Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/6529/16-ц

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 серпня 2022 року м. Рівне Справа № 569/6529/16-ц Провадження № 22-ц/4815/45/22 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С., секретар судового засідання Ковальчук Л. В., учасники справи: апелянт Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, позивач ОСОБА_1 , позивач ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_5 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_7 , відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Рівненський домобудівний комбінат», відповідач Мале приватне підприємство «АПМ», відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «АПМ ПЛЮС», відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне» розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Малого приватного підприємства «АПМ», Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, Товариства з додатковою відповідальністю «Рівненський домобудівний комбінат» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 листопада 2018 року у складі судці в складі судді Тимощука О.Я., проголошене в 11 год. 58 хв. в м. Рівне, дата складання повного тексту 22 листопада 2018 року, в с т а н о в и в : У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне»(далі ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне») визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 . У липні-грудні 2016 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулись із аналогічними позовами до ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне» про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності у цьому будинку на квартири, відповідно, № 326, № 320, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . 22.01.2018 року до суду із заявою про залучення в якості третьої особи із самостійними вимогами до ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне» звернулась ОСОБА_6 , яка просила з тих же самих правових підстав скасувати свідоцтво про право власності від 9.02.2015 року на квартиру АДРЕСА_4 . 31 травня 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , а також і ОСОБА_7 подали до суду заяву у порядку ст. ст. 49, 50 ЦПК України. За змістом дана заява містить нові позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський домобудівний комбінат» (далі ТзО«гвненський домобудівний комбінат»), Малого приватного підприємства «АПМ»(далі МПП «АПМ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «АПМ Плюс»(далі ТзОВ «АПМ Плюс») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне»(далі ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне»). Відповідно до змінених вимог позивачі просили: - визнати незаконною та недійсною реєстрацію права власності на будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_5 за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат», оформлену 20.05.1997 року, виданим Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації Реєстраційним посвідченням на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам про реєстрацію права власності, за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» на будинок АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу №11, посвідченого 1 Рівненською ДНК 08.07.1993 року за № 3-4076, свідоцтво про право власності від 08.07.1993 р. за № 9 та зроблено запис в реєстрову книгу № 1-62 за №99; -визнати недійсним договір купівлі-продажу № 5 від 26 травня 1998 року, укладений між ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» та Приватним підприємством «АПМ»; - визнати недійсним розпорядження міського голови № 622-р від 15.06.2012 «Про оформлення права власності на квартири»; - визнати частково недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 15.06.2012, яким посвідчувалось право власності ТзОВ «АПМ ПЛЮС» на квартири в гуртожитку для малосімейних АДРЕСА_6 , 331, 351, 391, 342 на АДРЕСА_5 ; - визнати недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером: 33314077, видане 09.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області - Гакало О. М., яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_4 за ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне»; - визнати недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером: 33318973, видане 09.02.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області - Гакало О. М., яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне»; -визнати недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером: 33317039, видане 09.02.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області - Гакало О.М., яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_7 за ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне»; -визнати недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером: 33270780, видане 06.02.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Желязковою М. Ж., яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_8 за ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне»; - визнати недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером: 33282598, видане 06.02.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області - Гакало О. М., яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_9 за ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне»; - визнати недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером: 33261771, видане 06.02.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Желязковою М. Ж., яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_10 за ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне». Свої вимоги мотивують тим, що вони, як працівники Акціонерного товариства «Рівненський домобудівний комбінат» у 1994 році отримали житло у гуртожитку для малосімейних по АДРЕСА_5 . У лютому 2016 року їм стало відомо, що квартири, в яких вони проживають, відповідно до оскаржуваних свідоцтв належать ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне». Незаконність набуття ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне» права власності на спірне нерухоме майно позивачі аргументують тим, що реєстрація права власності на гуртожиток за попереднім власниками відбувалась із порушенням законодавства. Так, 20.05.1997 року Рівненським ОБТІ видано Реєстраційне посвідчення про реєстрацію права власності гуртожитку по АДРЕСА_5 за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» на підставі договору купівлі-продажу № 11, посвідченого І Рівненською ДНК 08.07.1993 року за № 3-4076, свідоцтво про право власності від 08.07.1993 р. за № 9, та зроблено запис в реєстрову книгу № 1-62 за №99. Така реєстрація відбулася з грубим порушення законодавства, оскільки ТзДВ «Рівненський домобудівний комбінат», правонаступником якого є ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат», не могло набути право власності на гуртожиток на підставі договору купівлі-продажу № 11 від 08.07.1993 р., оскільки відповідно до цього договору продавець - Регіональне відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області продав, а покупець - Організація орендарів «Рівненського ДБК» придбала державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Рівненського ДБК», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 на підставі рішенням виконкому Ровенської обласної ради депутатів трудящих №614-б від 27.12.1971 року та згідно рішення виконкому Рівненської міської ради народних депутатів №262 від 3 липня 1991 року. Ані Договором №11 купівлі-продажу від 08.07.1993 року, ані Свідоцтвом про власність, виданим Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області 9 липня 1993 року, реєстраційний №9, ані Актом передачі від 09.07.1993 року не було передбачено набуття Організацією орендарів «Рівненського ДБК» у власність будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_5 . В Акті передачі державного майна Організацією орендарів «Рівненський ДБК» від 09.07.1993 року відсутня сума вартості незавершеного будівництвом будинку АДРЕСА_5 , будинок прийнятий в експлуатацію 30.09.1993 року, про що свідчить Акт прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта: 90 квартирного гуртожитку для малосімейних № 24 мкр. 3 «Північний» IV черга, затверджений Розпорядженням міської ради народних депутатів № 1049-р від 30.09.1993. Тому вказана будівля гуртожитку не могла бути предметом купівлі-продажу за Договором №11 від 08.07.1993 р., а реєстрація права власності за ЗАТ «Рівненський ДБК», має бути визнана недійсною. У подальшому ЗАТ «Рівненський ДБК» відчужив гуртожиток для МПП «АПМ» за договором купівлі-продажу № 5 від 25.05.1998 року. Даний договір є недійсним з тих підстав, що продавець за договором - ЗАТ «Рівненський ДБК» не був законним власником і не мав права на вчинення договору купівлі-продажу. МПП «АПМ» виступило засновником ТзОВ «АПМ ПЛЮС» і у статутний капітал товариства внесло 13 квартир, що знаходились у будинку АДРЕСА_5 . Надалі ТзОВ «АПМ ПЛЮС» виступило засновником ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне» і передало останньому квартири за АДРЕСА_12 . Також вказують, що реєстрація права власності будівлі гуртожитку за ТзОВ «Рівненський домобудівний комбінат» відбулась з порушенням вимог п.4.1 та додатку до Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року, так як останній не набув права власності на нього. Набуття права власності ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне» на квартири, суперечить нормам Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» № 500-VІ від 04.09.2008 року, який набрав чинності з 01.01.2009 року(далі Закон № 500-VІ), оскільки, відповідно до ст.. 3, 14 Закону № 500-VІ, усі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад протягом трьох років з дня прийняття закону, а гуртожитки, що включені до статутних капіталів товариств, підлягають передачі у власність громади за умови повної оплати, або безоплатно за згодою власника. На думку позивачів їх права є порушеними, оскільки зазначене позбавляє їх права на приватизацію житла. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 листопада 2018 року вказаний позов задоволено. Визнано незаконною та недійсною реєстрацію права власності на будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_5 за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат», оформлену 20 травня 1997 року, виданим Рівненським ОБТІ Реєстраційним посвідченням на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам про реєстрацію права власності, за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» на будинок АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу №11, посвідченого І Рівненською ДНК 08.07.1993 року за р. № 3-4076, свідоцтво про право власності від 08.07.1993 р. за № 9 та зроблено запис в реєстрову книгу № 1-62 за реєстровим №99. Визнано недійсним договір купівлі - продажу № 5 від 26 травня 1998 року, укладений між ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» та ПП «АПМ». Визнано недійсним Розпорядження міського голови № 622-р від 15.06.2012 «Про оформлення права власності на квартири». Визнано частково недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 видане Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 15.06.2012, яким посвідчувалось право власності ТзОВ «АПМ ПЛЮС» на квартири в гуртожитку для малосімейних АДРЕСА_13 , 326, 331, 351, 391, 342 на АДРЕСА_5 . Визнано недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером 33314077, видане 09.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Гакало О. М., яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_4 за ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне». Визнано недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером 33318973, видане 09.02.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Гакало О. М., яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне». Визнано недійсним свідоцтво про право власності за індексним номером 33317039, видане 09.02.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Гакало О. М., яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_7 за ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне». Визнано недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером 33270780, видане 06.02.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Желязковою М. Ж., яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_8 за ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне». Визнано недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером 33282598, видане 06.02.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Гакало О. М., яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_9 за ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне». Визнано недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером 33261771, видане 06.02.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Желязковою М. Ж., яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_10 за ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне». Стягнуто солідарно з ТзДВ «Рівненський домобудівний комбінат», МПП «АПМ», ТзОВ «АПМ ПЛЮС»,ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 2756,05 грн. Стягнуто солідарно з ТзДВ «Рівненський домобудівний комбінат», МПП«АПМ», ТзОВ«АПМ ПЛЮС», ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне» на користь ОСОБА_6 сплачений судовий збір в розмірі 704,8 грн. Стягнуто солідарно з ТзДВ «Рівненський домобудівний комбінат, МПП «АПМ», ТзОВ «АПМ ПЛЮС», ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне» на користь ОСОБА_7 сплачений судовий збір в розмірі 2819,20 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, МПП «АПМ», Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, ТзДВ «Рівненський домобудівний комбінат» оскаржили його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі МПП «АПМ» вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Покликається на порушення судом правил об`єднання позовів та залучення третіх осіб у справу. Судом порушено права інших осіб, власників квартир в гуртожитках для малосімейних по АДРЕСА_5 , по АДРЕСА_14 та частини цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_15 . Суд не взяв до уваги, що рішенням Рівненського міського суду від 13.11.2018 року, яке залишено без змін апеляційною та касаційною інстанцією, вимоги позивачів були предметом дослідження. Судом невірно дана оцінка доказів щодо набуття будівлі гуртожитку у власність Організацією орендарів «Рівненський ДБК» та в подальшому ЗАТ «Рівненський ДБК», які є у матеріалах справи. Суд не врахував положення Закону України «Про приватизацію державного житлового Фонду», яким аж до 2008 року було заборонено приватизацію кімнат у гуртожитку. З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовів. У своїй апеляційній скарзі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області покликається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсним договору, стороною якого є Фонд, не залучив їх до участі, не повідомив про розгляд справи. Вказує, що у своєму рішенні суд прийшов до помилкового висновку, що вартість незавершеного будівництва, яким у той час була в АДРЕСА_5 , не включена до вартості майна, вказаного у Акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області 30.06.1993 року(далі Акт). У п. 9 та п.п. 9.9. Акту зазначено, що вартість майна з урахуванням зонального коефіцієнта складає 160 192 міл.крб., у тому числі незавершеного будівництва 260 929 крб. Вартість незавершеного будівництва також зазначена у п. 10 Відомостей розрахунку відновної вартості від 01.06.1993 року. В подальшому державною комісією прийнято в експлуатацію завершений будівництвом 90 квартирний гуртожиток для малосімейних № 24 мкр.3 «Північний» 4 черга, що розміщений за адресою: АДРЕСА_5 . Дані обставини свідчать про набуття права власності на будівлю гуртожитку ЗАТ «Рівненський ДБК» у відповідності до норм Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» та Декрету КМУ «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду». Вважає, що суд першої інстанції, скасовуючи договір купівлі-продажу № 11 від 30.06.1993 року, порушив права Фонду як сторони договору, не залучивши його для участі у справу. Вважає, що спір в частині дослідження питання вартості незавершеного будівництва підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовів. У своїй апеляційній скарзі ТзДВ «Рівненський домобудівний комбінат» вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд взагалі не взяв до уваги докази ТзДВ «Рівненський домобудівний комбінат», які повністю підтверджують те, що вартість незавершеного будівництвом гуртожитку по АДРЕСА_5 повністю увійшла до загальної вартості цілого майнового комплексу та була оплачена Організацією орендарів у повному обсязі. Такі обставини підтверджено Актом оцінки вартості інвентарних об`єктів Рівненського орендного підприємства «Рівненський ДБК», де зазначено, що капітальні вкладення становили 260929 тис.крб, що дорівнювало відновній вартості незавершеного будівництва, яка була визначена у відповідності до постанови КМ України №522 від 2.09.1992року «Про затвердження методики оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди». Вважає, що висновок суду про те, що будівля гуртожитку не була предметом договору купівлі-продажу № 11від 30.06.1993року, а реєстрація права власності за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» та видача йому Свідоцтва про право власності від 08.07.1993року здійснена з порушенням законодавства суперечить зібраним доказам у справі. Покликається на те, що у відповідності до принципу дії закону у часі Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» на час укладення спірних договорів купівлі-продажу, видачі свідоцтва про право власності не діяв, а приватизація кімнат у гуртожитках законодавством не передбачалась. Доводить, що у позові не зазначені підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу №5 від 26.05.1998року, а висновок суду про те, що він суперечить ч.1 ст.48, ст.49 ЦК УРСР не ґрунтується за положеннях Закону України «Про власність» та самого ЦК УРСР. Просить рішення суду першої інстанції в частині вимог до ТзДВ «Рівненський домобудівний комбінат» скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у їх задоволенні. Відзивів на апеляційні скарги не подано. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення, виходячи із слідуючого. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд першої інстанції повністю погодився з аргументами позовних вимог, свої висновки про задоволення позову мотивував тим, що вартість незавершеного будівництва, будівлі гуртожитку по АДРЕСА_5 , яка прийнята в експлуатацію 30.09.1993 року, не оцінена, її вартість не включена до майна, що підлягає приватизації, а тому вона не була предметом договору купівлі-продажу від 30.06.1993 року, укладеного між Фондом державного майна України по Рівненській області та Організацією орендарів «Рівненський ДБК». Зазначене дає підстави для висновку про незаконність виданого Рівненським ОБТІ Реєстраційного посвідчення від 20.05.1997 року на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, про реєстрацію права власності за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» на будинок АДРЕСА_5 . Оскільки ЗАТ «Рівненський ДБК» не набув право власності на будівлю гуртожитку, то договір купівлі-продажу № 5 від 26.05.1998 року є недійсним, є незаконною реєстрація права власності на це майно за ЗАТ «Рівненський ДБК» а, відповідно, недійсними є наступні оспорювані договори про відчуження будівлі гуртожитку, в тому числі передача квартир у статутний капітал, розпорядження та свідоцтва про право власності. Суд також зазначив, що приватизація гуртожитку та подальше відчуження квартир впливає на права та обов`язки позивачів, оскільки на підставі Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» у них виникло право на приватизацію спірних житлових приміщень у гуртожитку. З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, висновки спростовуються аргументами апеляційних скарг, які підтверджені наявними у матеріалах справи доказами. Судом встановлено: Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області 1 червня 1993 року видано наказ № 62 про надання дозволу на приватизацію орендного підприємства «Рівненського домо-будівельного комбінату». 30 червня 1993 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (Продавець) та Організацією орендарів «Рівненського ДБК» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу державного майна № 11 відповідно до якого укладеного, Продавець продає, а Покупець купує державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Рівненського ДБК», що знаходиться за адресою: 266006 м. Рівне, вул. Будівельників, 1 на земельній ділянці загальною площею 16,91 га, з яких 14.68 га під виробничу базу (в тому числі коридор інженерних мереж других підприємств 2,08 га) згідно з рішенням виконкому Ровенської обласної ради депутатів трудящих № 614-б від 27.12.1971 року, згідно рішення виконкому Рівненської міської ради народних депутатів №262 від 3 липня 1991 року під гуртожиток по АДРЕСА_15 , 0,33 га, згідно Розпорядження міської адміністрації (управи) №839-р від 20.07.1992 року під гуртожиток по вул. Якіра, 16 (дім №103), Покупець викупає державне майно здане йому в оренду з правом викупу згідно з додатковою угодою до договору оренди від 30 грудня 1992 року. Відповідно до п.1 Додаткової угоди до договору оренди від 30 грудня 1992 року, укладеної між Фонду державного майна України в особі начальника Регіонального відділення по Рівненській області (Орендодавець) та Організацією орендарів «Рівненського ДБК» (Орендар) в цілях підвищення ефективності використання державного майна, досягнення найбільших показників господарської діяльності Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду з викупом майновий комплекс державного підприємства Рівненського домобудівельного комбінату по балансу на 01.01.1991 року майно, в тому числі незавершене капітальне будівництво. Згідно відомості відновної вартості незавершеного будівництва Організації орендарів «Рівненського ДБК» станом на 01.06.1993р. ж/б по вул.Волинської Дивізії складає 14424 крб. У відповідності до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України 30.06.1993 року, вартість капітального незавершеного будівництва складає 260 929крб. Актом передачі державного майна ОП «Рівненський ДБК» від 09.07.1993 р., укладеним між Фонду державного майна України в особі начальника Регіонального відділення по Рівненській області (Продавець) та Організацією орендарів «Рівненського ДБК» (Покупець) Продавець передав, а покупець прийняв продане 30.06.1993 року шляхом викупу державне майно ОП «Рівненський ДБК» згідно з відомістю інвентаризації вартістю 160192255 карбованців, в тому числі незавершене виробництво. В акті передбачено, що згідно з договором купівлі-продажу від 30.06.1993 року, посвідченого Першою Рівненською державною нотаріальною конторою 08.07.1993 року р. №3-4076 та зареєстрованого у Фонді державно-комунального майна Рівненської міської Ради № 398 від 09.07.1993 року право власності на відчужуваний об`єкт переходить до покупця з моменту підписання сторонами Акту передачі державного майна ОП «Рівненський ДБК». На підставі договору купівлі-продажу від 30.06.1993 року, акту передачі від 09.07.1993 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Рівненській області 9 липня 1993 року видано Свідоцтва про власність на майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства «Рівненський ДБК», реєстраційний №9. Відповідно до Акту прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта, що затверджений Розпорядженням міської ради народних депутатів № 1049-р. від 30.09.1993 року, 90 квартирний гуртожиток для малосімейних № 24 мкр. 3 «Північний» IV черга, поштова адреса: будинок АДРЕСА_5 , прийнятий у експлуатацію. Зазначені вище докази дають підстави для висновку, що Організація орендарів «Рівненського ДБК» правомірно придбала державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Рівненського ДБК» (свідоцтво №9 про право власності від 09 липня 1993 року), а тому числі назавершений будівництвом будинок АДРЕСА_5 , який введений у експлуатацію 30.09.1993. 20 травня 1997 року Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації проведена реєстрація права власності на будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_5 за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат», видано Реєстраційне посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам про реєстрацію права власності на підставі договору купівлі-продажу №11 посвідченого І Рівненською ДНК 08.07.1993 року р. № 3-4076, свідоцтво про право власності від 08.07.1993 р. за № 9 та зроблено запис в реєстрову книгу № 1-62 за реєстровим №99. З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що реєстрація права власності на будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_5 за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» є законною. Докази, які підтверджують законність викупу домобудівним комбінатом спірного гуртожитку, є належними. Суд першої інстанції до уваги вказані документи не взяв і прийшов до помилкового висновку, що ЗАТ «Рівненський ДБК» не набув право власності на будівлю гуртожитку АДРЕСА_5 . Окрім цього, у цивільній справі № 569/4030/16-ц предметом спору було правомірність набуття Організацією орендарів «Рівненського ДБК» будівлі гуртожитку для малосімейних у АДРЕСА_5 , а в подальшому реєстрація права власності за ЗАТ «Рівненський ДБК» та передача будівлі у статутний капітал товариств. Верховний Суд у цій справі(провадження № 61-35227св18) залишив без змін рішення Рівненського міського суду від 20 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 12 квітня 2018 року. Вказаними судовими рішеннями встановлено правомірність реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно за ЗАТ «Рівненський ДБК», а також правомірність відчуження майна для МПП «АПМ» за договором купівлі-продажу № 5 від 26 травня 1998 року. Судом у цій справі також встановлено законність внесення 09 лютого 2012 року до статутного фонду ТзОВ «АПМ Плюс» тринадцять квартир, що знаходяться у гуртожитку для малосімейних у АДРЕСА_5 , та набуття права власності на спірні ТзОВ «АПМ Плюс». Також встановлено, що в подальшому реєстрація квартир за ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне» не суперечить Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та не порушує житлових прав осіб, які постійно проживають у цих квартирах. За ч 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» є правонаступником організації орендарів «Рівненський ДБК», орендного підприємства «Рівненський ДБК». Позивачі працювали у ЗАТ «Рівненському домобудівному комбінаті». 15.10.1993 року адміністрацією та профкомом ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» прийнята спільна постанова про виділення працівникам 75 малосімейних квартир у АДРЕСА_5 11 квітня 1997 року загальними зборами акціонерів ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» було прийнято рішення про надання дозволу Спостережній раді та Правлінню на продаж квартир по АДРЕСА_16 та Мельника 16 за пільговими цінами працівникам ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат». На підставі даного рішення Правлінням ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» було розроблено Положення про порядок продажу квартир в гуртожитках для малосімейних, що знаходяться на балансі ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат», яке було затверджено рішенням ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат», протокол №29 від 14 травня 1997 року, та погоджено на засіданні профкому, протокол №8 від 20 травня 1997 року. Згідно з п.11 Положення про продаж квартир(із подальшими змінами і доповненнями) продаж квартир проводився до 1 січня 2000 року. 26 травня 1998 року між ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» і МПП «АПМ» було укладено договір №5 згідно якого ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» продало для МПП «АПМ» гуртожиток для сімейних по вул.Волинської Дивізії 29 м.Рівне. На виконання умов договору між ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» і МПП «АПМ» було складено Акт приймання-передачі основних засобів, за яким МПП «АПМ» прийняло від ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» гуртожиток для малосімейних та за МПП «АПМ» 14 березня 2001 року на підставі вищезазначеного договору №5 від 26 травня 1998 року зареєстровано право власності. При укладенням вказаного договору між ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» та МПП «АПМ» було підписано Особливі умови до договору №5 від 26 травня 1998 року, відповідно до яких проводився продаж квартир на пільгових умовах для працівників ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат». 09 лютого 2012 року МПП «АПМ», як один із засновників ТзОВ «АПМ ПЛЮС» внесло до статутного фонду ТзОВ «АПМ ПЛЮС» тринадцять квартир по АДРЕСА_5 , у тому числі і квартири, в яких були прописані позивачі. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 15.06.2012, яким посвідчувалось право власності ТзОВ «АПМ ПЛЮС» на квартири в гуртожитку для малосімейних № 319, 320, 326, 331, 346, 351, 354, 355, 356, 378, 388, 391, 342 на АДРЕСА_5 видано Виконавчим комітетом Рівненської міської ради на підставі Розпорядження міського голови № 622-р від 15.06.2012 «Про оформлення права власності на квартири». Надалі ТзОВ «АПМ ПЛЮС», яке є засновником ТзОВ «Пріоритетінвест - Рівне» передало останньому у статутний капітал спірні квартири. 15 червня 2012 року видано Розпорядження міського голови №622-Р «Про оформлення права власності на квартири». 06 лютого 2015 року та 09 лютого 2015 року на спірні квартири державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно за ТзОВ «ПРІОРИТЕТІНВЕСТ-РІВНЕ». Відповідно до статей 15, 16 ЦК України судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване цивільне право особи чи інтерес, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Належними та допустимими доказами доведено, що ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» на законних підставах набув право власності на гуртожиток для сімейних по АДРЕСА_5 , права та інтереси позивачів внаслідок укладення 26 травня 1998 року між ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» та МПП «АПМ» договору купівлі-продажу цього гуртожитку порушені не були, оскільки цей договір укладений вже після закінчення строку, протягом якого останні мали право скористатись переважним правом на викуп займаних ними житлових помешкань за пільговими цінами. Правом на викуп квартир на пільгових умовах, яке їм надавав новий власник до 01 січня 2000 року, позивачі також не скористались. За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржуване рішення постановлене місцевим судом без дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в не повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційні скарги підлягають до задоволення, рішення суду слід скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Розподіл судових витрат між сторонами врегульовано статтею 141 ЦПК України. Відповідно до положень частини першої зазначеної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, у зв`язку із задоволенням апеляційних скарг, судові витрати понесені відповідачами за подачу апеляційних скарг, підлягають відшкодуванню позивачами у рівних частинах. Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги Малого приватного підприємства «АПМ», Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, Товариства з додатковою відповідальністю «Рівненський домобудівний комбінат» задовольнити. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 листопада 2018 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Товариства з додатковою відповідальністю «Рівненський домобудівний комбінат», Малого приватного підприємства «АПМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АПМ ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне» про визнання недійсним правочину, визнання незаконним розпорядження міського голови, визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 9 серпня 2022 року. Головуючий Н. М. Ковальчук Судді: С. В.Хилевич С. С. Шимків Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду Суддя Рівненського апеляційного суду Н. М. Ковальчук «9» серпня 2022 року