Постанова Харківський апеляційний суд № 638/8540/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 638/8540/20 Номер провадження 22-ц/818/518/23 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2023 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді - Мальованого Ю.М., суддів - Бурлака І.В., Яцини В.Б., за участю секретаря Волобуєва О.О., представників позивачки адвокатів Селезень С. В. та Полякової В. В., представника відповідача адвоката Чуб С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2022 року в складі судді Подус Г.С. у справі № 638/8540/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємець Івана Олександровича, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про поновлення порушеного права власності шляхом внесення запису про державну реєстрацію права власності, в с т а н о в и в : 22 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємець Івана Олександровича, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про поновлення порушеного права власності шляхом внесення запису про державну реєстрацію права власності. Позов мотивовано тим, що 26 травня 2005 році між нею та АКБ «Раффайзенбанк Україна» правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір за № CNL 700/148/2005, за яким Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 63 000,00 доларів США з фіксованою відсотковою ставкою 12% річних строком до 26 травня 2020 року на погашення поточної заборгованості позичальника по кредиту за Кредитним договором №12006-234/03Р від 30 грудня 2003 року. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між нею та банком укладено договір іпотеки № PCNL700/148/2005, предметом якого є належна їй квартира АДРЕСА_1 . 12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н та договір про відступлення права вимоги № б/н, за умовами яких банк відступив право вимоги за кредитними договорами, укладеними із ОСОБА_1 20 березня 2020 року їй стало відомо, що 19 березня 2020 року ДП «CETAM» були проведені електронні торги по лоту № 470400 та належна їй кватира була продана за 1 263 367. 00 грн громадянину ОСОБА_3 30 березня 2020 року їй стало відомо, що 27 березня 2020 року приватним виконавцем ВОХО Бабенко Д.Д. складено Акт про реалізацію предмету іпотеки при примусовому виконанні виконавчого провадження № 59101092. Вважає, що торги проведено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки ДП «СЕТАМ» не повідомило її - ОСОБА_4 , як боржника про дату, час, місце проведення торгів, а також стартову ціну реалізації майна, за якою майно пропонується до продажу, у зв?язку з чим вона була позбавлена можливості зупинити електронні торги. Спірна квартира є її єдиним житлом, на неї розповсюджується дія Закону України від 3 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», про що було відомо приватному виконавцю ОСОБА_5 . Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просила поновити право власності шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію за нею права власності на квартиру АДРЕСА_2 ; визнати недійсними: - електронні торги з реалізації належного їй нерухомого майна - трикімнатної квартири, загальною площею 96,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; - протокол № 470400 від 19 березня 2020, складений Державним підприємством «СЕТАМ» за результатами проведення електронних торгів з реалізації квартири; - акт від 27.03.2020 року про реалізацію предмета іпотеки - квартири яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 при примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 59101092. Судові витрати стягнути з відповідачів в солідарному порядку. 20 липня 2020 року Приватним виконавцем ВОХО Бабенко Д.А. подано відзив на позовну заяву, в якому просив позо залишити без задоволення. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту. Також, спірна квартира не була єдиним житлом позивача. ОСОБА_4 фактично не проживала за адресою АДРЕСА_3 та вказана квартира не була єдиним нерухомим житловим майном боржниці. При здійснені неодноразових виходів працівниками поліції та виїздів приватного виконавця за адресою реєстрації боржника двері жодного разу ніхто не відчинив. Під час виїзду 17 травня 2019 року сусідка повідомила, що в арештованій квартирі проживають студенти, що винаймають житло. Доступу до квартири для перевірки майнового стану боржника не надано. ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 2004 року по 2014 рік. У виконавчому проваджені № 59102374 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1331/11 від 22 грудня 2011 року про стягнення з ОСОБА_6 грошових коштів на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в ході проведення виконавчих дій встановлено, що ОСОБА_7 на праві власності належить квартира АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 28.03.2008 року. Оскільки вказане нерухоме майно придбано ОСОБА_6 у період шлюбу з ОСОБА_1 , цей об?єкт нерухомості є спільною сумісною власністю даних фізичних осіб. Листом від 18 листопада 2019 року Немишлянський відділ поліції повідомив, що в ході проведеної перевірки встановлено: в кв. АДРЕСА_4 фактично мешкає ОСОБА_4 , 1954 р.н. Крім того, поштова кореспонденція, направлена боржниці на адресу: АДРЕСА_5 , була отримана особисто ОСОБА_4 . Отже, у ОСОБА_4 був наявний не один об`єкт житлової нерухомості, відповідно реалізована на електронних торгах квартира не була єдиним житлом позивача. 04 серпня 2020 року ДП «Сетам» подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував. В обґрунтування відзиву зазначив, що не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна. Повідомлення іпотекодавцю, іпотекодержателю та виконавцю про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів, здійснюється шляхом направлення відповідних листів простим поштовим відправленням, яке позивачці було направлено ДП "СЕТАМ". Таким чином були здійснені усі необхідні, передбачені законодавством дії з повідомлення Іпотекодавця про дату, час торгів та початкову ціну лоту. Жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав Позивача у результаті проведення спірних торгів у позовній заяві не зазначено. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що до спірних правовідносин вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» застосуванню не підлягає, оскільки в спірній квартирі позивачка ОСОБА_4 постійно не мешкала та має інше нерухоме майно у власності. Також, позивачкою обрано неналежним спосіб захисту, що є самостійно підставою для залишення позову без задоволення. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Апеляційна скарга мотивована тим, що спірна квартира є її єдиним житлом, передана в іпотеку для забезпечення кредиту в іноземній валюті та ці обставини вже були предметом розгляду цивільної справи № 638/11233/20 за її позовом про поновлено право користування житловим приміщенням шляхом вселення до квартири: АДРЕСА_3 . Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про неправильний спосіб захисту обраний позивачем у цій справі, оскільки Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мін`юсту від 29.06.2016 №2831/5, не передбачено укладання жодного оформлення договору купівлі-продажу, за результатами проведення електронних торгів нерухомого майна. 22 березні 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Чуб С. В., подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не розповсюджуються на позивачку, оскільки в неї у власності є інше майно. Він у встановленому законом порядку отримав нотаріально посвідчене свідоцтво про право власності на нерухоме майно та є добросовісним набувачем, тому задоволення позову в свою чергу порушить його конституційні права на вільне володіння своїм майном. Інші учасники справи рішення суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву не скористались. В судове засідання апеляційного суду сторони учасники судового розгляду відповідачі приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О., представник ДП "СЕТАМ", представник третьої особи ТОВ "ОТП Факторинг України" не з`явилися. Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 30 березня 2023 року, надіслані апеляційним судом на адресу сторін-учасників повернуті на адресу апеляційного суду з відміткою ТОВ "ОТП Факторинг України" та ДП "СЕТАМ" від 20 березня 2023 року, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О. з відміткою від 26 березня 2023 року про особисте вручення повідомлень та з відміткою у повідомленні відповідача приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. від 23 березня 2023 року «адресат відсутній за вказаною адресою» ( а.с.211, 215 - 217), що у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки. До апеляційного суду надійшла заява представника ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про слухання справи у його відсутність. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України. Судом встановлено, що 26 травня 2005 року між ОСОБА_8 та АКБ «Раффайзенбанк Україна» правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір № CNL 700/148/2005, згідно з яким банк надав позивачці кредит у розмірі 63 000,00 доларів США, з фіксованою відсотковою ставкою 12% річних строком до 26 травня 2020 року на погашення поточної заборгованості позичальника за Кредитним договором №12006-234/03Р від 30 грудня 2003 року (том 1 а. с. 33-38). В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним Кредитним договором CNL 700/148/2005 27 травня 2005 року позивачкою в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 ., належну їй на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 2003 року (том 1 а.с. 39-43). 26 травня 2006 року між банком та позивачкою укладено Кредитний договір № CNL700/391/2006, за яким ОСОБА_9 надано кредит у розмірі 33 400,00 доларів США, строком до 25 травня 2016 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки 14,00 % річних, погашення заборгованості відбувається рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту (https://reestr.court.gov.ua/Review/23841320). 12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н та договір про відступлення права вимоги № б/н, за умовами яких банк відступив право вимоги за кредитними договорами, укладеними із ОСОБА_1 . Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 жовтня 2011 року у справі № 2-1331/11, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 жовтня 2015 року з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОТП Банк» солідарно стягнута заборгованість за кредитним договором № CNL700/148/2005 від 25 червня 2005 року в сумі 604 920,84 грн. та за кредитним договором № CNL700/391/2006 від 26 травня 2006 року в сумі 365 554,10 грн.( https://reestr.court.gov.ua/Review/41191275) На виконання вказаного судового рішення 11 квітня 2012 року було видано виконавчі листи та постановою Приватного виконавця ВОХО Бабенко Д.А. від 13 травня 2019 року відкрито виконавчого провадження ВП № 59101092 щодо стягнення з ОСОБА_9 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № CNL700/391/2006 від 26 травня 2006 року в сумі 365 554,10 грн. (том 1 а.с. 140) 13 травня 2019 та 14 травня 2019 року винесено постанову про арешт майна боржника ВП №59101092 (т. 1 а.с.144-145). 17 травня 2019 року приватним виконавцем ВО ХО Бабенко Д.А. складено Акт обстеження, яким встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 майновий стан боржника перевірити неможливо, доступу до квартири не надано. Сусідкою повідомлено, що за вказаною адресою мешкають студенти, які винаймають житло (т. 1 а.с.146) 17 травня 2019 року Приватним виконавцем ВОХО Бабенко Д.А. винесено постанову про опис та арешт майна боржника (т. 1 а.с. 147-148). 03 грудня 2019 року приватним виконавцем ВОХО Бабенко Д.А. складено Акт, відповідно до якого при виїзді за адресою АДРЕСА_3 доступу до квартири надано не було, боржника не виявлено, відсутні будь які ознаки постійного проживання в даній квартирі (том 1 а.с. 158) 06 грудня 2019 року постановою ОХО ОСОБА_5 призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (т. 1 а.с.165). 10 грудня 2019 року СОД-ФОП ОСОБА_10 складено звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, відповідно до якого вартість квартири становить 1 899 800 грн (том 2, а. с. 15- 46). 12 грудня 2019 року приватним виконавцем ВОХО Бабенко Д.А. направлено ОСОБА_4 та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повідомлення про результати оцінки майна. (т. 1 а.с.167) 12 грудня 2019 року приватним виконавцем ВОХО області Бабенко Д.А. направлено до Керівника Харківської філії ДП «СЕТАМ» заявку щодо реалізації арештованого майна для вирішення питання щодо реалізації описаного та арештованого майна (т. 1 а.с.168). 17 грудня 2019 року ДП «СЕТАМ» повідомлено про внесення до Системи СЕТАМ 16 грудня 2019 року інформації про арештоване майно (т. 1 а. с. 169). 15 січня 2020 року та 17 лютого 2020 року було призначено проведення торгів з реалізації спірної квартири, проте торги не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Повторно ДП «СЕТАМ» призначено торги на 19 березня 2020 року (том 1 а.с. 170- 172). Повідомлення по призначення торгів направлялись боржнику за адресою АДРЕСА_3 . 19 березня 2019 року переможцем електронних торгів з реалізації спірної квартири став учасник номер 13 - ОСОБА_2 , який зробив пропозицію, яка дорівнює стартовій ціні продажу лота 1 329 860 грн, про що складено відповідний протокол № 470400 (том 2, а.с. 85) 27 березня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. складено Акт про реалізацію предмету іпотеки при примусовому виконанні виконавчого провадження № 59101092 (том 1 а .с. 173-174). 27 березня 2020 року ОСОБА_2 приватний нотаріусом ХМНО Ємцем І.О. видано свідоцтво про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ( том 2 а .с. 119). До матеріалів справи залучена інформація, згідно якої позивачка ОСОБА_1 у період з 25 січня 2004 року по 2014 рік перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 ( том 2 а .с. 127). Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_6 з 01 серпня 2008 року по 22 квітня 2020 року належала квартира АДРЕСА_6 ( том 2 а.с. 128134). Листом від 18 листопада 2019 року Немишлянський відділ поліції ГУ НП в Харківській області повідомив, що в ході проведеної перевірки встановлено: в кв. АДРЕСА_4 фактично мешкає ОСОБА_4 , 1954 р. н. (том 1 а. с. 164) Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно зі статтею 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Відповідно до частини 4 статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. З аналізу змісту частини 1 статті 650, частини 1 статті 655 та частини 4 статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець. Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку. Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи. Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок). Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору. У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до системи. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження, чинним законодавством не передбачений. Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації майна організовує і проводить організатор електронних торгів. У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16. Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що порушень допущених організатором торгів в процедурі проведення електронних торгів, а також порушень прав і законних інтересів позивачки, які б могли стати підставою для визнання недійними електронних торгів не встановлено. Доводи позивачки про розповсюдження на спірну квартиру дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», тому його примусова реалізація є незаконною, є необґрунтованими, оскілки у власності ОСОБА_1 на час проведення торгів з продажу спірної квартири перебувала частка у спільному сумісному майні - квартирі АДРЕСА_4 , яке було набуто під час шлюбу з ОСОБА_6 . Вказані обставини позивачкою не спростовано, доказів, що вищевказана квартира не є спільним сумісним майном матеріали справи не містять. Довід апеляційної скарги про наявність судового рішення Харківського апеляційного суду від 29 березня 2021 року у справі № 638/11233/20 за позовом ОСОБА_4 про поновлення права користування житловим приміщенням шляхом вселення до квартири: АДРЕСА_3 , яким задоволено заявлені позивачкою вимоги, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки у наведеній справі новим власником спірної квартири ОСОБА_2 питання зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_4 було вирішено без дотримання підстав, передбачених ст. 7 Закону України " Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", яка була чинною на момент ухвалення зазначеного судового рішення. Питання правомочності нового власника щодо спірного житла вказане рішення не торкалося (т. 2, а.с. 153 - 160). Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні. Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року). Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає. Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 03 квітня 2023 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді І.В. Бурлака В.Б. Яцина