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 9 ст. 139 КАС України). Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Апеляційний суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо. Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Апеляційний суд зазначає, що заявлена адвокатом сума до відшкодування не є співмірною із складністю справи та часом, витраченим на виконання відповідних робіт. Зокрема, адвокатом заявлено до відшкодування 32 години 30 хвилин затраченого часу. Гонорар адвоката становить 500 грн. за годину роботи. З врахуванням знижки 10% розмір правової допомоги, що підлягає сплаті становить 14625 грн. В розрахунок часу роботи адвоката, затраченого на представництво інтересів позивача, було включено, зокрема, час очікування, дорога, паркування, виготовлення та засвідчення додатків до відзиву, сканування відзиву, складання описів цінного листа, відстеження вручення відзивів до суду, складання та виставлення рахунку, складання акту прийому-передачі. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вищевказаного закону). Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Перелічені вище послуги, на переконання апеляційного суду, не підлягають включенню до розрахунку гонорару адвоката, оскільки час очікування, дорога, паркування, виготовлення та засвідчення додатків до відзиву, сканування відзиву, складання описів цінного листа, відстеження вручення відзивів до суду, складання та виставлення рахунку, складання акту прийому-передачі не є наданням професійної правничої допомоги в судовій справі в розумінні процесуального законодавства та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Апеляційний суд зазначає, що з описаних адвокатом етапів роботи у вказаній справі відшкодуванню підлягають: вивчення одержаних засобами електронного зв`язку апеляційних скарг 40 хв.; усна консультація 30 хв.; клопотання про ознайомлення з матеріалами та видачу копії процесуальних документів 30 хв.; часткове ознайомлення з матеріалами справи 30 хв.; усна консультація 15 хв.; складання проектів відзиву на апеляційні скарги 4 год.; ознайомлення з матеріалами справи (виготовлення фотокопій) 30 хв.; усна консультація 30 хв. Разом - 7 год. 25 хв. Враховуючи те, що адвокат за годину роботи отримує гонорар в розмірі 500 грн., відшкодуванню підлягають витрати позивача на правничу допомогу в сумі 3750 грн. Такий розмір, на переконання колегії суддів, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг. Колегія суддів також враховує, що адвокат брав участь у цій справі починаючи з першої інстанції, отже, не міг бути необізнаним з позицією сторін, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами та доводами, якими сторони обґрунтовували свої вимоги. Крім того, обсяг указаних адвокатом робіт і час, витрачений на вчинення процесуальних дій і підготовку документів, є явно неспівмірними зі складністю таких робіт, наприклад, підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та наданням копій процесуальних документів, на яку представник витратив сумарно 1 год. 30 хв., свідчать про завищення вартості й часу, витраченого адвокатом на виконання таких дій. Підготовка простих клопотань не є і не може вважатися складною юридичною роботою. Таким чином, суд вважає за необхідне винести додаткове судове рішення та відшкодувати частину понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки у справі відповідачем виступав суб`єкт владних повноважень - Долинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), то судові витрати слід відшкодовувати за рахунок його бюджетних асигнувань. Виходячи з викладеного, колегія суддів, вважає, за можливе усунути неповноту судового рішення, оскільки строк на виконання судового рішення не закінчений, а прийняття додаткової постанови не вплине на правильність прийнятого рішення. Керуючись ст.ст. 132,134,139,143, 252,311,321,325,328 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Заяву представника ОСОБА_1 Матвіїв Єлизавети Ігорівни про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 34536065, проспект. Незалежності, 3, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500) в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень понесених судових витрат на професійну правничу допомогу. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення виготовлено 28 квітня 2021 року.