Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/11712/21
від 21.04.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/11712/21 пров. № А/857/3146/22 осьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Рівненського зонального відділу військової служби правопорядку на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року, ухвалене суддею Комшелюк Т.О. у м. Рівне у справі № 460/11712/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського зонального відділу військової служби правопорядку про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, здійснених з 30.01.2020 року по 30.11.2020 року та виплат при звільненні з військової служби, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання за період з 30.01.2020 року по 30.11.2020 року, які визначити шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, визначені відповідно до додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 (в редакції постанови, що діяла до 21.02.2018 року), а також щодо відмови у внесенні відповідних змін у накази, довідки та грошовий атестат, що надавалися при звільненні з військової служби; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне грошове забезпечення, всі одноразові виплати, здійсненні з 30.01.2020 року по 30.11.2020 року та виплати при звільненні з військової служби , виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання за період з 30.01.2020 року по 30.11.2020 року, які визначити шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, визначені відповідно до додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 (в редакції постанови, що діяла до 21.02.2018 року), а також внести зміни у накази, довідки та грошовий атестат, що надавалися при звільненні з військової служби. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, здійснених з 30 січня 2020 року по 30 листопада 2020 року та виплат при звільненні з військової служби, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання за період з 30 січня 2020 року по 30 листопада 2020 року, визначеного шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 (в редакції до 24.02.2018 року), а також у не внесенні відповідних змін у Довідку від 04 грудня 2020 року № 3698 «Про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (зі змінами)» і у грошовий атестат № 12 від 30 листопада 2020 року, виданих ОСОБА_1 . Зобов`язано Рівненський зональний відділ Військової служби правопорядку здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, здійснених з 30 січня 2020 по 30 листопада 2020 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання за період з 30 січня 2020 по 30 листопада 2020 року, визначеного шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 (в редакції до 24.02.2018 року), з урахуванням виплачених сум, та внести відповідні зміни у Довідку від 04 грудня 2020 року № 3698 «Про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (зі змінами)» і у грошовий атестат № 12 від 30 листопада 2020 року, виданих ОСОБА_1 . В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення, в тому числі його одноразових видів, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені, шляхом множення прожиткового мінімуму станом на 01 січня поточного року на відповідний коефіцієнт, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6543/18 відновлено попередню редакцію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, яка передбачає розрахунок посадового окладу та окладу за військове звання виходячи із прожиткового мінімуму станом на поточний рік помножений на коефіцієнт, який вказаний у додатках 1 і 14 постанови. Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, здійснених з 30 січня 2020 по 30 листопада 2020 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання за період з 30 січня 2020 по 30 листопада 2020 року, визначеного шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 (в редакції до 24.02.2018 року), з урахуванням виплачених сум, та внести відповідні зміни у Довідку від 04 грудня 2020 року № 3698 «Про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (зі змінами)» і у грошовий атестат № 12 від 30 листопада 2020 року, виданих ОСОБА_1 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову, в цій частині. У обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6543/18 не є підставою для перерахунку пенсії, оскільки скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб», яким внесено зміни у пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, не поновлює дію попередніх норм права. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що позивач у період з травня 2015 року по 30 листопада 2020 року проходив військову службу у Рівненському зональному відділі Військової служби правопорядку м. Рівне. Наказом начальника Рівненського ЗВ ВСП від 02.11.2020 року № 14-РС (по особовому складу) позивача звільнено з військової служби у запас (за станом здоров`я), а наказом начальника Рівненського ЗВ ВСП від 30.11.2020 року № 229 (по стройовій частині), виключено із списків особового складу частини з зазначенням усіх виплат по звільненню. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправними та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У зв`язку із цим, 09.08.2021 року позивач звернувся із запитом до відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 30.11.2020 року з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, а також складення нової довідки, внесення змін до наказу та грошового атестату. Відповідач листом від 13.08.2021 року № 2190 зазначив, що проводити перерахунок грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 30 листопада 2020 року та одноразової грошової допомоги при звільненні немає підстав. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова № 704). Відповідно до п. 10 постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 січня 2018 року. Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком
14. Пунктом 4 постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,
14. У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. У примітці Додатку 14 постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої, пункт 4 постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і
14. В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №
103. Отже, з 29.01.2020 року (дня набрання законної сили рішенням суд у справі № 826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,
14. При цьому, необхідно врахувати, що 01.01.2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. За наведених обставин суд вважає, що з 29.01.2020 року, розрахунковою величиною для визначення розміру посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,
14. Оскільки, позивач звертається з позовними вимогами за період з 30.01.2020 року по 30.11.2020 року, то розрахунковою величиною для визначення розміру його посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року. Зважаючи на те, що відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку грошового забезпечення за вказаний період, виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням розрахованих за наведеною вище формулою, то такі дії відповідача є протиправними. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про внесення змін у накази, що приймались при звільненні позивача з військової служби сторонами не оскаржено, а тому, в цій частині, апеляційний суд йому оцінку не надає. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції в оскарженій частині правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції в оскарженій частині, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскарженій частині без змін. Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Рівненського зонального відділу військової служби правопорядку залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 460/11712/21 в частині задоволених позовних вимог - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 21.04.2022 року