Постанова 4820 № 686/1042/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/1042/22 Провадження № 22-ц/4820/1074/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І., секретар судового засідання Філіпчук О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/1042/22 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства фінансів України про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2022 року (суддя Карплюк О.І.). Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У січні 2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Міністерства фінансів України про відшкодування моральної шкоди, завданої при умисному невиконанні рішення, яке набрало законної сили 28.02.2020 у справі №686/17062/15 в період з 21 грудня 2021 року по 28 грудня 2021 року. В обґрунтування позову зазначав, що 21.12.2020 він пред`явив оригінал виконавчого листа у справі №686/17062/15 від 02.03.2020, однак на теперішній час йому не було перераховано кошти, тобто на думку позивача є явне невиконання рішення суду на підставі виконавчого листа, який не визнавався таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що внаслідок невиконання рішення суду були порушені його права, а саме конституційне право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади Держави Україна, право на справедливий суд, право на судовий захист, адже виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів. Позивач вважає, що оцінений ним розмір моральної шкоди у 2 000 000 грн є достатнім покриттям його порушених прав та моральних страждань, тому і просив суд стягнути вказаний розмір моральної шкоди з Держави Україна. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2022 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ігнорування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вказує, що правовий конфлікт між сторонами виник з факту невиконання рішення суду у справі №686/17062/15 в конкретно визначений проміжок часу, що є порушенням права на судовий захист та безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди в порядку ч. 1 ст. 23 ЦК України та ст. 56 Конституції України. Вважає, що суд зобов`язаний був відновити його порушене право на судовий захист та здійснити ефективний судовий захист шляхом стягнення моральної шкоди з правопорушника. Учасники справи до суду не з`явилися, про день, місце і час розгляду справи повідомлені належним чином. В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України). Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Як слідує із позовної заяви, ОСОБА_1 обґрунтовував свої позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди тим, що державою не виконано рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 січня 2020 року по справі №686/17062/15-ц і за період невиконання цього судового рішення з 21 грудня 2021 року по 28 грудня 2021 року йому спричинено моральну шкоду в розмірі 2 000 000 грн. При цьому, в даному позові відповідачем по справі ОСОБА_1 вказав Державу України в особі Міністерства фінансів України. Однак, як слідує із змісту позовної заяви, фактично, пред`явивши вимоги до Міністерства фінансів України ОСОБА_1 не зазначив, які дії відповідно до закону Міністерство фінансів України мало вчинити, проте не вчинило, не навів конкретні норми закону, які, на його переконання, порушило Міністерство фінансів України як орган державної влади у правовідносинах, щодо яких виник спір. Виходячи із предмету і підстав позову, суд першої інстанції виходив з того, що Міністерство фінансів України не є належним органом, що наділений повноваженнями представляти Державу Україна у спірних правовідносинах, адже Міністерство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Так, відповідно до вимог п.п.1 та 2 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері між бюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, забезпечує формування державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності та забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями підчас застосування податкового та митного законодавства, державної політики у сфері контролю за трансфертним ціноутворенням, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). Під компетенцією розуміють сукупність предметів віддання, завдань, повноважень, прав та обов`язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина четверта статті 58 ЦПК України). Тому, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161 гс 18) (пункт 6.22), від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (провадження № 14-316цс19) (пункт 33), від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (провадження № 14-447цс19) (пункт 28)) зазвичай орган, діями якого завдано шкоду. А тому, суд першої інстанції правильно виходив з того, що Міністерство фінансів України не має повноважень представляти державу у суді за позовами про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання судового рішення. Суд першої інстанції виходив із того, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 травня 2020 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 січня 2020 року у справі №686/17062/15 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Хмельницької області, ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди скасовано. В позові ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Як слідує із вказаної постанови, рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 січня 2020 року у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано, що поширені старшим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Прокуратури Хмельницької області Сибігою А.В. відомості, що ОСОБА_1 являється «клоуном», не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Стягнуто з Прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 2027 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, 263,87 грн судового збору та 2648 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи. Стягнуто з Прокуратури Хмельницької області на користь КНІСЕ 3140 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи. 02 березня 2020 року Хмельницьким міськрайонним судом видано виконавчий лист про стягнення із Прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 2027грн. моральної шкоди, 263,87грн. судового збору та 2648грн., витрат, пов`язаних із проведенням експертизи (а.с.15-16). ОСОБА_1 21 грудня 2020 року звернувся до ГУ ДКСУ у Хмельницькій області із заявою про прийняття до негайного виконання виконавчого листа по справі №686/17062/15. Листом від 23.12.2020 за № 21-256 вих -20 Хмельницька обласна прокуратура повідомила ГУ ДКСУ у Хмельницькій області про відсутність підстав для виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16.01.2020 у справі №686/17062/15 з підстав його скасування 05.05.2020 Хмельницьким апеляційним судом (а.с.17). ГУ ДКСУ у Хмельницькій області (лист від 23.12.2020 за №04-17-10/8845) повернуто виконавчий лист від 02.03.2020 по справі №686/17062/15 до Хмельницького міськрайонного суду без виконання (а.с.18-20). Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача Держави Україна, у зв`язку з безпідставністю та недоведеністю позовних вимог, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем не доведено спричинення державою йому моральної шкоди внаслідок невиконання судового рішення по справі №686/17062/15, оскільки на час подання ним 23.12.2020 до ГУ ДКСУ у Хмельницькій області виконавчого листа по зазначеній справі, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16.01.2020 скасовано та в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, оскільки він відповідає нормам матеріального і процесуального права та узгоджується із матеріалами справи. Так, відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Відповідно до положень частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частинами 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сам по собі факт ухвалення місцевим судом рішення про стягнення шкоди, яке в подальшому скасовано, не свідчить про незаконність дій відповідача щодо невиконання такого судового рішення і заподіяння ОСОБА_1 в зв`язку з цим моральної шкоди. З огляду на вищевикладене, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року). Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом першої інстанції не допущено. Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 08 серпня 2022 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай