Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1187/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/1187/22 пров. № А/857/9722/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 300/1187/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій,- суддя в 1-й інстанції Тимощук О.Л., час ухвалення рішення 26.05.2022 року, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (надалі, також позивачка, ОСОБА_1 ) 28.02.2022 звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач, ГУ ДСНСУ в Івано-Франківській області), у якій просить: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивачки станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2022, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29.01.2020 та на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з відповідними додатками постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020 та з 01.01.2022, відповідно; - зобов`язати ГУ ДСНСУ в Івано-Франківській області підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з відповідними додатками постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020; - зобов`язати ГУ ДСНСУ в Івано-Франківській області підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з відповідними додатками постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2021. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачка отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДСНСУ в Івано-Франківській області із заявою, в якій просила надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) оновлені довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020 та 01.01.2021 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), на відповідні тарифні коефіцієнти, для проведення з 01.02.2020 та з 01.01.2021 перерахунку основного розміру її пенсії. Однак, ГУ ДСНСУ в Івано-Франківській області відмовило у задоволенні прохання позивачки, з огляду на відсутність правових підстав. Позивачка вказує, що пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі, також Постанова №103) до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", зі змінами (надалі, також Постанова № 704) були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". У подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 (дата набрання законної сили 29.01.2020) визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103, згідно якого внесено зміни до вказаного пункту 4 постанови №704. Отже, з 29.01.2020 діє первинна редакція постанови КМУ №704, пунктом 4 якої встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. За таких обставин, відповідач повинен був скласти та подати до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нові довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021, з урахуванням у цих довідках щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, та в яких посадовий оклад, оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зважаючи на протиправність відмови відповідача, позивачка просить суд зобов`язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області довідки для перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2020 та з 01.01.2021. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 300/1187/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що з 29.01.2020 діє первинна редакція постанови КМУ №704, пунктом 4 якої встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. За таких обставин, відповідач повинен був скласти та подати до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нові довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021, з урахуванням у цих довідках щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, та в яких посадовий оклад, оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 300/1187/22 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого. Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі, суд першої інстанції виходив з того, що , у відповідності до Постанови №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, оскільки відповідно до пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Крім того, суд зазначає, що позивачкою не надано доказів того, що станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021 відбулись зміни розміру грошового забезпечення, як обов`язкової передумови для виникнення у відповідача обов`язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку пенсії з 01.02.2020 та з 01.01.2021, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 11.03.2013 року отримує пенсію по інвалідності у розмірі 60% грошового забезпечення, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №300/2575/19, ГУ ДСНСУ в Івано-Франківській області видало довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за №5401-8574/5415 від 05.11.2020 (а.с.12). Згідно з вказаною довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за нормами чинними станом на 05.03.2019, за посадою заступник начальника НМЦ начальник навчального пункту, становить 19 036,00 грн та складається з: посадового окладу 6 430,00 грн; окладу за військовим (спеціальним) званням (підполковник) 1 410,00 грн.; надбавка за вислугу років 40% 3 136,00 грн; надбавка за особливості умови проходження служби 50% - 5 488,00 грн., премія 40% - 2572,00 грн (а.с. 12). Не погоджуючись із розміром визначеного грошового забезпечення в частині посадового окладу, окладу за військовим званням, 10.12.2021 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДСНСУ в Івано-Франківській області із заявою про надання їй та направлення до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії станом на 29.01.2020 та 01.01.2021 для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2020 та з 01.01.2021, з розрахунком посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 і з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії (а.с. 10 та зворотна сторона). ГУ ДСНСУ в Івано-Франківській області листом від 22.12.2021 за № 5401-11052/5411 у відповідь на звернення позивачки повідомило, що Постановою №704 (в редакції постанови КМУ №103), що розмір посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, як складових грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, що проходять службу є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений станом на 01.01.2018. Після 21.02.2018 рішення про збільшення розмірів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців Урядом не приймалось, Відповідно, підстави для проведення видачі довідки колишнім військовослужбовцям відсутні (а.с.11 та зворотна сторона). Не погоджуючись з такою відмовою ГУ ДСНСУ в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі, також - Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393 (надалі, також - Порядок №45). Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Так, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до пункту 10 цієї Постанови №704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018. Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24 лютого 2018 року) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Разом з тим, згідно пунктом 1 Примітки Додатку 1 Постанови № 704 «Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу» посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. Згідно із Приміткою Додатку 14 «Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу» оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. Проте, постановою Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 останньої викладено у новій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Разом із тим, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж Постанови. Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року». З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується. Щодо того, що у Постанові № 704, що регулює грошове забезпечення військовослужбовців, існує юридична колізія між пунктом 4 Постанови та приміткою 1 Додатку 1, приміткою до Додатку 14 до вказаної Постанови № 704, апеляційний суд зазначає таке. Відповідно до частини 1 та 2 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України є нормативно-правовим актом Уряду України. Нормативно-правовий акт офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими на це суб`єктами нормотворчості у визначеній формі та за встановленою процедурою, спрямований на встановлення, зміну або скасування норми права. Іншими словами, нормативно-правовий акт це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним органом публічної влади, у якому містяться норми права. У правовій системі України нормативно-правовий акт є основним джерелом права. Отже, за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, в даному випадку пунктом 4 Постанови № 704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує. Таким чином, суд апеляційної інстанції зауважує, що примітка, як складова частина нормативно-правового акту, не може містити в собі нормативних положень. За наведених обставин апеляційний суд зазначає, що Примітка у Додатку 1 та Додатку 14 Постанови № 704 не може мати нормативного характеру, а отже застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови № 704 - пункт 4, яка має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб. Пункт 6 Постанови № 103, яким внесені зміни, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано. Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Пунктом 4 Постанови № 704 визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року. Відтак, у випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата стає розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів. Разом із тим, апеляційний суд звертає увагу, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закону № 1774-VІІІ), який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови № 704, так і станом на 29 січня 2020 року, неконституційними не визнавалися. Водночас, Постанова № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом. Юридична сила закону, як джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини 1 статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. Відтак, вказаний пункт Постанови № 704 у частині, яка суперечить нормам розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII, не підлягає застосуванню. З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що під час розв`язання колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VIII та пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103 перевагу слід надати положенням Закону, як акту права вищої юридичної сили з урахуванням статті 8 Конституції України. Враховуючи те, що норма пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати відсутні. На підставі наведеного апеляційний суд вважає, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби. Одночасно суд апеляційної інстанції враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року по справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ, згідно яких: « 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». За змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року. Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі у зв`язку із набранням чинності Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають». З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов переконання, що відповідач діяв правомірно, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням таку розрахункову величину, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року. Оскільки інші позовні вимоги є похідними, то апеляційний суд прийшов до висновку, що такі не підлягають до задоволення. Колегія суддів прийшла до переконання, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 300/1187/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 04.08.2022 року