LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/16457/21

від 04.08.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2022 р. Справа № 520/16457/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 22.11.21 по справі № 520/16457/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, в якому просила суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення позивачу за період з 04 липня 2020 року по 30 червня 2021 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції; - зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 04 липня 2020 року по 30 червня 2021 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, виходячи з розрахунку базового місяця - квітень 2016 року та положень постанови КМ України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб; - стягнути з Головного управління Національної поліції України в Харківській області на користь позивача суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, починаючи з 30.06.2021 та до 29.07.2021 у розмірі 12942,05 грн; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати позивачу доплати за службу в нічний час за період з липня 2020 року по червень 2021 року; - зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області нарахувати і виплатити на користь позивача доплати за службу в нічний час за період з липня 2020 року по червень 2021 року; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, за період з 04.07.2020 до 30.06.2021 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити перерахунок виплаченої позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 04.07.2020 до 30.06.2021 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін і; нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення та виплатити різницю між отриманою сумою та сумою, нарахованою та виплаченою позиивачу 29.07.2021; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рoків; - зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Хаківській області нарахувати і виплатити на користь позивача матеріальну допомогу на оздоровлення за 2021 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що станом на день прийняття наказу про звільнення зі служби відповідач не провів з позивачем розрахунків щодо виплати індексації грошового забезпечення, доплати за службу в нічний час, додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину та інших виплат грошового забезпечення. Вказане слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 та з 18.02.2021 по 30.06.2021 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 та з 18.02.2021 по 30.06.2021 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін і нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення. Стягнуто з Головного управління Національної поліції України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 11541,04 грн (одинадцять тисяч п`ятсот сорок одна гривня 04 коп.). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Харківській області. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що у квітні 2021, травні 2021, червні 2021 та липні 2021 ОСОБА_1 взагалі не встановлювались відповідні надбавки, що свідчить про відсутність події забезпечення позивачкою у вказаний період правопорядку і безпеки громадян та внаслідок виконання обов`язків безпосереднє контактування з населенням. Законодавчо визначений граничний розмір такої надбавки до 50% тобто встановлено її максимальний відсоток, в межах якого керівник має дискрецію на встановлення відсоткового розміру доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації COVID-19. На переконання апелянта зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 та з 18.02.2021 по 30.06.2021 буде втручанням в його дискреційні повноваження. Апелянт звертає увагу на те, що у випадку стягнення з відповідача компенсації за час неповного розрахунку при звільненні до такого повного розрахунку неможливо правильно визначити суму такої компенсації на відповідність наведеним вище критеріям. На думку апелянта, вимога про стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, є передчасною, оскільки фактичний остаточний розрахунок ще не проведено. Позивач не скористалася своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу відповідача. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 04 липня 2020 року по 30 червня 2021 року ОСОБА_1 проходила службу в поліції на посаді слідчого СВ ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області. Відповідно до наказу начальника ГУНП в Харківській області від 22.06.2021 № 293 о/с позивача звільнено зі служби з 30.06.2021 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач протиправно не провів з позивачем розрахунків щодо виплати індексації грошового забезпечення, доплати за службу в нічний час, додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину та інших виплат грошового забезпечення. Листом від 03.08.2021 №П-296/119/05/29-2021 на запит позивача ГУНП в Харківській області було фактично відмовлено у нарахуванні та виплаті додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину. Вважаючи, що право позивача на оплату праці грубо порушено, за захистом своїх прав звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати на період дії карантину не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, а також з того, що оскільки в день звільнення ОСОБА_1 30.06.2021 відповідачем не було здійснено з нею остаточного розрахунку, то позивач має право на застосування статті 117 КЗпП України в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Надаючи оцінку спірним правовідносинам у даній справі та приймаючи рішення по суті вимог, колегія суддів зазначає наступне. Оскільки апеляційна скарга не містять вимог щодо скасування рішення суду в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення позивачу за період з 04 липня 2020 року по 30 червня 2021 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції та зобов`язання Головного управління Національної поліції України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 04 липня 2020 року по 30 червня 2021 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, виходячи з розрахунку базового місяця - квітень 2016 року та положень постанови КМ України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб; визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати позивачу доплати за службу в нічний час за період з липня 2020 року по червень 2021 року та зобов`язання Головного управління Національної поліції України в Харківській області нарахувати і виплатити на користь позивача доплати за службу в нічний час за період з липня 2020 року по червень 2021 року; визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рoків та зобов`язання Головного управління Національної поліції України в Хаківській області нарахувати і виплатити на користь позивача матеріальну допомогу на оздоровлення за 2021 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, суд апеляційної інстанції, враховуючи приписи ст. 308 КАС України не дає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в цій частині. Надаючи оцінку вимогам відповідача в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 та з 18.02.2021 по 30.06.2021 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 та з 18.02.2021 по 30.06.2021 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін і нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення, а також стягнення з Головного управління Національної поліції України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 11541,04 грн (одинадцять тисяч п`ятсот сорок одна гривня 04 коп.) та правомірності задоволення позовних вимог суду першої інстанції в цій частині, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі по тексту - Закон №580-VIII). Відповідно до ч.ч.1,2 ст.94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із наступними змінами) (далі по тексту - Постанова №211) установлено карантин з 12 березня 2020 року на усій території України. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі по тексту - Постанова №342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою. Згідно з пунктом 2 Постанови №342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом. Наказом ГУНП в Харківській області № 2165 на виконання пункту 4 Постанови № 375, доручення Національної поліції від 25.06.29020 № 7789/01/29-2020 "Про організацію заходів, спрямованих на забезпечення встановлення додаткової доплати поліцейським, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375", пункту 12 нової редакції рекомендацій до аудиторського звіту, що викладені в листі начальника управління внутрішнього аудиту Національної поліції України від 15.10.2020 № 1014/30/01-2020 "Про перегляд окремих фактів, зазначених в аудиторському звіті", було затверджено Порядок визначення персонального переліку поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду питання щодо встановлення додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №

375. Цей порядок установлює алгоритм визначення керівниками підрозділів Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУНП в Харківській області) персонального переліку поліцейських підпорядкованих їм підрозділів відповідно до абзацу 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №

375. Порядок №375 розроблено з метою: - матеріального стимулювання несення служби поліцейськими окремих категорій, які прямо і безпосередньо виконують функції протидії поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-І9, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та при виконанні цих обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, що підвищує ризик їх захворювання; - усвідомлення керівників підрозділів ГУ НП їх персональної відповідальності за об`єктивне визначення переліку поліцейських підпорядкованого підрозділу, які виконували функції протидії поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, та при виконанні цих обов`язків мали безпосередній контакт з населенням; - цільового використання бюджетних коштів, виділених на виплату доплати до грошового забезпечення поліцейських відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №

375. Пунктом 1 Постанови №375 установлено, що на період дії карантину, встановленого Постановою №211, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, в тому числі поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. Пунктом 3 визначені критерії, яким мають відповідати поліцейські, які включаються до персонального переліку поліцейських, яким установлюється доплата, а саме: 1) несли службу в період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни, та у безпосередньому контакті з населенням виконували відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі по тексту - Постанова №641, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одну або декілька з наступних функцій: - здійснення поточного контролю за перебуванням особи в місці самоізоляції шляхом проведення перевірки фактичного перебування осіб за зазначеними ними адресами самоізоляції (відвідування на дому) (п.28 Постанови №641); - виконання поточного контролю дотримання карантинних обмежень на вулицях, у парках, інших громадських місцях, проведення вибіркової перевірки документів, що посвідчують особу (п.31 Постанови №641); - здійснення заходів контролю виконання протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень (п.46-4 Постанови №641); 2) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням: протиепідемічні заходи, покладені на поліцію протоколами засідань державних чи регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відповідно до «зеленого», «жовтого» - «помаранчевого» та «червоного» рівнів епідемічних загроз, зокрема: - заходи контролю за дотриманням маскового режиму при посадці у громадський транспорт (автобус, тролейбус, трамвай) на зупинках, які постійно мають значні навантаження та найбільш завантажених кінцевих зупинках(у пікові години); - проведення рейдів щодо недопущення роботи нічних розважальних закладів відповідно до діючого протиепідемічного законодавства; - контроль за недопущенням порушень протиепідемічного законодавства та обмежень керівниками (власниками) приватних навчальних закладів області (якщо такі обмеження встановлено рішеннями державної чи регіональної комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій). 3) здійснювали: в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян згідно з пунктом 1 Постанови №375: - поліцейські, які залучаються до підтримання публічного порядку та додержання вимог протиепідемічного законодавства під час проведення масових заходів (збори, мітинги, походи, демонстрації, пікети, публічні релігійні заходи: святкові та пам`ятні заходи, організовані органами державної влади та місцевого самоврядування; заходи, організовані іноземними дипломатичними установами в Україні; офіційні спортивні змагання, масові спортивні та культурно-видовищні заходи, візити осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, вибори до органів влади та місцевого самоврядування); - поліцейські, які несуть службу на стаціонарних постах та в складі мобільних груп із забезпечення карантинних заходів, розташованих на кордонах території обслуговування з іншими областями країни. 4) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення захисту прав дітей згідно з пунктом 1 Постанови №375, статті 5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 19.12.2017 №1044: - проведення за місцем проживання чи навчання бесід з питань індивідуальної профілактики з дітьми, які перебувають на профілактичному обліку, складання відповідного рапорту (акту); - заходи за заявою про безвісне зникнення дитини (опитування родичів, друзів, вчителів, однокласників, оточення, подомовий обхід), отримання пояснень від опитаних; - за повідомленнями медичних, освітніх закладів, соціальних служб відвідування дитини за місцем проживання з питань запобігання домашньому насильству, жорстокому поводженню з дітьми, збір медичних документів для підтвердження фактів, отримання пояснень опитаних осіб, складання рапорту, адміністративного протоколу; - рейди у метрополітені, на ринках, місцях скупчення дітей з метою запобігання дитячій бездоглядності; здійснення заходів поліцейського піклування щодо дітей (з поміщення до лікарні чи дитячого закладу, складання рапорту, протоколу поліцейського піклування; - відвідування за повідомленням органу освіти дитини за місцем проживання з метою залучення дитини до навчання та захисту права дитини на здобуття освіти, складання рапорту та повідомлення до органу освіти; - рейди з перевірки дотриманням суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавства щодо заборони продажу неповнолітнім особам алкогольних, слабоалкогольних напоїв і тютюнових виробів - та складання рапорту, адміністративного протоколу; - рейди з перевірки дотримання обмежень перебування дітей у нічний час у закладах, у яких проводиться діяльність у сфері розваг, та закладах громадського харчування, складання рапорту, адміністративного протоколу; - проведення рейдів та виявлення фактів уживання дітьми алкоголю, складання адміністративних протоколів; - відвідування за повідомленням соціальної служби проблемних сімей, складання рапорту та адміністративних протоколів за фактами невиконання батьківських обов`язків; - рейди з відвідування дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання разом із службою у справах дітей для з`ясування умов проживання, складання акту; - бесіди з дітьми та їх батьками (законними представниками) під час провадження в справі про адміністративне правопорушення, учинене дитиною; складання адміністративного протоколу; - заходи за участю дітей (за окремими планами, вказівками НГІУ); проведення, за запитами навчальних заходів, бесід з дітьми, схильними до вчинення правопорушень, за місцем проживання, навчання або роботи (складання рапорту, відібранім пояснень, підготовка відповіді до навчального закладу); - відвідування дитини за місцем проживання для з`ясування умов проживання, а також чинників, які можуть негативно впливати на неї, бесіди з батьками дитини, її законними представниками, членами сім`ї з метою усунення причин ї умов, які спонукали до вчинення дитиною адміністративного чи кримінального правопорушення, та складання рапорту. За приписами п.п. 2-5 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади. Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що довідкою УФЗБО ГУНП в Харківській області № 1096 про встановлений відділенням поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області розмір додаткової доплати до грошового забезпечення на період дії карантину поліцейським, які забезпечують правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням лейтенанту поліції ОСОБА_1 за період з 05.07.2020 по 30.06.2021 встановлювались такі відсоткові розміри доплати: у липні 2020 - 50% за 27 днів; у серпні 2020 - 31,25% за 31 день; у вересні 2020 - 20,45% за 30 днів; у жовтні 2020 - 19,23% за 21 день (10 днів перебування у відпустці); у листопаді 2020 - 20,59% за 30 днів; у грудні 2020 - 25% за 31 день; у січні 2021 - 27,27% за 14 днів; у лютому 2021 - 20,83% за 17 днів (за період з 01.02.2021 по 17.02.2021); у лютому 2021 -25% за 11 днів (за період з 18.02.2021 по 28.02.2021); у березні 2021 - 27,08% за 31 день. Так в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у квітні 2021, травні 2021, червні 2021 та липні 2021 ОСОБА_1 взагалі не встановлювались відповідні надбавки, що свідчить про відсутність події забезпечення позивачкою у вказаний період правопорядку і безпеки громадян та внаслідок виконання обов`язків безпосереднє контактування з населенням, проте доказів відсутності події забезпечення у вказаний період правопорядку, а саме табелі обліку несення служби поліцейських, персональний перелік поліцейських, які забезпечували правопорядок тощо, відповідачем до суду не надано. З довідки УФЗБО ГУНП в Харківській області № 1095 колегія суддів вбачає про нараховану та виплачену додаткову доплату до грошового забезпечення на період дії карантину поліцейським, які забезпечують правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням лейтенанта поліції ОСОБА_1 за період з 05.07.2020 по 30.06.2021 позивачці нараховано: у серпні 2020 р.- 4697,17 гривень за липень 2020 р.; у липні 2021 р. - 3138,81 гривень (в т.ч. 1556,76 - за січень 2021 р. та 1582,05 - за період з 01 лютого 2021 р. по 17 лютого 2021 р.). Крім того, матеріалами справи встановлено, що позивачу за липень 2020 року, січень 2021 року та з 01 лютого 2021 року по 17 лютого 2021 року виплачувалась спірна доплата, в інші періоди її виплата була припинена, проте позивач посаду не змінював і продовжував виконувати ті ж самі службові обов`язки. Аналізуючи положення п. 1 розділу III Порядку колегія суддів встановила, що керівник підрозділу ГУНП у період дії карантину щомісяця до 01 числа забезпечує підготовку та подає до УФЗБО разом із супровідним листом за минулий місяць належним чином оформлені, підписані та зареєстровані в підрозділі документального забезпечення: - табель обліку несення служби поліцейських (додаток 2); - персональний перелік поліцейських для встановлення додаткової доплати на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни, які забезпечують правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (при п`ятиденному робочому тижні з двома вихідними або нерівномірним графіком несення служби (додаток 3); - оригінали рапортів поліцейських, включених до персонального переліку, на ім`я начальника ГУНП в області, з проханням виплати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 додаткової доплати до грошового забезпечення за період виконання в умовах карантину функцій в безпосередньому контакті з населенням; Так, на рапорті проставляється резолюція керівника підрозділу ГУНП, територіального відділу (відділення) поліції, командира стройового підрозділу "клопочу по суті рапорту"; у рапорті поліцейський зазначає 1) дати виконання протягом минулого місяця функцій, визначених розділом II цього Порядку, 2) зміст виконаних у ці дні функцій, які підтверджують безпосередній контакт з населенням; 3) перелік первинних документів, які підтверджують викладу інформацію; перелічені первинні документи додаються до копії рапорту поліцейського та зберігаються у підрозділі ГУНП відповідно до правил діловодства в підрозділах Національної поліції України. Судовим розглядом встановлено, що відповідач посилається на той факт, що оскільки від керівника Валківського ВП у період з серпня 2020 р. по листопад 2020 р. до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області не надходили документи стосовно позивача, визначені у п. 1 розділу II Порядку, були відсутні підстави для нарахування та виплати додаткової доплати на період дії карантину. В той же час, Валківський ВП ГУНП в Харківській області є структурним підрозділом ГУНП в Харківській області, який підконтрольний та підзвітний у своїй діяльності ГУНП в Харківській області. Отже, вказаним вище порядком передбачено імперативний обов`язок подання зазначених вище документів до УФЗБО разом із супровідним листом за минулий місяць. Таким чином аналізуючи положення Порядку колегія суддів вбачає, що табель обліку несення служби поліцейських підлягає поданню до ГУНП щодо всіх поліцейських, що проходять службу в підрозділі у відповідний місяць, за який подаються такі документи. Інші документи подаються щодо поліцейських, включених до переліку. На думку колегії суддів, вказаний порядок передбачає можливість контролю вищестоящого підрозділу Національної поліції за вірністю та обґрунтованістю включення до такого переліку одних поліцейських та невключення інших. Колегія суддів дослідивши матеріали справи встановила, що до матеріалів справи відповідачем не додано табелів обліку несення служби за серпень-грудень 2020 року та лютий-червень 2021 року. В той же час, повноваження з контролю за виконанням обов`язків керівниками структурних підрозділів покладено саме на ГУНП в Харківській області. Дослідивши лист начальника ГУНП в Харківській області від 03.08.2021 №П-296/119/05/29-2021 колегією суддів встановлено, що керівником структурного підрозділу не було подано повний пакет документів, передбачених порядком, зокрема, не було подано табелю обліку несення служби за серпень-листопад 2020 року щодо всіх поліцейських підрозділу. Отже, як наслідок, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач вирішив питання щодо нарахування (ненарахування) у спірні місяці доплати на період дії карантину без наявності всіх документів, передбачених Порядком визначення персонального переліку поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду питання щодо встановлення додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №

375. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не здійснив покладених на нього повноважень контролю при нарахуванні спірної доплати за період з серпня по листопад 2020 року, та вирішив питання щодо її нарахування (ненарахування) на підставі неповного пакету документів, поданих керівником Валківського ВП ГУНП в Харківській області, чим допустив протиправну бездіяльність відносно позивача. Повноваження з контролю та аналізу показників виконання видаткової частини бюджету, контролю за правильністю складання, оформлення і затвердження кошторисно-фінансових розрахунків на витрати для упровадження потреб підрозділів ГУНП, контролю за витратами коштів та цільовим використанням власних і позикових коштів покладено саме УФЗБО ГУНП в Харківській області. Матеріалами справи встановлено, що відповідач не заперечував наявності права позивача на отримання спірної доплати за період з серпня по грудень 2020 року та з 18 лютого 2021 року по березень 2021 року включно, проте посилався на відсутність коштів. Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції що відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати на період дії карантину не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Так, у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Верховного Суду від 18.12.2018 по справі № 820/4619/16 та від 14.03.2019 по справі № 820/660/17. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що у квітні 2021, травні 2021, червні 2021 та липні 2021 ОСОБА_1 взагалі не встановлювались відповідні надбавки, що свідчить про відсутність події забезпечення позивачкою у вказаний період правопорядку і безпеки громадян та внаслідок виконання обов`язків безпосереднє контактування з населенням, з підстав того, що доказів відсутності події забезпечення у вказаний період правопорядку ОСОБА_1 відповідачем до суду не надано. Таким чином, надаючи правову оцінку позовній вимозі в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання виплатити доплату на час дії карантину за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 та з 17.02.2021 по 30.06.2021 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині. Щодо доводів апелянта про відстуність підстав для стягнення з відповідача суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, колегія суддів зазначає наступне. Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02 липня 2015 року визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Так, як зазначалось вище відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення поліцейських врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) та Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №

260. Колегія суддів зазначаж, що викладені правові норми є нормами спеціального законодавства і підлягають застосуванню при визначенні структури, порядку та умов грошового забезпечення поліцейських та у випадку виникнення спорів з цього приводу. Аналізуючи наведені норми законодавства колегія суддів дійшла висновку, що нерозповсюдження на поліцейських норм КЗпП України стосується тільки норм, якими врегульована оплата праці (виплата грошового забезпечення) вказаних осіб та спорів щодо цього забезпечення, таких як: спорів щодо розміру посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, порядку їх нарахування та виплати. Саме ж питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейських (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, винагороди за участь в антитерористичній операції) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. Тобто, з урахуванням того, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці військовослужбовців, не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, суд зважає на можливість застосування норм статті 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення із військової служби. Аналогічні правові висновки щодо застосування норм КЗпП України при вирішенні питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців неодноразово викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 30 квітня 2020 року у справі №140/2006/19, від 16 липня 2020 року у справі № 400/2884/18, від 20 січня 2021 року у справі № 200/4185/20-а, від 20 січня 2021 року у справі № 240/12238/19, від 05 березня 2021 року у справі № 120/3276/19-а, від 31 березня 2021 року у справі № 340/970/20. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу (ч.1 ст. 47 КЗпП України). Положеннями статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Колегія суддів наголошує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (№ рішення в ЄДРСР 88952400) визначила, що під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо). Отже, за змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Матеріалами справи встановлено, що позивача було звільнено з роботи 30 червня 2021 року, а відповідно до виписки з карткового рахунку позивача в АТ КБ «ПриватБанк» грошове забезпечення у сумі 3138,81 грн. було перераховано на банківський рахунок позивача лише 29 липня 2021 року. Отже, в день звільнення ОСОБА_1 - 30.06.2021 відповідачем не було здійснено з нею остаточного розрахунку, то позивач має право на застосування статті 117 КЗпП України в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Суд апеляційної інстанції зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця (див. пункт 71 постанови від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц). Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100), який застосовується у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати (підпункт "л" пункту 1 Порядку № 100). Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, відповідно до пункту 5 Порядку №

100. Частиною 8 цього Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Згідно з пунктом 9 розділу І "Загальні положення" Порядку №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 100 та Порядку № 260 колегія суддів дійшла висновку, що згідно з чинним законодавством нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні поліцейським проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням. Середньоденне грошове забезпечення поліцейського обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням грошового забезпечення за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців календарні дні на число календарних днів за цей період. Нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні поліцейським здійснюється з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням. При цьому, до розрахунку не включається виплати, передбачені пунктом 4 Порядку №

100. Колегія суддів дослідивши матеріаи справи встановила, що відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Харківській області №1082 від 05.10.2021 грошове забезпечення позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, складає: за квітень 2021 року - 12642,99 грн; за травень 2021 року - 12499,98 грн. За квітень та травень 2021 року позивачем відпрацьовано 61 календарний день (за квітень 2021 року - 30 календарних днів, за травень 2021 року - 31 календарний день). Останнім днем служби, тобто днем звільнення позивача вважається 30.06.2021. Період нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні становить з 01 липня 2021 року по 28 липня 2021 року, оскільки остаточний розрахунок проведений 29.07.2021. Період нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні складає з 01 липня 2021 року по 28 липня 2021 року та становить 28 календарних днів. Середньоденне грошове забезпечення позивача складає: (12642,99 грн. + 12499,98 грн.) : 61 календарних днів = 412,18 грн. Середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 липня 2021 року по 29 липня 2021 року, яке належить стягнути на користь позивача, складає: 412,18 грн. х 28 календарних днів = 11541,04 грн. Таким чином, сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні становить 11541,04 грн. та підягають стягненню на користь позивача. Аналізуючи викладене, дослідивши матеріали справи, наведені норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 та з 18.02.2021 по 30.06.2021 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 та з 18.02.2021 по 30.06.2021 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін і нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення, крім того стягнути з Головного управління Національної поліції України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 11541,04 грн (одинадцять тисяч п`ятсот сорок одна гривня 04 коп.). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року по справі №520/16457/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 по справі № 520/16457/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя З.О. Кононенко Судді О.М. Мінаєва В.А. Калиновський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»