Постанова 4824 № 369/5585/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 липня 2022 року місто Київ справа № 369/5585/20 провадження №22-ц/824/3211/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С., сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 відповідач - ОСОБА_3 відповідач - приватний нотаріус Воробйова Тетяна Анатоліївна відповідач - приватний нотаріус Васильєва Наталія Іванівна відповідач - приватний нотаріус Гамаль Ірина Миколаївна розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2021 року, постановлену у складі судді Ковальчук Л.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Воробйової Тетяни Анатоліївни, приватного нотаріуса Васильєвої Наталії Іванівни, приватного нотаріуса Гамаль Ірини Миколаївни, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпінь, Ходосіївська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним і скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і поновлення державної реєстрації права власності на земельну ділянку,- В С Т А Н О В И В: Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2021 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Воробйової Т.А., приватного нотаріуса Васильєвої Н.І., приватного нотаріуса Гамаль І.М., треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені, Ходосіївська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним і скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і поновлення державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 червня 2020 року, згідно якої було накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1096 га, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, кадастровий номер 3222487000:04:002:0184, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Ходосіївка. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 9 грудня 2021 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про залишення позову без розгляду, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ним було виконані вимоги ухвали суду щодо усунення недоліків від 27 липня 2021 року, його представником було подано заяву про заміну неналежного відповідача, відповідно до якої він просив суд замінити відповідачів, а саме: приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Київської обл. Воробйову Т.А., приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Васильєву Н.І. і Гамаль І.М. та залучити їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог. Зазначена заява була залишена без належного реагування з боку суду. У разі задоволення його заяви, відповідачами у справі залишалися б ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позовні вимоги відносно кожного з них були зазначені у позовній заяві, у відповідності до вимог ст. 175 ЦПК України. Крім цього, його представник подав заяву щодо усунення недоліків позовної заяви із зазначенням ціни позову в розмірі 642 000 грн. на підставі звіту про експертно-грошової оцінки від 28 липня 2021 року щодо вартості земельної ділянки загальною площею 0,1096 га (кадастровий номер 3222487000:04:002:0184), яка розташована за адресою: Київська обл., Києво- Святошинський р-н., Ходосівська сільська рада, с/т «Горобина». Виходячи з вартості земельної ділянки, ним було сплачено судовий збір у розмірі 6 420 грн. 00 коп. квитанцію про що надано суду. Судом першої інстанції залишено без уваги клопотання про забезпечення доказів від 14 жовтня 2020 року, в якому він просив витребувати оригінали договорів купівлі-продажу спірної земельної ділянки. У той же час, Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді ІІінкевич Н.С. частково задовольнив клопотання про забезпечення доказів, та ухвалив витребувати належним чином завірені копії договорів купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 3222487000:04:002:0184). Суддею Ковальчук Л.М. не було досліджено усі наявні матеріали справи, а тому посилання суду на те, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 175 ЦПК України є помилковим, оскільки одним з предметів спору є саме визнання договорів купівлі-продажу спірної земельної ділянки - недійсними, а інформація про наявність оригіналів вище вказаних договорів купівлі - продажу знаходилася в матеріалах цивільної справи. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Інші учасники справи своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Попович В.С. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Представник третьої особи ОСОБА_5 - адвокат Горголь І.С. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в повному обсязі у встановлений судом строк, тому позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п.8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Судом установлено, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Воробйової Т.А., приватного нотаріуса Васильєвої Н.І., приватного нотаріуса Гамаль І.М., треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені, Ходосіївська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним і скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і поновлення державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 липня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче провадження. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 жовтня 2020 року частково задоволена заява позивача про витребування доказів. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. належним чином завірену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 3222487000:04:002:0184), укладеного 06 липня 2018 року, за реєстровим №3134. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васильєвої Н.І. належним чином завірену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 3222487000:04:002:0184), укладеного 26 жовтня 2017 року, за реєстровим №1732. Витребувано у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Воробйової Т.А. належним чином завірену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 3222487000:04:002:0184), укладеного 8 липня 2016 року, за реєстровим №2577. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам п.п. 3, 4, 8 ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не зазначено ціну позову, та позивачем не зазначено зміст позовних вимог до кожного із відповідачів. Крім того, позивачем не сплачений судовий збір за вимогою майнового характеру з урахування визначення ціни позову. Позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви, та роз`яснено, що у разі невиконання вимог ухвали суду про усунення недоліків, позовна заява буде залишена без розгляду. На виконання вимог ухвали суду від 27 липня 2021 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Поповичем В.С. 3 серпня 2021 року до суду було подано заяву щодо усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що відповідно до звіту про експертно-грошову оцінку від 28 липня 2021 року вартість земельної ділянки загальною площею 0,1096 га (кадастровий номер 3222487000:04:002:0184), яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський районе, Ходосівська сільська рада, с/т «Горобина», становить 642 000 грн., і додано до заяви копію звіту про експертно-грошову оцінку земельної ділянки від 28 липня 2021 року та копію квитанції про сплату судового збору від 29 липня 2021 року в сумі 6420 грн.. 27 липня 2021 року представником позивача подано заяву про зміну неналежного відповідача, в якій просив змінити процесуальний статус приватного нотаріуса Воробйової Т.А., приватного нотаріуса Васильєвої Н.І., приватного нотаріуса Гамаль І.М. з відповідачів та залучити їх до участі в справі в якості третіх осіб. Суд першої інстанції заявлене клопотання не вирішив. Отже визначивши ціну позову, сплативши судовий збір, а також визначившись з позовними вимогами до кожного із відповідачів з урахуванням заяви про зміну процесуального статусу приватних нотаріусів,- позивач усунув недоліки, про які зазначив суд в ухвалі від 27 липня 2021 року. Крім того, з урахуванням витребуваних судом доказів - копій договорів купівлі- продажу земельної ділянки, щодо якої вини спір,- вимоги п.8 ч.2 ст. 175 ЦПК України позивачем виконані. Таким чином, висновок суду першої інстанції про не виконання позивачем в повному обсязі у встановлені строки вимог ухвали суду від 27 липня 2021 року про усунення недоліків позовної заяви є помилковим. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Залишення позовної заяви без розгляду в даному випадку суперечить завданню цивільного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Крім цього, у низці рішень Європейського Суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті справи. У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Таким чином, наведене свідчить про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положеннями статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Ураховуючи наведені обставини та положення законодавства, колегія суддів вважає, що залишення без розгляду позовної заяви є помилковим та передчасним. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справах: " Walchli v. France" від 26 липня 2007 року, "ТОВ "Фріда" проти України" від 08 грудня 2016 року). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала про залишення без розгляду позову підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 4 серпня 2022 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус