Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/9540/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2022 року м. Чернівці Справа № 727/9540/21 Провадження №22-ц/822/446/22 Провадження №22-ц/822/459/22 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Литвинюк І.М., суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І., секретар Петранюк Ю.Т., учасники справи: позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачі Державне підприємство «СЕТАМ», приватний виконавець Доготар Микола Вікторович, ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2022 року та додаткове рішення від 03 травня 2022 року, головуючий у І-й інстанції Смотрицький В.Г., ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Доготаря М.В., ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів та акту приватного виконавця про проведені електронні торги, скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису. В обгрунтування позовних вимог посилалися на те, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 , зареєстровані та постійно проживають у вказаній квартирі. Такожвони є співвласниками допоміжних приміщень, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою вищевказаного будинку. Зазначали, що квартира АДРЕСА_2 перебувала у власності ОСОБА_4 , яка набула право власності згідно з нотаріально посвідченим договором дарування, за яким дарувальником виступав її дядько ОСОБА_6 . Загальна площа квартири на час укладання договору дарування складала 120,5 кв. м. У 2012 році вони звернулися до Шевченківського районного суду м. Чернівці з цивільним позовом про визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення наших прав. Позовні вимоги стосувались квартири АДРЕСА_2 , а ОСОБА_4 була відповідачем по справі. 27 серпня 2013 року Шевченківським районним судом м. Чернівці по цивільній справі №2-2767/12 за їх позовом до ОСОБА_4 про визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення наших прав, забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 . Визнано частково недійсним свідоцтво про право власності від 12 травня 2010 серії НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_3 в частині права власності на приміщення вбиральні №3-9 площею 2,2 кв. м та в частині права власності на приміщення кухні №3-10 площею 8,9 кв. м. Зазначене стало причиною зобов`язання судом ОСОБА_4 демонтувати вбиральню (приміщення 3-9 площею 2,2 кв. м) та кухню (приміщення 3-10 площею 8,9 кв. м), розташовані у квартирі АДРЕСА_3 , та відновити на цій площі горище будинку з виходом на горище та виходом на дах. Зобов`язано ОСОБА_4 виконати інші техніко-ремонтні роботи: реконструкцію каналізаційних мереж квартири АДРЕСА_3 ; реконструкцію димовентиляційних шахт на даху будинку; роботи по відновленню організованого зовнішнього водостоку будинку, викликані недотриманням вимог проекту при реконструкції квартири АДРЕСА_3 , що значно вплинуло на санітарно-гігієнічний стан їхньої квартири АДРЕСА_4 та й всього будинку. В період з 2015 року по даний час ОСОБА_4 не вжила заходів для виконання рішення суду, по відношенню до неї здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні. 22 листопада 2016 року державним виконавцем складено акт про те, що ОСОБА_4 відмовилась надати їм доступ до квартири для виконання відповідних робіт, які зазначені у виконавчому документі. Крім того, вказували на те, що ОСОБА_4 намагалася зняти арешт з квартири АДРЕСА_3 в судовому порядку, проте ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 02 вересня 2015 року в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову - арешту на квартиру їй було відмовлено, оскільки рішення суду ще не виконано та заява про скасування заходів забезпечення позову є передчасною. У лютому 2021 року їм стало відомо, що відбулася зміна власника квартири АДРЕСА_2 . 25 січня 2021 року відбувся аукціонні торги, переможцем яких став ОСОБА_3 , та за результатами яких приватним виконавцем Доготарем М.В. складено акт про проведені електронні торги. 03 лютого 2021 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу М. Д. видане свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а також внесений запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56436132. Отже, відповідач ОСОБА_3 набув право власності на квартиру АДРЕСА_3 площею 120,5 кв.м, з яких 11,1 кв.м повинні бути вилучені за невиконаним рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року № 22ц/794/26/15. Вважають, що в результаті неправомірних дій приватного виконавця Доготаря М.В., приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу М.Д. у них вкрадено більше 10 кв.м нерухомості, санітарно-гігієнічний стан їхньої квартири та будинку в цілому продовжує погіршуватись, що негативно впливає на їх стан здоров`я, стан довкілля та технічний стан нерухомості, і як наслідок, їхні конституційні права грубо порушені вказаними неправомірними діями. З урахуванням уточнених позовних вимог просили визнати недійсними електронні торги (реєстраційний номер лота 460142), що відбулися 25 січня 2021 року з продажу п`ятикімнатної житлової квартири АДРЕСА_5 , скасувати протокол проведення електронних торгів №523269 від 25 січня 2021 року, складений за результатами електронних торгів з продажу п`ятикімнатної житлової квартири АДРЕСА_3 загальною площею 120,5 кв.м., скасувати акт приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготаря М.В. про проведені електронні торги п`ятикімнатної житлової квартири АДРЕСА_3 загальною площею 120,5 кв.м від 02 лютого 2021 року, скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 40383171 від 03 лютого 2021 року про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартири АДРЕСА_3 загальною площею 120,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2282582473101, вчинений на підставі рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу М.Д., індексний номер: 56436132 від 03 лютого 2021 року. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2022 року позов задоволено. Визнано недійсними електронні торги (реєстраційний номер лота 460142), що відбулися 25 січня 2021 року з продажу п`ятикімнатної житлової квартири АДРЕСА_5 . Скасовано протокол проведення електронних торгів №523269 від 25 січня 2021 року, складений за результатами електронних торгів з продажу п`ятикімнатної житлової квартири АДРЕСА_5 . Скасовано акт приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготаря М.В. про проведені електронні торги від 02 лютого 2021 року. Скасовано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис: номер 40383171 від 03 лютого 2021 року про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2282582473101, вчинений на підставі рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу М.Д., індексний номер: 56436132 від 03 лютого 2021 року. Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року стягнуто пропорційно з Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Доготаря М.В., ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1 365,33 грн з кожного. Відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в поновленні пропущеного строку на подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу. Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, залишено без розгляду. Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції від 01 квітня 2022 року, ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що незалежно від особи, яка є власником квартири АДРЕСА_2 , позивачі мають право замінити сторону її правонаступником для виконання рішення суду, проте дане право не використовують. Перехід права власності на нерухоме майно ніяким чином не впливає на права позивачів по справі, оскільки виконання рішення суду у немайновому спорі можливе при будь-якому власнику нерухомого майна і пов`язане не з власником, а тільки з об`єктом. Вважає, що права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодним чином порушені не були. Просить скасувати рішення Шевченківського районного м. Чернівці від 01 квітня 2022 року та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , відмовити, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2022 року залишити без змін. Зазначають, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а особами, які мають право примусового продажу такого майна, є виконавець та організатор електронних торгів. Покупцем є переможець торгів. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимушені були оскаржувати торги щодо зловмисного продажу арештованого майна квартири АДРЕСА_5 . Такий продаж був здійснений з метою виведення майна, належного ОСОБА_4 , з-під реального судового арешту та унеможливлення виконання нею рішення апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року, прийнятого на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Не погоджуючись з додатковим рішеннями суду першої інстанції від 03 травня 2022 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в поновленні пропущеного строку на подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу та залишення без розгляду їх заяви про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, скасувати. Посилаються на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення. ЦПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи. Неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справив в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 слід задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувані судові рішення вищезазначеним вимогам не відповідають. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приватним виконавцем ОСОБА_7 при підготовці до відчуження спірної квартири відсутність заборони відчуження або арешту майна належним чином перевірена не була, хоча він мав такий обов`язок та можливість шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При проведенні прилюдних торгів було порушено як правила проведення електронних торгів, так і загальні норми ЦК України, внаслідок чого порушено суб`єктивне цивільне право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким придбано квартиру з іншими ніж заявлено в умовах торгів технічними характеристиками, яка не підлягала примусового продажу в порядку виконавчого провадження № 63049409, оскільки не могла відчужуватися внаслідок накладення арешту, що унеможливлює реєстрацію права власності на неї. Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції. Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції, керуючись статтею 367 ЦПК України, переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Згідно з нотаріально посвідченим договором дарування квартири від 22 березня 2011 року ОСОБА_6 подарував ОСОБА_8 (після зміни прізвища ОСОБА_4 ) квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 120,5 кв.м., житловою 92,8 кв.м. Також встановлено, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року задоволено частково позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та визнано частково недійсним свідоцтво про право власності від 12 травня 2010 серії НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_2 , видане виконкомом Чернівецької міської ради на ім`я ОСОБА_6 на підставі п. 1.2 рішення виконкому Чернівецької міської ради від 11 травня 2010 року № 295/8 в частині права власності на приміщення вбиральні №3-9 площею 2,2 кв.м, та в частині права власності на приміщення кухні № 3-10 площею 8,9 кв.м.; зобов`язано ОСОБА_4 демонтувати вбиральню (приміщення 3-9 площею 2,2 кв.м) та кухню (приміщення 3-10 площею 8; кв.м), розташовані у квартирі АДРЕСА_3 над житловою кімнатою позивачів та відновити на цій площі горище будинку з виходом на горище та виходом на дах; зобов`язано ОСОБА_4 здійснити реконструкцію каналізаційних мережквартири АДРЕСА_3 для запобігання їх проходження над житловими кімнатами квартири АДРЕСА_4 цього будинку; зобов`язано ОСОБА_4 провести роботи по відновленню організованого зовнішнього водостоку будинку із здійсненням заходів, що забезпечують запобігання зсувам снігу з покриття даху і утворення полою на карнизах і у водостічних трубах; зобов`язано ОСОБА_4 провести реконструкцію димовентиляційних шахт на даху будинку із врахуванням наявності сусіднього будинку та його висоти. Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді зазначеної справи ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 серпня 2013 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_8 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05 вересня 2021 року №273318065. 02 жовтня 2015 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ Кирстюком Д.І. відкрито виконавче провадження №48900178 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-2767/12 від 06 серпня 2015 року, та 30 липня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Кондрюком К.О. №59677973 за виконавчим листом №2-2767/12 від 06 серпня 2015 року Шевченківського районного суду м. Чернівці. Як вбачається з Акту про проведені електронні торги від 02 лютого 2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В., при примусовому виконанні виконавчого листа № 727/3947/20, виданого 10 серпня 2020 року Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 30 000 доларів США, складено відповідний Акт про проведення електронних торгів: квартири АДРЕСА_5 , що належить на праві власності ОСОБА_4 . На підставі заявки приватного виконавця Доготаря М.В. ДП «СЕТАМ» було проведено електронні торги з реалізації п`ятикімнатної житлової квартири АДРЕСА_3 за номером лоту №460142. 25 січня 2021 року ДП «СЕТАМ» сформовано протокол № 523269 проведення прилюдних торгів про те, що дата та час початку і завершення торгів - 25 січня 2021 року, реєстраційний номер лота - 460142, найменування майна: п`ятикімнатна житлова квартира АДРЕСА_2 , ціна продажу: 1 361 926,65 грн, переможець торгів - ОСОБА_3 .. Відповідно до частини першої статті 650 ЦК Україниособливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Згідно з частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК Україниможна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець. Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку. Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року(який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Законупідлягають примусовому виконанню. Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи. Закон України «Про виконавче провадження»визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно. З огляду на викладене, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок). Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору. У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений. Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів. Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19). У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16. Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції послався на порушення приватного виконавця при здійсненні виконавчого провадження та передачі майна на прилюдні торги та загальних норм ЦК України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) зазначила, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 745/4038. Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Колегія суддів вважає, що позивачами не надано належних і допустимих доказів порушення ДП «СЕТАМ» порядку проведення електронних торгів. Що стосується доводів позивачів щодо порушень, вчинених приватним виконавцем в процесі примусового виконання рішення, то матеріали справи не містять доказів оскарження зазначених дій приватного виконавця в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», та рішення суду щодо визнання їх неправомірними. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Посилання в рішенні суду на порушення при розміщенні на сайті ДП «СЕТАМ» відомостей про технічні характеристики майна, заявлені у лоті №460142, що не відповідають фактичним характеристикам, є безпідставними, оскільки перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється, інформацію в системі електронних торгів він вносить виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби і у нього відсутній обов`язок перевіряти законність дій державного виконавця. Відповідно до пункту 2 розділу XI Порядку підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження»; відкладення проведення виконавчих дій; наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності. Отже, ухвала Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 серпня 2013 року про накладення арешту на квартиру не була підставою для зупинення електронних торгів з реалізації нерухомого майна у межах виконавчого провадження за виконавчим листом № 727/3947/20, виданим 10 серпня 2020 року, за яким особою, в інтересах якої накладено арешт та реалізоване арештовано майно, є стягувач ОСОБА_10 . Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19). Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Сукупність цих обставин позивачі під час розгляду справи не довели. Основним мотивом для визнання результатів оспорюваних електронних торгів недійсними позивачі зазначають те, що вказані торги проведені за наявності ухвали суду про накладення арешту на квартиру, власником якої є ОСОБА_4 . Як установлено судом, електронні торги з продажу арештованого майна відбулися на виконання вимог стягувача ОСОБА_10 за рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_4 грошової суми у розмірі 30 000 доларів США. На виконання Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем відкрито провадження № 63049409 та здійснено опис виявленого майна та передано його на реалізацію. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 серпня 2013 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , до вирішення справи по суті, який не мав на меті подальше звернення стягнення на таке майно. В даному випадку подальша можливість законної реалізації позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх прав на забезпечення виконання рішення суду не залежить від перебування предмету правочину у власності конкретної особи. Новий власник набуває усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник, а тому у зв`язку з укладенням угоди права позивачів не порушуються (постанова Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 755/3782/17). Крім того, рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року в частині визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , видане на ім`я ОСОБА_6 , є чинним, не підлягає примусовому виконанню і може бути пред`явлено до реєстраційних органів для внесення відповідних змін до Реєстру речових прав на нерухоме майно. Встановивши, що при проведенні електронних торгів не порушено встановлених законодавством правил проведення торгів, також не порушені права позивачів, колегія суддів приходить до висновку про відмову у позові. Відтак, не підлягають задоволенню і вимоги про скасування результатів торгів у вигляді протоколу та акту про проведені електронні торги з реалізації квартири, скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які є похідними. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, рішення суду першої інстанції від 01 квітня 2022 року, відповідно до вимог статті 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК Українивстановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подання апеляційної скарги ОСОБА_3 сплатив судовий збір у розмірі 5 448 грн. Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі по 2 724 грн з кожного. У зв`язку з наведеним, підлягає скасуванню і додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Доготаря Миколи Вікторовича, ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів та акту приватного виконавця про проведені електронні торги, скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису, відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року задовольнити частково. Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року скасувати. Розподіл судових витрат змінити. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі по 2 724 гривень з кожного. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 05 серпня 2022 року. Головуючий І.М. Литвинюк Судді: Н.К. Височанська А.І. Владичан